При вирішенні проблем бюджетного вирівню-вання необхідно, в першу чергу, розробити пра-вові засади й механізм бюджетного регулювання в Україні, де зафіксувати стабільні частки різних рівнів влади — центральної, регіональної, місце-вої — у розподілі загальнодержавних (регулюючих) податків.

Успішний розвиток процесу становлення місцевих фінансів в Україні можливий лише за умови проведення в державі широкомасштабної адміністративної реформи, результатом якої має стати формування нової, сучасної організації як державної влади, так і місцевого самовря-дування, перебудова неефективних фінансово-бюджетної та податкової систем країни.

Фінансова система, що формується в Україні, тільки тоді стане ефективною, коли в її складі, поряд із держав-ними фінансами, чільне місце буде належати місцевим фінансам як самостійному інституту.

Література

1. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» //Голос України.— 12 червня 1997.

2.

3. Налоговые системы зарубежных стран.— М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1997.— С. 21-22, 46-47.

4. Кравченко В. І. Фінанси місцевих органів влади Украї-ни.—К.: НШСД, 1996.

5.

6. Панасюк Б. Податки як дзеркало економічного і полі-тичного стану країни//Банківська справа.— 1997, № 5 (17).— С.16.

7. Налоговые системы зарубежных стран.— М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1997.— С. 46-47.

1. Костиков И. Рынок муниципальных облигаций.// МЭМ0.1999, № 1.—С. 110-115.

2. Украинская инвестиционная газета от 9.12.1997.— С. 9-Ю.

3. Дуленко А. Розвиток ринку цінних паперів. // Еконо-міка України, 1997, № 7. — С. 28-29.

4. Сердюк Д. Палочка-выручалочка-муниципалочка.// Українская инвестиционная газета, 1997, № 9. — С. 7.

5. Бизнес, 1998, № 19.— С. 24.

Передумови та проблеми

формування місцевих бюджетів.

Здобувач кафедри фінансів

Київського національного торговельно-економічного університету

Мельничук І.М.

Після набуття Україною суверенітету розпочався про-цес становлення національної фінансової системи. Важ-ливою складовою цього процесу є відродження місцевих фінансів як об'єктивної економічної реальності, властивої фінансовим системам усіх сучасних цивілізованих дер-жав, що пов'язано з радикальною зміною концепції державної влади.

Прийняття в 1996 році Конституції України, закріп-лення в ній інституту місцевого самоврядування та його матеріальної і фінансової основи обумовило необхідність невідкладного практичного розв'язання проблем станов-лення місцевих фінансів, організації фінансової системи держави на принципово нових засадах, що слід підкресли-ти особливо.

Основні положення формування місцевих бюджетів і їхніх взаємовідносин із державним бюджетом містяться в статтях 61-70 закону України «Про місцеве са-моврядування». Крім того, загальні положення цього закону відображають такі важливі для бюджетного процесу поняття, як «бюджет місцевого самовря-дування», «мінімальний рівень соціальних потреб» та інше. Водночас, можна стверджувати, що на сьогодні в Україні не існує механізму, який би забезпечував розробку бюджетів усіх рівнів, а та-кож регулював би відношення між ними.

До найбільш гострих проблем у сфері форму-вання місцевих бюджетів, а також їхніх відно-шень із держбюджетом України, у першу чергу, варто віднести використання вільних бюджетних коштів, нестабільність доходної бази, неефек-тивну систему вилучення надлишків загально-державних податків, недостатнє фінансування з держбюджету.

Так, відповідно до ст. 65 закону України «Про місцеве самоврядування», прибутки, отримані додатково в ході виконання місцевих бюджетів, а також суми перевищення прибутків над витра-тами, що утворилися в результаті збільшення над-ходжень у бюджет або економії витрат, вилучен-ню не підлягають, крім випадків, передбачених законодавством. Рішення про використання цих коштів приймається відповідною радою. Метою прийняття цієї статті було забезпечення зацікав-леності регіонів у збільшенні доходної частини місцевих бюджетів. Проте, в зв'язку із відсутні-стю прозорої системи норм вилучення надлишків бюджетних надходжень з місцевих бюджетів у дер-жавний і чіткого механізму їхнього перерозподілу стаття практично не виконується. При цьому є неузгодженими надходження місцевих бюджетів та суми, що відраховуються ними до державного бюджету. Це позбавляє органи місцевого само-врядування стимулів для збору державних податків.

Ще один аспект цієї проблеми — нестабільність нормативів у системі відрахувань загальнодержавних податків із місцевих бюджетів у державний. Відповідно з чинним законодавством, нормативи відрахувань від загальнодержавних податків щорічно визначає вищий орган місцевого самоврядування. При цьо-му щорічно змінюються види податків, які нале-жать зарахуванню в місцеві бюджети, що пору-шує стабільність доходної бази останніх.

Ситуація ускладнюється надмірною централі-зацією коштів на державному рівні, що ставить можливості реалізації місцевими органами влади покаладених на них функцій у повну залежність від Державного бюджету. Позиція Міністерства фінансів у цьому питанні обумовлена адміністра-тивно-теріторіальним режимом України як унітар-ної, а не федеральної держави, а також недостатнім кваліфікаційним рівнем місцевих органів влади для фінансування бюджетних програм.

Разом з цим, як відомо, Франція, яка має ана-логічний адміністративно-територіальний устрій, фінансує з держбюджету близько 40% витрат консолідова-ного бюджету.

При цьому необхідно відзначити існуючий су-б'єктивізм у розподілі бюджетних ресурсів, коли, по-перше, тому або іншому регіону віддається перевага у виділенні коштів, а по-друге — бюд-жетні кошти виділяються непропорційно і нерівно-мірно.

Ще однією проблемою є невідповідність повно-важень, покладених на місцеві органи влади, і виді-лених коштів на ці цілі. Ситуацію ускладнює центральна влада, яка при складанні бюджету і визначенні розмірів трансфертів "забуває" забезпечити фінансуванням усі передані на місця повноваження. Крім того, регіони України дуже різняться за рівнем життя, промислового виробництва, розвитку підприємництва. А наша бюджетна система передбачає "подушне" вирівнювання бюджетних витрат. Саме тому, здорові пропозиції регіонів по поліпшенню бюджетного забезпечення навряд чи здійсненні. У чому суть цих пропозицій? Залишилась ностальгія по тим блаженним часам, коли на місцях залишалася частина податку з прибутку підприємств чи