всіх активів фірми (рентабель-
ність виробництва) є співвідношення (у відсотках) чистого прибутку із
загальною сумою активів.
Якщо цей коефіцієнт менший за процентну ставку за довгостроковими кредитами, то фінансовий стан фірми незадовільний.
Прибутковість (рентабельність) продукції фірми може оцінюватися за такими показниками:
оефіцієнт Прибуток від реалізації
прибутковості = -------------------------------- * 100%
реалізації Виручка від реалізації
Високі значення коефіцієнта вказують на ефективний контроль собі-вартості продукції або на те. що виручка зростає швидше, ніж витрати на виготовлення продукції.
Показник рентабельності всієї реалізованої продукції (Р) дорів-нює прибутку від реалізації (Пр), поділеному на виручку від реалізації (ВР). У порівнянні з відповідним періодом минулого року зміни в рівні показників рентабельності всієї реалізованої продукції відбуваються під впливом змін структури реалізованої продукції і рентабельності окремих видів продукції (Р().
Оцінка доходності реалізованої продукції робиться за зіставленням балансового прибутку (/7р6) і виручки від реалізації (ВР).
Рентабельність окремих видів продукції залежить від ціни продажу (Ці)і собівартості даного виду продукції (СП).
Вплив на зміну (збільшення, зменшення) рентабельності здійснювали зміна цін, зміна собівартості. Для визначення кількісного впливу кожного фактора на кінцевий результат необхідно вирахувати умовний показник рентабельності за базовою собівартістю (С[им), але звітною ціною (ЦІзв):
Цізв – С пім
Рі = ------------------------
Цізв
Тоді Р, - Р.м = ДРц встановлює зміну рентабельності за рахунок зміни ціни, а зміна собівартості змінює рентабельність на процентних пункти.
Рентабельність продукції треба аналізувати в динаміці за декілька ро-ків, при цьому визначати і динаміку впливу відповідних факторів.
Рентабельність виробничих фондів визначається як співвідношення балансового прибутку з середньою вартістю основних засобів і матері-альних оборотних коштів. На зміну рентабельності виробничих фондів впливають зміни рівнів фондовіддачі й кругообігу матеріальних оборот-них коштів, а також рентабельності (доходності) обсягу реалізованої про-дукції.
Таблиця 1 Показники загальної рентабельності
Показник | Вихідні дані | Показник рентабельності для аналітичних розрахунків
за поперед-ній період | за звітний період | 1 | 2
Балансовий при-буток як процент реалізації продукції | "бл | Јбза | Јбп | Јйп
Коефіцієнт фондовіддачі | К | мзв | м„ | мм
Коефіцієт кругообігу | к | к,„ | кп | к„
Загальна рента-бельність вироб-ничих фондів, % | Рг. | Рш | Р6і(Ейп. Мзв. Ка) | Рб2ІЕ6„. М,„. Кп)
Вихідні дані для аналізу факторів, що впливають на прибуток від реалі-зації продукції, наведені в табл. 2
Таблиця 2. Вихідні дані аналізу прибутку
Показник | За звітом за
попередній
період | Фактична реалізація
в базових цінах
і собівартості | Фактична реалізація
1.Виручка від реалізації за вирахуванням податку на додану вартість | брп | бфІОі- Цл) | А|і
2.Витрати па виробництво реалізованої продукції | с„ | Сф(Сп) | сф
Прибуток від реалізації | Прп | Пр,\,{Сі\. ЦпІ | /?РФ
Алгоритм аналізу прибутку виглядає таким чином: 1. Визначення зміни прибутку:
Прф - Пріх = АПр.
2. Вплив цін на прибуток можна прослідкувати через показник виручки
від реалізації, який виглядає так:
Прцін = Прп – Вф( сп.цн)
3. Вплив собівартості на прибуток можна визначити за таким
співвідношенням:
АПр = С - Сф( Сп. Цн)
Наведену методику аналізу прибутку і рентабельності можна вважати на даний час достатньою і реальною навіть при всіх змінах обліку і звітності показників балансу і фінансових результатів роьоти фірми.
Величина цього коефіцієнта неоднакова в різних галузях. Як правило, фірми з кращим рівнем фінансового менеджменту досягають вищих зна-чень цього коефіцієнта, бо ефективніше використовують ресурси фірми.
4. група. Показники ефективності використання активів — це
оборотність фіксованих активів (фондовіддача), оборотність всіх активів, а також розглянуті вище показники оборотності матеріальних ресурсів.
Цей показник характеризує, скільки грошових одиниць продукції реалі-зовано на одну грошову одиницю основних засобів, тобто характеризує рівень фондовіддачі основних фондів фірми.
Чим вищі значення цього показника, тим інтенсивніше використовують-ся як основні, так і оборотні фонди підприємства.
Якщо фірма функціонує в корпоративній формі, важливе значення нада-ється аналізу показників використання акціонерного капіталу.
Вартість акції — це відношення вартості проданих акцій (оплаче-ний акціонерний капітал) до загальної кількості проданих акцій, які знахо-дяться в акціонерів.
Доход на акцію — відношення чистого прибутку до загальної кількості проданих акцій.
Дивіденд на одну акцію — відношення суми оголошених дивідендів до загальної кількості проданих акцій.
Співвідношення ціни і доходності однієї акції — відношення продажної ринкової ціни акції до доходу на акцію.
Прибутковість акції — відношення (у відсотках) дивідендів на ак-цію до ринкової ціни акції. Цей показник визначає доход, який мають влас-ники часток капіталу фірми (акцій) від своїх інвестицій.
Фінансові менеджери часто використовують таке відоме співвідношення коефіцієнтів як Дюпон-формула, яка демонструє взаємозв'язок між коефі-цієнтами різних груп:
Чисельний прибуток Обсяг реалізації *
Обсяг реалізації Загальний актив *
* Загальний актив Чистий прибуток
* Власний капітал Власний капітал
Ліва частина цієї формули — це комбінація коефіцієнтів трьох розгля-нутих вище груп показників: прибутковості, ефективності використання активів та ліквідності, а права частина — результат цієї комбінації, тобто прибуток на власний капітал. Звідси робиться висновок, що прибуток на власний капітал залежить від прибутку на одиницю реалізованої продукції, оборотності всіх активів і частки фінансування активів за рахунок влас-ного капіталу.
Для кожного конкретного випадку формула дозволяє визначити фак-тор, який найбільше впливає на величину прибутку, що припадає на одини-цю власного капіталу. Змінюючи значення величини лівої частини форму-ли, можна змоделювати співвідношення в її правій частині.
Наведені фінансові показники називають "термометром" бізнесу. Для прогнозування діяльності фірми на майбутні періоди (протягом 5 років і більше) будують трендову модель фірми, яка базується на дослідженні тенденцій (трендів) у зміні фінансового стану фірми,або будь-якого підприемства.
Список використаної літератури:
Й.М.Петрович. Навчальний посібник: «Економіка виробничого підприємства» Київ 2001р.
Конспект лекцій.