інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства .
Існують неформалізовані та формлізовні методи фінанасового аналізу .
Неформалізовані методи аналізу грунтуються на описі аналітичних процедур на логічному рівні ,а не на жорстоких аналітичних взаємозв’язках та залежностях .До неформалізованих належать такі методи :
-експертних оцінок і сценаріїв ;
-психологічні ;
-морфологічні ;
-порівняльні ;
-побудови системи показників ;
-побудови системи аналітичних таблиць.
Ці методи характеризуються певним суб’єктивізмом , оскільки в них велике значення мають інтуїція , досвід та знання аналітика .
До формлізованих методів фінансового аналізу належать ті , у підгрунтя яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залежності ,тобто методи :
-ланцюгових підставок ;
-арифметичних різниць ;
-балансовий ;
-виокремлювання ізольованого впливу факторів ;
-відсоткових чисел ;
-диференційний ;
-логарифмічний ;
-інтегральний ;
-простих і складних відсотків ;
-дисконтування .
У процесі фінансового аналізу широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики ( середніх та відносних величин , групування,графічний , індексний , елементарні методи оброблення рядів динаміки ), а також математико-статистичні методи ( кореляційний аналіз , дисперсійний аналіз , факторний аналіз , метод головних компонентів ).
Використання видів , прийомів та методів аналізу для конкретних цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукупності утворює методологію та методику аналізу .
Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моделей , які дають змогу структурувати та ідентифікувати взаємозв’язки між основними показниками . Існуюють три головні типи моделей , які застосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємства :дескриптивні , предикативні та нормативні .
Дескриптивні моделі є головними для оцінки фінансового стану підприємства . До них належать : побудова системи звітних балансів ; подання фінансової звітності в різних аналітичних розрізах ; вертикальний та горизонтальний аналіз звітності ; система аналітичних коефіцієнтів ; аналітичні записи до звітності .Дескриптивні моделі грунтуються на використанні інформації з бухгалтерської звітності .
Предикативні моделі – це моделі передбачувального , прогностичного характеру . Вони використовуються для прогнозування доходів та прибутків підприємства , його майбутнього фінансового стану . Найпоширеніші з них : розрахунки точки критичного обсягу продажу (аналіз беззбитковості), побудова прогностичних фінансових звітів , моделі динамічного аналізу (жорстко детерміновані факторні та регресивні моделі ) ,моделі ситуаційного аналізу .
Нормативні моделі – це моделі , які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства з нормативними (розрахованими на підставі нормативу ) .Ці моделі використовуюються ,як заведено ,у внутрішньому фінансовому аналізі . Їх суть полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів, видів виробів та в розгляді і з’ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів .
Фінансовий аналіз значною мірою базується на застосуванні жорстко детермінованих факторних моделей .
Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвщення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як підгрунтя стабільної роботи лідприємства і виконання ним зобов’язань перед бюджетом , банком та іншими установами .
Фінансовий стан підприємства треба систематично і всебічно оцінювати з використанням різних методів , прийомів та методик аналізу . Це уможливить критичну оцінку фінансових ресурсів діяльності підприємства як у статистиці за певний період так і в динаміці – за кілька періодів ; дасть змогу визначити “больові точки” у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використанняи фінансових ресурсів , їх раціонального розміщення .
Неефективне використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і ,як наслідок , до можливих перебоїв у постачанні , виробництві та реалізації продукції ; до невиконання плану прибутку , зниження рентабельності підприємства , до загрози економічних санкцій .
Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на організацію систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів , додержання розрахункової і кредитної дисципліни , досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів , фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства .
Під час аналізу фінансового стану підприємства можуть використовуватися найрізноманітніші прийоми , методи та моделі аналізу .Їх кількість і широта застосування залежать від конкретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожному конкретному випадку .
Методологія оцінки та аналізу фінансової діяльності – це сукупність аналітичних процедур, що використовуються для визначення фінансового становищя підприємства .
Фахівці в галузі аналізу наводять різні методики визначення фінансового становища підприємства.
Однак основні принципи і послідовність процедурної сторони аналізу й оцінки є практично однаковими з невеликими відмінностями .
Деталізація процедурної сторони методики аналізу та оцінки фінансової діяльності підприємств залежить від поставленої мети і різних чинників інформаційного, методичного, кадрового і технічного забезпечення.
Важливе значення має для оцінки та аналізу його інформаційне забезпечення. Це пов’язане з тим, що відповідно до законодавства України підприємство може не надавати інформацію, що містить комерційну таємницю . На нашу думку, навіть для проведення деталізованого аналізу фінансової діяльності найчастіше не потрібно інформації, що становить комерційну таємницю. Для її проведення вимагаються відомості з установлених форм бухгалтерської звітності, а саме :
форма №1 “Баланс” ;
форма №2 “Звіт про фінансові результати “ ;
форма №3 “Звіт про рух грошових коштів “ ;
форма №4 “Звіт про власний капітал “ .
Комплексний аналіз та оцінка фінансової діяльності підприємств проводиться в кілька етапів .
На першому етапі приймається рішення про доцільність аналізу та оцінки фінансової звітності і перевіряється її готовність до читання .
Визначення доцільності аналізу проводиться шляхом ознайомлення з аудиторськими висновками .
Мета другого етапу – ознайомлення з пояснювальною запискою до балансу . Це необхідно для того, щоб оцінити умови функціонування підприємства в даному звітному періоді і врахувати при аналізі чинники, вплив яких спричинив зміни в майновому і фінансовому становищі організації і які знайшли своє відображення в