Не можна не погодитись із думкою доктора економічних наук, професора, заслуженого еко-номіста України Б. Панасюка, що доходна частина бюджету буде реальною лише тоді, коли визнача-тиметься не на так званих макропоказниках, не-відомо як розрахованих, а на основі реального ста-ну економіки в кожному районі, місті, області. Щоб доходна частина бюджету була реальною, треба розпочинати з те-риторій і, в першу чергу, з бюджету районів. Районна податкова адміністрація разом із районною адміні-страцією за встановленими нормативами мають формувати проекти доходів району і решту надход-жень до обласних і державного бюджету. Опрацьо-вуючи доходи бюджету по районах і в цілому по області, можна більш об'єктивно визначити мож-ливі надходження до державного бюджету згідно із встановленими нормами та нормативами.

Поряд з цим в Україні необхідно створити ба-гатоканальну систему формування бюджету, на основі якої кожен рівень бюджетної системи по-винен мати власні закріплені доходи. Обсяг цих доходів має бути достатнім для забезпечення функцій і обов'язків, які покладаються на той чи інший рівень влади.

Вельми повчальним у цьому плані для України може стати досвід еволюції податкової системи Німеччини. Так, у цій країні законодавчо встановлено, що державні завдання мають розподілятися між фе-дерацією і землями, які входять до її складу. При цьому федерація і землі окремо здійснюють ви-трати, що виникають при виконанні ними своїх функцій. Федерація і землі самостійні в питаннях бюджетного устрою. Принципи незалежного веден-ня бюджетного господарства діють з урахуванням необхідності взаємоув'язки загальнодержавних та земельних інтересів при вирішенні конкретних зав-дань і забезпеченні фінансування. Поряд із феде-ральною державою і землями носіями певних су-спільних функцій виступають общини, які мають місцеві бюджети.

Ключові позиції у податковому законодавстві належать федерації. Для забезпечення фінансуван-ня всіх трьох рівнів управління податкова система Німеччини побудована таким чином, що найбільш значні джерела формують одразу три чи два бю-джети. Повчальним є й те, що в Німеччині застосо-вується не тільки вертикальне, а й горизонтальне вирівнювання доходів. Землі, які мають високі до-ходи перераховують частину фінансо-вих ресурсів менш розвинутим землям.

При вирішенні проблем бюджетного вирівню-вання необхідно, в першу чергу, розробити пра-вові засади й механізм бюджетного регулювання в Україні, де зафіксувати стабільні частки різних рівнів влади — центральної, регіональної, місце-вої — у розподілі загальнодержавних (регулюючих) податків.

Успішний розвиток процесу становлення місцевих фінансів в Україні можливий лише за умови проведення в державі широкомасштабної адміністративної реформи, результатом якої має стати формування нової, сучасної організації як державної влади, так і місцевого самовря-дування, перебудова неефективних фінансово-бюджетної та податкової систем країни.

Фінансова система, що формується в Україні, тільки тоді стане ефективною, коли в її складі, поряд із держав-ними фінансами, чільне місце буде належати місцевим фінансам як самостійному інституту.

Література

1. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» //Голос України.— 12 червня 1997.

2.

3. Налоговые системы зарубежных стран.— М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1997.— С. 21-22, 46-47.

4. Кравченко В. І. Фінанси місцевих органів влади Украї-ни.—К.: НШСД, 1996.

5.

6. Панасюк Б. Податки як дзеркало економічного і полі-тичного стану країни//Банківська справа.— 1997, № 5 (17).— С.16.

7. Налоговые системы зарубежных стран.— М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1997.— С. 46-47.

1. Костиков И. Рынок муниципальных облигаций.// МЭМ0.1999, № 1.—С. 110-115.

2. Украинская инвестиционная газета от 9.12.1997.— С. 9-Ю.

3. Дуленко А. Розвиток ринку цінних паперів. // Еконо-міка України, 1997, № 7. — С. 28-29.

4. Сердюк Д. Палочка-выручалочка-муниципалочка.// Українская инвестиционная газета, 1997, № 9. — С. 7.

5. Бизнес, 1998, № 19.— С. 24.