Лізингові фірми, поряд з орендою техніки і обладнання, могли б узяти на себе вивчення ринку збуту випущеного на підприємствах обладнання і надавати лізингові кредити його покупцям. Для багатьох підприємств при проведенні структурної перебудови і переходу до ринкових відносин проблема збуту може стати особливо актуальною. Надання лізингових послуг стане реальним засобом її розв’язання. У такому випадку поряд з фінансовим лізингом може застосовуватися лізинг - повне обслуговування, згідно з яким здійснюється постачання і надання додаткових послуг до чисто фінансового аспекту традиційного лізингу. Характер додаткових послуг залежить від особливостей наданого в лізинг обладнання.

Спеціалізовані лізингові фірми могли б приступити до проведення оперативного лізингу (прокату). Мова може йти про здачу в оренду спеціалізованого обладнання на проміжкові терміни, які значно менші за термін його економічного життя.

Суттєву допомогу лізинговим фірмам може надати комерційний банк, який підтримуватиме фірму своїми кредитами. Володічи різноманітною інформацією про своїх клієнтів, банк може дати фірмі інформацію про платоспроможність майбутніх орендарів, що відіграє делако не останню роль при укладанні лізингових угод.

Створення лізингових фірм за участю комерційного банку внесе суттєвий внесок у формуванні нової концепції постачання і збуту, яка орієнтуватиметься на ринкові, а не на адміністративно-розподільчі відносини.

Висновок

Використання лізингових операцій є привабливим фінансовим інструментом для суб’єктів господарювання і може стати базою для оновлення та поповнення їхніх основних фондів. Крім цього, лізинг сприймається як додаткове інвестування в підприємство, оскільки дозволяє користуватися основними фондами, не оплачуючи відразу їхню повну вартість, а вносити періодичні фіксовані лізингові платежі. При цьому зберігаються необхідні підприємству оборотні кошти. Все частіше до лізингових операцій звертаються підприємства меблевої і деревообробної галузі.

Розкриття сутності лізингових угод бере свій початок ще з далеків часів Аристотеля (383-322 рр. до н.е.). Саме цей мудрець сказав: "Багатство полягає в користуванні, а не в праві власності". Отже, багатовіковим досвідом доведено, що багатство полягає не просто у володінні, а у ефективному його використанні.

Можливості лізингу фахівцями оцінюються вище, ніж можливості банківського кредиту, оскільки лізинг – гнучка форма фінансування, яка піддається меншому нормативному регулюванню, ніж банківська справа. Банкіри можуть бути обмежені не тільки банківськими регуляторними нормами, але й своєю більшою професійною консервативністю, натомість лізингодавці готові до ризику. Але, на жаль, в Україні операції лізингу не набули достатнього поширення. За інформацією Всеукраїнської асоціації лізингу УКРЛІЗИНГ, лізингових операцій в Україні у 1999 році здійснено на суму 1,8 млрд. гривень, у 2000 році – 1,75 млрд. гривень, у 2001 році – 1,5 млрд. гривень, у 2002 році – 1,3 млрд. гривень, у першому півріччі 2003 р. – близько 54 млн. гривень недержавними компаніями та 43 млн. грн. – НАК Украгролізинг. У той же час обсяг лізингових операцій, наприклад, у Чеській Республіці складає в середньому на рік 2,6 млрд. дол. США, у Польщі – 2,0 млрд. дол. США, в Угорщині – 1,92 млрд. дол. США, у Російській Федерації – 1,9 млрд. дол. США.

Потенційний попит на лізингові послуги в Україні оцінюється фахівцями Світового банку від 12 до 15 млрд. доларів США. Ці розрахункові цифри враховують теперешній знос основних засобів і потребу в їх заміні в різних галузях економіки. Дані Німецької консультативної групи з питань економічних реформ свідчать, що коефіцієнти зношеності основних фондів по галузях української економіки коливаються від 40% (зв’язок і комунікації) до 48-50% (будівництво, сільське господарство, транспорт). Розвиток ринку лізингових операцій може відіграти вирішальну роль у модернізації обладнання підприємств, розвитку малого та середнього бізнесу в Україні, особливо враховуючи той факт, що більшість малих підприємств не може скористатись кредитами у зв’язку з відсутністю у потрібному обсязі заставного майна. Іноземні експерти оцінюють щорічний обсяг лізингових послуг в Україні в 300 млн. доларів США. Згідно з інформацією Всеукраїнської асоціації УКРЛІЗИНГ, сьогодні пропозиція лізингових компаній і банків задовольняє сукупний попит на лізингові послуги лише на 10%. Аналіз нинішнього стану на лізинговому ринку показує, що в більшості випадків предметом лізингу є транспортні засоби, сільгосптехніка, офісне і банківське обладнання, обладнання для харчової промисловості, яке досить швидко окупається. Ринок лізингових послуг в Україні сьогодні демонструє явно виражену тенденцію у бік їх імпорту. Так, понад 80% лізингових операцій здійснюється за договорами міжнародного лізингу. Іншою проблемою лізингових операцій є так званий “псевдолізинг”, під прикриттям якого іноземні підприємства вдало, без порушення чинного законодавства здійснюють свої інвестиції або реінвестиції в свої ж українські підприємства, що також мінімізує їх платежі до бюджету.

Інфраструктура ринку лізингових послуг лізингових послуг в Україні в цілому сформувалася за останні чотири роки. Найчастіше лізинг застосовується на ринку вантажних автомобілів, сільськогосподарської техніки, устаткування для харчової промисловості і переробки сільськогосподарської продукції, а також у малому бізнесі. Росте зацікавленість до лізингових операцій і серед підприємств меблевої, деревообробної, верстатобудівної галузей.

За організаційною структурою та спектром послуг, що надаються, лізингові компанії поділяють на:

- холдингові компанії, створені великими українськими та іноземними банками;

- спеціалізовані комерційні лізингові компанії, у тому числі за участю іноземного капіталу;

- відділення промислових, транспортних і комерційних підприємств, що реалізують лізингові проекти.

В залежності від джерел фінансування лізингові компанії, що діють вУкраїні,