попередній публікації, слід ще раз підкреслити, що унікальність цього інформаційного продукту в тому, що з його допомогою вдається відстежити, крім іншого, всі направлення, видані сімейними лікарями, а також повернення і реєстрацію в базі даних амбулаторій консультативних висновків «вузьких» спеціалістів і стаціонарних виписок. У випадку, якщо поліклініка або стаціонар не обладнані комп'ютерною технікою в АРМі (автоматизованому робочому місці), для сімейного лікаря передбачено можливість формувати направлення з відривним маршрутним листом (для забезпечення зворотного зв'язку). На листі вказують консультативний висновок або виписку зі стаціонару, які містять діагнози, їх коди за МКХ 10, витрати на проведене лікування або консультацію. Після завершення курсу стаціонарного лікування або консультації в поліклініці маршрутний лист повертають в амбулаторію сімейної медицини. В підсумку робота всіх лікувальних закладів регіону, а також їх структурних підрозділів виявляється сконцентрованою в єдиному медичному, фінансовому й інформаційному полі.
У запропонованій моделі управління охороною здоров'я регіонів основною одиницею обліку витрат і обсягу медичної допомоги та їх персоніфіка-ції є послуга. Введення цього показника спричинено насущною необхідністю домогтися якісних змін у розподілі фонду прагненням зробити цей процес максимально прозорим як на рівні нормативу на душу і фонду конкретної амбулаторії, так і адміністративної території в цілому.
Із впровадженням механізмів «керованої медичної допомоги» з'явиться й можливість ор-ганізації роботи базового медичного закладу (районної, місцевої лікарні) як комунального підприємства. Свої відносини з адміністрацією району (міста) воно буде формувати, викорис-товуючи об'єктивну доказову базу яка побудо-вана на підрахунках порівняння між реальною потребою населення в тому або іншому виді медичної допомоги і фактичним використан-ням ресурсного потенціалу медичного закладу.
У цілому механізми «керованої медичної допомоги» повинні забезпечити поетапну оптимізацію витрат за рахунок збільшення обсягів і якості первинної медико-санітарної допомоги, регулярних і планомірних профілактичних заходів і, нарешті, зниження госпітальних витрат і витрат на вторинну амбулаторну допомогу.
Таким чином, слід визнати, що побудована й апробована модель «керованої медичної допо-моги» дійсно має низку безперечних переваг. Основна з них полягає в тому, що модель звільняє від необхідності сліпого копіювання інших, найчастіше, імпортних зразків. Крім того, використання описаної моделі не передбачає порушення існуючої системи охорони здоров'я району, яке нав'язують нині окремі «реформатори від охорони здоров'я». І нарешті, модель не потребує створення структур, яке б спричинило необґрунтовані і досить значні витрати.
Ці висновки повною мірою відповідні до рекомендацій експертів ВООЗ, які вважають, що «при економічній нестабільності, фінансовому та системно-ресурсному дефіциті особливо небезпечне копіювання чужих моделей і тактико-стратегічних підходів до реорганізації». Крім того, згідно з їхньою позицією у створенні нових структур та інфраструктури неможливо проводити докорінне руйнування вже існуючих структур, оскільки це вимагає досить великих витрат. У реформуванні вітчизняної охорони здоров'я повинен переважати еволюційний шлях, який без порушення структури закладів охорони здоров'я району (міста), оптимізує обсяги медичної допомоги населенню, витрати на її надання та поділ функції сімейних лікарів і «вузьких спеціалістів». Результатом таких поступових кроків неминуче повинні стати якісні, позитивні зміни не тільки функцій, а й структури системи охоро-ни здоров'я регіону, а отже, оптимізація її кадро-вого потенціалу. Запропонований шлях реформ повністю відповідає думці експертів ВООЗ, згідно з якою у реформуванні необхідна «поетапна трансформація і реструктуризація системи, а не шокова терапія».
Переваги процесу еволюційних змін системи охорони здоров'я ще і в тому, що тільки він дасть змогу «на марші» побудувати сучасну галузеву управлінську й інформаційну вертикаль. Із її допомогою, володіючи реальною інформацією, можна буде оперативніше керувати ресурсами, проводити зважену, збалансовану політику в питаннях підготовки кадрів тощо.
Інформаційне забезпечення та керування охороною здоров'я, підняті на якісно інший, більш високий рівень їх проведення, неодмінно стануть потрібним, хоч і специфічним (медичним) компонентом загальної адміністративної реформи в Україні.
Література
1. Голунов А. І. Економічні перспективи щодо реформу-вання галузі та використання сучасних технологій в управ-лінні первинною медико-санітарною допомогою // Акту-альні питання подальшого розвитку сімейної медицини в Україні. — К., 2004.
2. Голунов А., Вишневський В., Коньков А. Інформатизація системи охорони здоров'я // ПЕРСОНАЛ. — 2005. — № 12.