| Немає диференційного підходу до виробника
Високі ставки | Поповнення бюджету | Неконкурентна продукція, зупинення виробництва. розквіт тіньової економіки
Економічний аналіз процесів підприємництва в Україні свідчить про чис-ленні стратегічні і тактичні прорахунки в діях державної законодавчої та вищої виконавчої влади на початковому періоді його формування. Відтак зрозуміло, що важливою передумовою успішного розвитку підприємництва в Україні має стати створення ефективного механізму державного регулювання підприємництва.
Розділ 2. Механізм державного регулювання підприємництва
На нинішньому етапі розвитку України, коли трансформаційний спад поступово змінюється структурною перебудовою, паралельно з процесами становлення підприємницького сектору відбувається формування механізму його державного регулювання. Тобто державна підприємницька політика ще перебуває в зародковому стані і є так само недосконалою, як і всі інші інструменти регулювання. Наявний механізм державного регулювання підприємництва в загальному вигляді (досить умовно) показано на рис. 2.1.
Рис. 2.. Механізм державного регулювання підприємництва [7, 191]
Важливою складовою механізму державного регулювання підприємництва має стати система його державної підтримки, створення якої нині проголошується як запорука поліпшення стану в усіх сферах соціально-економічного життя суспільства.
Економічний зміст державної підтримки полягає в розробці та реалізації системи державних програм науково-технічного, ресурсного, фінансового, консультативного, кадрового та іншого сприяння розвитку підприємництва.
Державні програми підтримки можуть виконуватись центральною чи місцевою владою, суспільними (некомерційними) структурами або через приватні організації, яким для цієї мети надаються державні субсидії [7, 190].
На жаль, можливість регіоналізації втілення таких програм у перехідних економіках є досить сумнівною: місцева влада, як правило, не має потрібного досвіду, негативно ставиться до новонародженого підприємництва, є корумпованою та надто забюрократизованою. Через це значно доцільніше доручити функції підтримки підприємництва самому приватному сектору (принаймні в більшій частині).
Така практика є досить поширеною в усьому світі. За державою залишатиметься формування тих невід'ємних елементів соціально-економічного простору, які підприємницький сектор не спроможний створити самостійно, а саме:
нормативно-правового (адміністративного) забезпечення;
інституціональних засад розвитку бізнесу;
функціональних (цільових) форм державного регулювання [7, 192].
2.1. Нормативно-правове (адміністративне) забезпечення розвитку підприємництва
Розглянемо основні напрямки нормативно-правового забезпечення.
1. Законодавче забезпечення – формування чинного законодавства України стосовно підприємницької діяльності та його вдосконалення.
Базою цього забезпечення є законодавчі та інші нормативно-правові акти, відповідні норми цивільного, кредитно-фінансового, податкового, адміністративного, трудового та інших галузей чинного законодавства, основними з яких є Закони України "Про підприємництво", "Про власність", "Про підприємства України", "Про господарські товариства", що були затверджені ще 1991 року та безперечно потребують серйозного перегляду. Крім того, виникла об'єктивна необхідність ухвалити низку нових нормативних та інструктивних документів, зокрема щодо розвитку приватного та малого бізнесу, зокрема. Підприємці давно очікують на прийняття Законів України "Про державну підтримку підприємництва", "Про приватну власність", "Про ліцензування", "Про малі підприємства", "Про кредитні спілки" тощо.
2. Нормативне регулювання щодо підприємств державного сектору, коли держава як власник основних засобів виробництва директивне впроваджує певні нормативи і здійснює контроль за цим процесом. Для підприємств недержавного сектору нормативне регулювання здебільшого має індикативний характер. Нормативне регулювання полягає в установленні державою граничних розмірів окремих показників, що характеризують якісний стан підприємств. Нині використовуються такі показники:
норматив рентабельності застосовується для визначення рівня прибутковості суб'єкта господарювання. Як фіксований показник може використовуватись для державного регулювання окремих галузей економіки, котрі мають пріоритетне значення для суспільства;
норматив амортизаційних відрахувань застосовується з метою визначення терміну оновлення основних виробничих фондів, що особливо важливо за умов НТП. Оскільки амортизаційні відрахування є складовим елементом собівартості продукції, то в такий спосіб можна також впливати на процес оподаткування прибутку. Використання норм амортизації як засобів державного регулювання часто називають амортизаційною політикою.
норматив обігових коштів – показник, що застосовується для визначення раціонального обсягу товарно-матеріальних ресурсів і грошових коштів, необхідних для нормального здійснення підприємницької діяльності;
різноманітні екологічні нормативи, що є складовими екологічної політики держави [7, 193].
3. Адміністративне регулювання як складова нормативно-правового забезпечення підприємництва має цілий арсенал адміністративних засобів, що базуються на силі державної влади і включають різного роду заборони, дозволи, примушування тощо.
Основними видами адміністративного регулювання, що використовуються нині, є державна реєстрація підприємства, ліцензування, сертифікація та стандартизація.
2.2. Державна реєстрація підприємства та ліцензування підприємницької діяльності
Право на здійснення підприємницької діяльності підприємство набуває лише після акту його державної реєстрації; інакше така діяльність визнається незаконною. Існують певний порядок і умови реєстрації нового підприємства.
В Україні діє протягом останніх років типова схема реєстрації новоствореного підприємства.
Ринок не передбачає необмеженої свободи дій підприємницьких структур. Відповідно до чинного законодавства України деякі види підприємницької діяльності потребують спеціального ліцензування (табл. 2.1).
Таблиця 2.
Основні види підприємницької діяльності в Україні, що підлягають ліцензуванню [7, 194]
Види підприємницької діяльності | Орган, що видає ліцензію
Пошук та експлуатація родовищ корисних копалин | Держкомгеології за узгодженням із Держнаглядохоронпраці
Виробництво, ремонт і реалізація спортивної (мисливської) вогнепальної та холодної зброї, виготовлення печаток і штампів | Міністерство внутрішніх справ
Юридична практика; судово-експертна діяльність | Міністерство юстиції
Виготовлення вина та коньячних виробів | Міністерство агропромкомплексу
Видобуток дорогоцінних металів (каменів) і виготовлення виробів з них | Міністерство фінансів
Внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів | Міністерство транспорту
Виробництво і ремонт засобів вимірювання та контролю | Держстандарт
Виготовлення пива, спирту, лікеро-горілчаних і тютюнових виробів | Держхарчопром
Виготовлення та реалізація ліків, здійснення медичної практики | Міністерство охорони здоров'я
Проектування, будівництво та експлуатація об'єктів атомної енергетики | Держатомнагляд
Виготовлення та реалізація хімічних речовин | Міністерство промислової політики
Торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами | Районні державні адміністрації
Посередницька діяльність із приватизаційними паперами | Фонд державного майна
Транспортно-експедиційні послуги з перевезення зовнішньоторговельних і транзитних вантажів | Міністерство зовнішньо-економічних зв'язків і торгівлі
Діяльність, пов'язана з наданням послуг для одержання загальної середньої