1. Започаткування підприємництва відбулося ще за часів СРСР, коли альтернативні форми господарювання стали по суті каналами, що "перекачували" ресурси держпідприємств на користь приватних осіб. Накопичені доходи сформували псевдоринкову підприємницьку мотивацію і відіграли значну роль у криміналізації суспільства взагалі і державних структур зокрема. Як наслідок склалося й зміцнилося спотворене економічне та правове середовище, коли бізнес, що прагне монополізувати ринки та ресурси, спирається не на чесну господарську працю, а на змову, на силові методи, на злочинний зв'язок із державними структурами, тобто є за своєю суттю переважно мафіозним.

2. Характер економіки України все ще визначають великі підприємства, які ще не адаптувалися до ринкових умов, незалежно від того, чи вони вже формально роздержавлені або навіть приватизовані, а чи все ще залишаються державними. Ці підприємства не реагують на такі ринкові сигнали, як зміна попиту чи зміна цін відповідним пристосуванням свого виробництва. Ступінь монополізації державних галузей та виробництв теж залишається дуже високим. Конкуренція є нецивілізованою та великою мірою недобросовісною.

3. Модель шокової терапії, застосована в Україні, виявилася неконструктивною. Лібералізація цін спричинила гіперінфляцію, яка знецінила заощадження населення й зумовила сплеск ставок банківського кредиту. Ці процеси негативно позначились на продуктивному секторі підприємництва, що тільки народжувалось і значною мірою було інтегроване у виробничі мережі великих державних підприємств. Це й спричинило гіпертрофований нахил бізнесу до торговельно-посередницької та фінансової діяльності на шкоду виробництву.

4. Лібералізація зовнішньої торгівлі трансформувалася в підприємництві у так званий човниковий бізнес. "Човники" імпортували в Україну переважно дешеві, неякісні товари і всіляко ухилялися від сплати податків. Саме це зруйнувало ринки збуту вітчизняної легкої промисловості й призвело до її колапсу. Як наслідок сформувалася стійка залежність України від імпорту споживчих товарів.

5. Практичне вичерпання можливостей надприбуткової торговельно-посередницької діяльності призводить до загострення конкурентної боротьби, яка далеко не завжди ведеться законними методами.

6. Через невпевненість організаторів бізнесу у майбутньому, поширення переважно невиробничого накопичення їм бракує мотивації до використання доходів на відродження національного виробництва. Гроші витрачаються переважно на особисті "престижні" витрати (купівля нерухомості, золота, предметів розкоші тощо).

7. Формування прошарку соціальне безвідповідальних "бізнесменів", поведінка яких характеризується браком ділової етики, совісті та почуття обов'язку перед суспільством. У цьому морі напівкримінальних і цілком кримінальних елементів просто непомітні добросовісні підприємці цивілізованого рівня [7, 181-183].

Отже, в Україні середовище функціонування підприємництва далеко не повною мірою відповідає вимогам ринкової економіки і є несприятливим для його успішного розвитку. У зв'язку з цим варто звернути увагу на кілька груп проблем, які стримують формування розвитку бізнесу (табл. 1.1).

Таблиця 1.

Класифікація перешкод для розвитку підприємництва в Україні [7, 183]

Складові чинники підприємницького середовища | Характеристика перешкод

1 | 2

Загально-політичні | - переважання негативного ставлення суспільства до підприємництва;

- брак дійового механізму державної підтримки бізнесу;

- політична нестабільність;

- проблеми лобіювання підприємницьких інтересів

1 | 2

Загально-економічні | - загальна макроекономічна нестабільність;

- продовження спаду виробництва (економічної кризи);

- деформоване ціноутворення;

- інфляційні процеси;

- платіжна криза;

- низькі темпи та помилки в процесі приватизації;

- обмеженість внутрішнього попиту та криза збуту, створена браком фінансових ресурсів у підприємств та зниженням реальних доходів населення;

- низька інвестиційна активність, гальмування надходження грошових коштів з фінансового в реальний сектор економіки;

- обтяжливе оподаткування

Загально-правові | - брак належного нормативно-правового забезпечення розвитку підприємництва;

- неоднозначність і суперечливість нормативно-правової бази;

- адміністративні бар'єри щодо реєстрації, ліцензування та ін.

Організаційно-структурні | - слабко розвинута ринкова інфраструктура;

- слабкі зв'язки з міжнародними економічними структурами;

- інертність (недостатня гнучкість) організаційних структур;

- прояви монополізму;

- недобросовісна конкуренція;

- функціонування тіньового сектору

Соціально-психологічні | - філософія "утриманства";

- інерційність господарського мислення;

- брак досвіду управління та культури ринкових відносин

Функціональні | - недосконалість системи обліку та статистичної звітності;

- брак повної та достовірної інформації про стан ринку;

- низький рівень консультаційних послуг та спеціалізованих освітніх програм для підприємців

Таблиця 1.

Можлива реакція підприємства на втручання держави [15, 310-312]

Підо-йма | Сила діяння підойми | Результати діяння підойми

позитивні | негативні

1 | 2 | 3 | 4

Субсидії і дотації | Повна відсутність | Визначення стратегії залежно від кон'юнктури. Повна ініціатива підприємця | Обмежена сфера державного впливу на економічну діяльність

Незначна частина | Додаткове джерело коштів Повна ініціатива приватного бізнесу | Часто – відсутність доступу до досягнень науки. Утруд-н-е-ний контроль за діяльністю

1 | 2 | 3 | 4

Велика частка акцій у державній власності | Доступ до досягнень науки і техніки. Використання пере-дових форм менеджменту | Можливе неефективне використання основних фондів

Винятково державна власність | Можливість розвивати прогресивні галузі. Доступ до дешевих ресурсів | Повна залежність від держбюджету, утриманські тенденції

Державні інвестиції | Повна відсутність | Розвиток приватної ініціативи | Не розвиваються нові виробництва. Диспропорції у розвитку економіки

Незначна частина | Посилена увага провідним галузям | Нестача коштів для нових виробництв. Нерозвиненість соціального сектора

Значна частка | Швидкий розвиток стратегічних галузей. Підтримка приватного бізнесу | Загроза непропорційного розвитку. Підтримка необґрунтованих планів

Переважно дер-жавні інвестиції | Вирішення соціальних програм | Відсутність приватної ініціативи

Державна власність | Повна відсутність у разі потреби | Пошук нових шляхів виходу з кризи | Перебіг кризи у складній формі

Використання у разі потреби | Усунення бюджетних диспропорцій, вирішення окремих загальнонаціо-нальних завдань | Можливий дефіцит бюджету, відмова від пошуку власного виходу з кризи

Активне використання | Оновлення основних фондів підприємств. Формування місцевих бюджетів | Розвиток утриманства, зниження ініціативи керівників підприємства

Податки | Низькі ставки | Активізація підприємництва | Не поповнюється бюджет, не вирішуються загально-національні завдання

Середні ставки | Розвиток підприємницької ініціативи