чи інших повноважень на певний рівень бюджетної системи. Крім того, проблема неспроможності бюджетів базового рівня самостійно забезпечувати мінімальний рівень соціальних послуг своїм мешканцям спричинило необхідність проведення адміністративно-територіальної реформи. Головною умовою проведення адміністративно-територіальної реформи було забезпечення кожного громадянина країна мінімальним набором та у мінімальному обсязі соціальними послугами, такими як послуги з освіти, охорони здоров’я, культури та комунальними послугами. Визначивши основні показники соціальної забезпеченості громадян в законодавчому порядку було закріплено новий адміністративно-територіальний устрій, у відповідності з яким кожна мінімальна адміністративно-територіальна одиниця повинна мати достатні власні фінансові ресурси для забезпечення соціальними послугами свого населення на мінімально встановленому рівні. Проведення реформи у міжбюджетних відносинах відбувалось одночасно з адміністративно-територіальною реформою, а також реформою охорони здоров’я та освіти.
Таким чином враховуючи позитивний досвід реформування міжбюджетних відносин у країнах Східної Європи, зокрема Польщі, можливо визначити основні принципи реформування таких відносин і в Україні. Головними принципами проведення реформи міжбюджетних відносин повинні бути принципи субсидіарності, стовідсоткової забезпеченості місцевих бюджетів власними фінансовими ресурсами для фінансування мінімально розрахованих видатків та створення прозорого та чітко визначеного механізму здійснення трансферних платежів. При проведенні бюджетної реформи необхідно також враховувати норми Закону “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”.
Розглядаючи проект Бюджетного кодексу в контексті реформування міжбюджетних відносин та забезпечення місцевих бюджетів фінансовими ресурсами можна відзначити наступні моменти. Бюджетним кодексом передбачається перейти до нормативного методу планування бюджетів самоврядування. Він визначає перелік, порядок обчислення та механізм застосування конкретних нормативів соціальної і бюджетної забезпеченості при розрахунку мінімального бюджету самоврядування, що дозволить проводити вирівнювання рівня соціальної забезпеченості громадян різних регіонів України. Власні доходи місцевих бюджетів базового рівня, крім встановлених на сьогодні законодавством місцевих податків та зборів, будуть включати 60 відсотків плати за землю та інші платежі. Проектом Бюджетного кодексу задекларований принцип субсидіарності у міжбюджетних відносинах. Реалізація задекларованого принципу відбувається шляхом розподілу видатків на групи, та відповідного закріплення кожної групи видатків за відповідним рівнем бюджетної системи. В разі реалізації цього принципу у відповідності до положень Бюджетного кодексу та передачі відповідних фінансових ресурсів на виконання цих функцій у повному обсязі буде створено підґрунтя для подальшого розвитку місцевого самоврядування в Україні.
Висновки
Підсумовуюче викладене можна зробити наступні висновки.
Проведення реформи у міжбюджетних відносинах повинно базуватись на заздалегідь визначених принципах і єдиних підходах та забезпечуватись прийняттям відповідних законодавчих актів на рівні всіх гілок влади. Визначальним у проведенні зазначеної реформи є не тільки створення концепції, але й чітке додержання її положень при подальшому провадженні норм як на законодавчому рівні, так і на рівні її виконання.
Як вже було зазначено вище головна проблема неспроможності місцевих бюджетів забезпечити фінансування необхідних мінімальних видатків полягає у відсутності сталих джерел надходжень до таких бюджетів. На сьогодні є зрозумілим і це підтверджує статистика, що переважна більшість адміністративно-територіальних одиниць, які формують бюджети базового рівня, неспроможні самостійно забезпечувати навіть мінімальні соціальні потреби своїх мешканців. Основним і практично єдиним джерелом забезпечення мешканців таких населених пунктів соціальними послугами є кошти вищестоящих бюджетів, які надходять у вигляді трансфертів. Тому є необхідним чітке законодавче визначення сталих та реальних джерел наповнення місцевих бюджетів власними фінансовими ресурсами.
На сьогоднішній день можливо чітко визначити наступні законодавчі дії щодо забезпечення реформування місцевих фінансів та міжбюджетних відносин:
Встановлення нового адміністративно-територіального поділу шляхом прийняття проекту Закону України “Про адміністративно-територіальний устрій України”;
Проведення земельної реформи, розвиток земельних відносин та створення сучасного ринку землі шляхом прийняття проекту Земельного кодексу України;
Визначення оптимальних шляхів розподілу загальнодержавних податків між окремими рівнями бюджетної системи, впровадження нової трансферної політики та забезпечення місцевих бюджетів відповідними фінансовими ресурсами шляхом прийняття проекту Бюджетного кодексу України;
Визначення сталих та вагомих джерел формування місцевих бюджетів шляхом прийняття проекту Податкового кодексу України;
Створення матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування та розмежування державного та комунального майна шляхом прийняття проекту Закону України “Про право комунальної власності”.
ЛІТЕРАТУРА
1. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. пос. – К.: вища школа, 1997.
2. В. Скаршевский. Бизнес №39 (402), 25.09.2000, с. 12 – 14.
3. Опарін В.М. Фінанси: Загальна теорія – К., 1999.
4. Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України – К., 2000.