2.Коефіцієнт вибуття, який розраховується відношенням вартості основних фондів, що вибули за звітний період, до первісної вартості засобів праці на початку звітного періоду.

3.Коефіцієнт приросту (коли надходження перевищує вибуття), який розраховується відношенням різниці надходження і вибуття основних засобів до первісної вартості основних фондів на початку періоду.

Дані показники обчислюються по основних групах основних фондів і вивчаються у динаміці.

Наступним етапом аналізу є оцінка технічного стану засобів праці. До показників, що характеризують технічний стан основних фондів, відносять: коефіцієнт оновлення, коефіцієнт зносу, коефіцієнт придатності.

Коефіцієнт зносу визначається за даними першого розділу активу балансу на початок і кінець звітного періоду як відношення величини зносу до первісної вартості основних фондів.

Коефіцієнт придатності визначається, як різниця між одиницею та коефіцієнтом зносу або як відношення залишкової вартості основних фондів до первісної вартості основних фондів.

Зменшення коефіцієнта зносу і відповідне збільшення коефіцієнту придатності свідчить про покращення технічного стану основних фондів.

Технічний рівень виробництва залежить від строків функціонування основних фондів, в першу чергу машин та обладнання. Аналіз вікового складу виробничого обладнання передбачає його групування по таких інтервалах: до 5 років, від 5 до 10 років, від 10 до 20 років, понад 20 років.

Узагальненим показником, що характеризує віковий склад виробничого обладнання, є середній строк його експлуатації, який визначається за середньою арифметичною зваженою. Оптимальним строком експлуатації вважається термін до 7 років.

Наступним етапом аналізу є оцінка технічного стану засобів праці. До

Рівень фізичного стану обладнання, ступінь його зносу визначається не тільки строком експлуатації, але і своєчасним та якісним проведенням ремонтних робіт. Аналіз ремонту передбачає оцінку виконання завдань по здійсненню ремонту згідно з обсягом робіт, по сумі витрат, по кількості відремонтованих робіт.

Забезпеченість підприємства основними засобами можна аналізувати по окремих групах, співставляючи фактичну наявність засобів праці з плановою потребою в них.

Узагальненими показниками забезпеченості основними засобами є фондоозброєність і технічна озброєність. Вони характеризують відповідно розмір усіх основних засобів та їх активної частини в розрахунку на одного працівника. Показники технічної озброєності та фондоозброєності можна розрахувати по відношенню до чисельності робітників в найбільшу зміну.

Між показниками фондовіддачі (Ф в), продуктивності праці (ПП) та фондоозброєності (ФО) існує така залежність:

Основні засоби ефективно використовуються за умови підвищення продуктивності праці і зростання фондоозброєності, але темпи зростання продуктивності праці повинні бути вищі, ніж темпи зростання фондоозброєності.

Показники, що характеризують ефективність використання основних засобів, поділяються на загальні та індивідуальні. Загальні показники характеризують використання всіх основних фондів, індивідуальні – окремих їх груп.

До загальних показників відносяться:

1.Фондовіддача (відношення вартості продукції до середньорічної вартості основних засобів).

2.Фондомісткість (показник, обернено пропорційний до першого).

3. Рентабельність (відношення чистого прибутку до середньої вартості основних засобів).

Фондовіддача є одним з основних показників ефективності використання основних засобів. Даний показник характеризує величину обсягу продукції в розрахунку на 1 грн. обсягу основних фондів. Фондовіддача активної частини основних фондів називається машиновіддачею.

Аналіз фондовіддачі передбачає вирішення наступних завдань:

- вивчення динаміки фондовіддачі;

- визначення впливу зміни фондовіддачі на обсяг продукції;

Аналіз рівня використання виробничого обладнання передбачає наступне:

- оцінку показників, що характеризують використання виробничого обладнання.

- визначення резервів підвищення ефективності використання обладнання.

- визначення впливу використання виробничого обладнання на обсяг продукції.

Рівень використання виробничого обладнання характеризується такими показниками, як:

1.Коефіцієнт використання наявного обладнання.

2.Коефіцієнт використання встановленого обладнання.

3.Коефіцієнт змінності роботи обладнання.

4.Коефіцієнт екстенсивного навантаження.

5.Коефіцієнт інтенсивного навантаження.

6.Інтегральний коефіцієнт.

Необхідно здійснювати аналіз використання не тільки активної частини засобів праці, але й пасивної, до якої, зокрема, відносяться виробничі будівлі та площі, які вони займають.

Аналіз виробничих площ здійснюється в такій послідовності:

1.Аналізується динаміка показників, що характеризують використання виробничих площ.

2.Визначається вплив використання виробничих площ на обсяг продукції.

3.Розробляються заходи по більш ефективному використанню виробничих площ.

До показників, що характеризують використання виробничої площі, можна віднести:

1.Обсяг продукції на одиницю виробничої площі (на 1 кв. м).

2.Співвідношення площ основного та допоміжного призначення в загальній виробничій площі.

3.Середня виробнича площа на одиницю обладнання.

4.Кількість виробничого обладнання на одиницю виробничої площі.

5.Забезпеченість виробничою площею (відношення фактичної виробничої площі до виробничої площі за нормою).

6.Обсяг продукції на 1 робоче місце.

7.Коефіцієнт використання виробничої площі ( відношення кількості робочих місць за звітом до кількості робочих місць за нормою).

3. Аналіз матеріальних ресурсів та ефективності їх використання

Відповідно до П(С)БО 9 “Запаси” (п. 6) матеріальні ресурси (виробничі запаси) уявляють собою запаси предметів праці, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб, і наявність яких є необхідною умовою ритмічної роботи підприємства.

Основні характеристики матеріальних ресурсів такі:

- беруть участь у процесі господарської діяльності протягом одного виробничого циклу та повністю змінюють свою форму;

- повністю переносять свою вартість на витрати підприємства на протязі одного виробничого циклу.

Використовуючи характеристики матеріальних ресурсів, які відповідають визначенню фінансово-виробничих ресурсів та можуть бути використані при оцінці ефективності їх витрачання, а також термінологію, що відповідає П(С)БО, можна запропонувати таке визначення матеріальних ресурсів на рівні суб’єкта господарювання:

Матеріальні ресурси – це складова виробничих ресурсів, які беруть участь у процесі господарської діяльності протягом одного виробничого циклу, при цьому повністю змінюють свою форму та переносять свою вартість на витрати підприємства.

Матеріальні ресурси - це об'єктивно необхідні умови функціонування виробництва. Вони все більше впливають на зростання його ефективності та якість роботи. Здебільшого від рівня управління ресурсами, його координації з процесом виробництва залежать основні показники діяльності підприємств — виконання плану реалізації, зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції, прискорення оборотності