окремих її видів і характеру розподілу витрат протягом днів виробничого циклу. За інших однакових умов оборотні кошти в цій функціональній формі змінюються прямо пропорційно динаміці масштабів випуску та собівартості продукції. При цьому має бути враховане також співвідношення середньої собівартості незавершеного виробництва і собівартості готової продукції, яке заведено називати коефіцієнтом наростання витрат.
Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві () можна визначити, користуючись формулою
(1)
де Vд – середньодобовий випуск товарної продукції за її виробничою собівартістю;
Тц – середня тривалість виробничого циклу у днях;
Кнв – коефіцієнт наростання витрат (собівартості незавершеного виробництва).
Таблиця
Розподіл витрат на виготовлення виробу за днями виробничого циклу, грн.
Дні виробничого циклу | Щоденні витрати | Сума витрат за наростаючим підсумком
Перший | 30000 | 30000
Другий | 3000 | 33000
Третій | 3500 | 36500
Четвертий | 4000 | 40500
П'ятий | 4000 | 44500
Шостий | 5600 | 50100
Усього | 50100 | 234 600
Визначення середніх показників добового випуску продукції за її собівартістю й тривалістю виробничого циклу не спричиняє труднощів. Перший із них обчислюється діленням запланованого (очікуваного) випуску продукції на кількість днів розрахункового періоду, а другий – як середньозважена величина за питомою вагою окремих виробів (їхніх груп) у собівартості товарної продукції.
Ко-е-фі-ці-єнт на-ро-с-тан-ня ви-трат по-тре-бує спе-ці-а-ль-них по-пе-ре-дніх роз-ра-ху-н-ків. Най-то-ч-ні-ше йо-го мо-ж-на ви-зна-чи-ти че-рез роз-по-діл ви-трат за дня-ми ви-ро-б-ни-чо-го ци-к-лу. З ці-єю ме-тою за да-ни-ми ко-ш-то-ри-су ви-трат на ви-ро-б-ни-ц-т-во всі ви-тра-ти роз-по-ді-ля-ють на од-но-ра-зо-ві (ва-р-тість си-ро-ви-ни та ос-но-в-них ма-те-рі-а-лів, що вклю-ча-ють-ся в про-цес ви-ро-б-ни-ц-т-ва із са-мо-го йо-го по-ча-т-ку) і та-кі, що по-сту-по-во зро-с-та-ють (ре-ш-та ви-трат). Як-що ви-тра-ти на за-ро-бі-т-ну пла-ту та об-слу-го-ву-ван-ня ви-ро-б-ни-ц-т-ва важ-ко роз-ра-ху-ва-ти в роз-рі-зі днів ви-ро-б-ни-чо-го ци-к-лу, то їх умо-в-но роз-по-ді-ля-ють од-на-ко-ви-ми ча-с-ти-на-ми на ко-ж-ний день ци-к-лу.
Методику визначення коефіцієнта наростання витрат покажемо на умовному прикладі. Припустімо, що собівартість якогось виробу становить 50100 грн., а середня тривалість виробничого циклу – 6 днів. Розподіл витрат за днями виробничого циклу подано в табл. 1. За цих умов середня собівартість незавершеного виробництва дорівнюватиме 39100 грн. (234600 : 6), а коефіці-єнт наростання витрат – 0,78 (39100 : 50100).
Проте за великої номенклатури продукції, що виготовляється, описаний спосіб визначення коефіцієнта наростання витрат є надто трудомістким. Тому на підприємствах, що продукують матеріаломістку продукцію і через це мають велику частку одноразових витрат, коефіцієнт наростання витрат можна обчислювати за такою спрощеною формулою:
де С – первісні витрати на початку (у перший день) виробничого циклу;
Срц – решта витрат на виготовлення виробу;
Св – виробнича собівартість виробу.
Так, виходячи з даних табл. 1, коефіцієнт наростання витрат, розрахований за попередньою формулою, дорівнюватиме
0,8 [(30 000 + 0,5 Ч 20 100) / 50 100]
Як бачимо, похибка розрахунків зовсім мала – лише 0,02 (0,8 – 0,78); вона цілком можлива для такого роду практичних розрахунків.
Зрештою якщо припустити, що середня величина щоденного випуску продукції становить 20 000 грн., а тривалість виробничого циклу – 6 днів, то норматив коштів у незавершеному виробництві, обчислений за формулою (1), становитиме
2.4. Норматив оборотних коштів у інших нормованих елементах
Окрім виробничих запасів і незавершеного виробництва, до нормованих елементів оборотних коштів належать також витрати майбутніх періодів і залишки готової продукції на підприємстві, яке її виготовляє.
Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів розраховується, виходячи з залишку коштів на початок періоду та суми витрат протягом розрахункового (планового) періоду з відрахунком величини наступного погашення витрат за рахунок собівартості продукції. [8, с. 247]
Наприклад, на початок розрахункового періоду залишок витрат майбутніх періодів становить 8 000 грн., потреба в них протягом цього періоду – 82 000 грн., на собівартість продукції, яку належить виготовити, буде віднесено в рахунок погашення раніше здійснених витрат 36000 грн. Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів дорівнюватиме 54 000 грн. (8000 + 82 000 – 36 000).
Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції визначається як добуток вартості одноденного випуску готових виробів на норму їхнього запасу на складі у днях. У свою чергу, норма запасу складається з кількості днів, необхідних для підготовки продукції до реалізації (продажу), тобто її комплектування, пакування та відвантажування споживачам, а також виписування і здавання в банк платіжних документів.
Зрозуміло, що сукупний норматив оборотних коштів підприємства на розрахунковий (плановий) період є не що інше, як загальна сума нормативів, обчислених для окремих елементів (виробничих запасів, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів та залишків готової продукції).
Розділ 3. ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ оборотних коштів
Оборотні кошти різногалузевих підприємств країни становлять значну частину їхніх матеріально-грошових активів. Тому раціональне та економне використання оборотних коштів суб'єктів господарювання має неабияке економічне значення. Для оцінки ефективності використання оборотних коштів виробничих підприємств застосовують певні показники, а для підвищення ефективності – відповідні конкретні заходи (рис. 4).
Рис. . Показники та способи підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства [11, с. 246]
Ефективність використання оборотних коштів характеризується швидкістю їхнього обертання, оборотністю. Прискорення оборотності цих коштів зумовлює: по-перше, збільшення обсягу продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства; по-друге, вивільнення частини коштів і завдяки цьому створення додаткових резервів для розширення виробництва.
Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) розраховується діленням вартості реалізованої продукції за діючими оптовими цінами за певний період на середній залишок оборотних коштів за той самий період. Показник, що є оберненим стосовно коефіцієнта оборотності, заведено називати коефіцієнтом завантаження. Він показує, скільки оборотних коштів (у частках одиниці) припадає на кожну грошову одиницю реалізованої продукції. Тривалість одного обороту в днях (або швидкість