торговельна надбавка до ціни придбання товарів; *

торговельна знижка з продажної ціни товару.

За своєю економічною природою торговельні надбавки та знижки являють собою ціну на послуги торговельного підприємства, їх рівень, як і рівень інших цін, в умовах ринкової економіки залежить:*

з одного боку, від співвідношення між попитом і пропозицією на торговельні послуги, ступеня конкуренції на товарному ринку якості послуг, що надаються, рівня цін закупівлі та продажу товарів;*

з іншого боку, від витратомісткості та реалізації товарів і норми прибутку, яка відповідає стратегії розвитку підприємства.

Різниця між ціною продажу та купівлі товарів на різних стадіях реалізації товару являє собою дохід торговельного підприємства з одиниці реалізованого товару. Валовий дохід торговельного підприємства формується як різниця між виручкою від реалізації товарів та сумою оплати постачальникам закуплених товарів.

У громадському харчуванні валовий дохід утворюється за рахунок торговельної надбавки (знижки), а також від націнки громадського харчування Націнки громадського харчування призначені на покриття витрат, які пов'язані з виробництвом продукції громадського харчування і організацією її споживання. Рівень націнок диференціюється:*

за націночними категоріями, які відповідають класу обслуговування (люкс, вища, перша, друга, третя категорії);*

за продукцією (стравами, сировиною) - на делікатесні товари, порціонні страви, напої тощо.

В оптовій торгівлі валовий дохід утворюється також у вигляді різниці між ціною придбання та продажу товарів. Його розмір залежить від розміру надбавки, яка диференціюється за формами оптового товарообороту, виходячи з їх витратомісткості.

Оскільки розмір торговельних надбавок справляє суттєвий вплив на роздрібні ціни реалізації товарів, одним з інструментів державного регулювання споживчого ринку може бути державне регулювання їх рівня.

Необхідність у введенні державного регулювання обумовлюється вимогою підтримання необхідних макроекономічних пропорцій між споживанням та накопиченням, нормою прибутку у сфері виробництва та обігу.

Державне регулювання може носити всеохоплюючий характер (тобто розповсюджуватися на всі товарні групи) або вводитися локально (на найбільш соціальне значущі групи товарів).

2. Методика аналізу доходів підприємства

Розробка стратегії управління доходами торговельного підприємства передбачає попереднє дослідження процесу формування доходів, визначення основних тенденцій та закономірностей, виявлення та кількісну оцінку факторів, що обумовлюють обсяг і рівень доходів.

Інформаційною основою аналізу доходів торговельного підприємства є матеріали бухгалтерської звітності. Ф№=2 “Звіт про фінансові результати діяльності”, Ф№1 “Баланс”, оборотна відомість по рахунках, на яких ведеться аналітичний облік отриманих доходів; статистичної звітності – Ф №3 – торг “Звіт про надходження, реалізацію та залишки товарів”, Ф№7 – кр. “Звіт про товарооборот”, матеріали оперативного та управлінського обліку, що пов’язані з цінами закупівлі та продажу товарів, договори оренди торговельних приміщень та обладнання, програми реальних та фінансових інвестицій тощо.

Аналіз доходів торговельного підприємства здійснюється в такій послідовності:

І етап – аналіз загального обсягу та складу доходів торговельного підприємства.

На цьому етапі аналітичної роботи визначається загальний обсяг доходів підприємства, його абсолютна та відносна зміна порівняно з попереднім періодом, аналізується склад доходів, тобто питома вага окремих джерел формування доходів в їх загальному обсязі (від реалізації, іншої реалізації, позареалізаційних операцій тощо).

ІІ етап – аналіз обліку та джерел формування валового доходу торговельного підприємства.

Цей етап аналітичної роботи передбачає вивчення основних джерел формування валового доходу (реалізації товарів, дрібний акт, операції з тарою, операції з перемірюванням тканин, платні послуги тощо), обсяг формування доходів від кожного джерела, питому вагу в загальному обсязі доходів.

ІІІ етап – аналіз зміни рівня валового доходу.

На цьому етапі визначається рівень валового доходу та розраховується його зміна порівняно з попереднім періодом.

Рівень доходів відображає частку ціни торговельної послуги в ціні товару і розраховується за наступними формулами:

для роздрібної торгівлі:

Рвпр = ;

для оптової торгівлі:

Рвпот = ;

У зарубіжній літературі для оцінки рівня торговельного доходу використовується показник “торговельна марка”, який розраховується як відношення доходів до обороту товарів по закупівельній ціні (О3)

РКМ = .

Доходи від інших видів діяльності підприємства також можна охарактеризувати не тільки абсолютними, а й відносними показниками. Загальним підходом до їх формування є оцінка обсягу доходу, отриманого від певної діяльності (окремих господарських операцій) на одиницю показника, що оцінює їх обсяг в грошовому чи натуральному вимірі [3, с. 437]

Наприклад, рівень доходності надання комерційного чи споживчого кредиту (РДкр) розраховується за формулою:

РПКР = .

де ПК – плата за кредит;

КК – розмір наданого кредиту.

Рівень дохідності інвестиційної діяльності (РДтив) дорівнює:

РДТИВ = .

де ДІ – інвестиційний дохід тощо;

І – сума інвестованого капіталу.

Окремо можуть визначатись рівні доходів від операційної діяльності, тобто від реалізації та від звичайної діяльності, рівень надзвичайних доходів:

РДУ =

де Рдод – рівень доходів від операційної діяльності;

ВП – валовий прибуток;

ІОД – інші операційні доходи.

РДЗД =

Де РДЗД – рівень доходів від звичайної діяльності;

ДІК – доходи від участі в капталі;

ІД – інші доходи.

Відносний показник доходу показує, скільки копійок доходу дає кожна 1 грн. роздрібного товарообороту. Необхідність застосовування відносних показників дохідності поменшає в незіставності сум валового доходу, одержаних на різний облік товарообороту [6, с. 266]

Об’єктом аналізу може бути також рівень торговельної надбавки в% ціни закупівлі товарів.

ІV етап –оцінка рівня доходності інших видів діяльності підприємства.

На цьому етапі аналітичної роботи розраховуються та аналізуються в динаміці відносні показники отримання доходів від інших видів діяльності підприємства: інвестиційної, посередницької, кредитної, орендної тощо.

Рівень доходності орендних операцій (Рдор) або ставка доходу від орендних операцій становить:

РДОР = СДОР