враховував би структуру активів та виключив з поточних активів найменш ліквідний компонент — так званий коефіцієнт терміновості, або миттєвий показник.
Коефіцієнт миттєвої оцінки не враховує товарно-матеріальні за-паси і відображає тільки легкоконвертовані в гроші активи, тобто швид-коліквідні активи.Отже, цей коефіцієнт визначає, чи спроможна фірма в разі падіння обсягів реалізації покрити свої зобов'язання перед кредиторами. Інколи для вимірювання цього коефіцієнту застосовують формулу
Гроші + Цінні папери + Дебіторська заборгованість
_ .—_—.
Поточні зобов язання
яка відображає коефіцієнт термінової ліквідності.
Ліквідність коштів, вкладених у дебіторську заборгованість, залежить від швидкості платіжного документообороту в банках, своєчасності оформ-лення банківських документів, термінів надання комерційних кредитів окре-мим покупцям, їх платоспроможності.
Різні способи обчислення швидкої ліквідності характеризують фінансову стійкість фірми для різних категорій користувачів. Перша формула цікава для банків та інших позичальників, друга — для постачальників фірми. Теоретично оптимальним вважається співвідношення 1:1, але на практиці виправдані значення цього показника знаходяться в діапазоні 0,7—0,8. Високе співвідношення (більше 1:1) характеризує низький рівень фінансо-вого ризику і непогані потенційні можливості для залучення додаткових фінансових ресурсів іззовні. З двох фірм фінансовий стан буде кращим у тієї, яка має більшу частку грошових засобів та короткострокових цінних паперів у поточному активі.
Слід мати на увазі, що коефіцієнти ліквідності не можуть виступати точними індикаторами фінансового добробуту фірми, оскільки вони відо-бражають ліквідність лише на дату складання балансу і не враховують сплати боргів.
Тому в міжнародній практиці застосовується такий показник, як інтер-вал захищеності.
Інтервал захищеності — це період часу, протягом якого фірма може здійснювати поточну виробничо-господарську діяльність на базі тих ліквідних активів, що вона має, не звертаючись до додаткових джерел.
Середньоденні витрати включають усі передбачені витрати на виготов-лення та реалізацію продукції за мінусом тих. що мають безготівкову фор-му (амортизаційні відрахування).
3. Показники ліквідності дебіторської заборгованості. На практиці значна частина дебіторської заборгованості вчасно не сплачується, іноді протягом тривалого часу. Тому розглянуті вище показники ліквідності можуть дати помилкове уявлення щодо задовільної ліквідності фірми.
Отже, менеджер повинен оцінити ліквідність дебіторської заборгованості за такими показниками: середній період часу інкасації; тривалість (старін-ня) дебіторської заборгованості; оборотність дебіторської заборгованості.
Середній період інкасації дебіторської заборгованості показує, за скільки в середньому днів рахунки до одержання перетворюються в гро-шові кошти (тобто це усереднений термін товарних та комерційних кредитів, які фірма надає своїм діловим партнерам, а також відстрочення та простро-чення платежів покупцям (замовникам) за відвантажену продукцію (на-дані послуги, виконані роботи) за рахунками 45, 62, 76, 61 в балан.
Низькі значення цього показника характеризують швидку оборотність обігових коштів і ефективне управління товарними та комерційними креди-тами менеджерами фірм.
Якщо фірма здійснює м'яку політику щодо дебіторської заборгованості, це веде до продовження термінів за рахунками її кредиторів, що може призвести до зростання кредиторської заборгованості фірми за рахунок невчасної сплати деяких видів накладних витрат (плати за комунальні послуги, за електроенергію, рекламу тощо).
Як і інші показники, середній період інкасації дебіторської заборгова-ності треба розглядати в порівнянні з іншими показниками. Якщо фірма вимагає сплати рахунків протягом 10 днів, то середній період інкасації, що дорівнює 35,6 дня, означає, що у фірми є серйозні проблеми з оплатою своїх рахунків покупцями і треба переглянути свої умови щодо розра-хунків. 1 навпаки, якщо фірма встановила середні строки оплати 20 днів, а середній період інкасації становить 16,8 дня, це означає, що менеджер фірми успішно вирішує проблему фінансового забезпечення фірми. Але при цьо-му необхідно зважати на аналіз старіння рахунків. Для цього дебіторська заборгованість розподіляється за місяцями, у яких здійснювалися відповідні продажі з відстрочкою платежу. Наприклад, для фірм А і В отриманий такий розподіл старіння дебіторської заборгованості (табл. 10.1, у відсот-ках по термінах погашення до загальної суми дебіторської заборгованості).
Таблиця 10.1. Розподіл дебіторської заборгованості, %
Фірма | Термін погашення заборгованості, дні
15 | 20 | 45 | 60
А | 10 | 15 | 25 | 50
В | 60 | 20 | 15 | 5
З наведеного прикладу видно, що фірма В знаходиться у кращому фі-нансовому становищі, тому що 60% заборгованості покупців погашається протягом 15 днів.
Якщо ж у фірм А і В однакова кількість покупців і однакова сума дебіторської заборгованості, то середній період інкасації буде однаковий для обох фірм.
Тому оцінка старіння дебіторської заборгованості дає значно більше інформації про розподіл грошових надходжень у часі, ніж обчислення се-реднього періоду інкасації, тобто точніше визначає небезпечні моменти.
Для менеджерів фірми важливо оцінити також показник середнього періоду погашення рахунків постачальників, оскільки кредиторська за-боргованість фірми при відстроченні або простроченні платежів (рахунки 60; 76; 61 за балансом) використовується як джерело власного фінансу-вання.
Якщо середній для галузі термін сплати рахунків постачальників трива-ліший, ніж у фірми, менеджер, по можливості, повинен вжити заходів щодо встановлення більш сприятливих умов одержання кредиту на товарно-матеріальні ресурси.
Показник обороту дебіторської заборгованості визначається спів-відношенням річного обсягу реалізації (в тому числі в кредит) і величи-ни дебіторської заборгованості, що склалася на звітну дату:
Оборотність Обсяг реалізації за рік
дебіторської = ----------------------------------------
заборгованості Дебіторська заборгованість
Оборотність матеріальних ресурсів, або коефіцієнт викорис-тання матеріальних ресурсів — це співвідношення обсягу реалізації, обрахованого за собівартістю, до середньої величини товарно-матеріальних запасів.
Оборотність Собівартість реалізованої продукції
матеріальних = -----------------------------------------------------
запасів Середня величина матеріальних запасів
Протилежною цьому коефіцієнтові є тривалість обороту матері-альних запасів, яка характеризує ліквідність матеріальних запасів і пока-зує, на скільки діб може вистачити конкретних видів запасів.
Середня величинаматеріальних запасів
Тривалість оборот = -------------------------------------------------------
матеріальних запасів Середньодобовий обсяг реалізації
Цей показник не обов'язково відображає кількість днів, протягом яких фірма може