Реферат

з курсу “Макроекономіка”

на тему:

“Науково-технічна революція

та науково-технічний прогрес”

Протягом усієї історії людство перебуває в стані постійного наукового і технічного пошуку. Розум, зусилля і майстерність рук людини дали змогу їй пройти, напри, вклад, в галузі енергетики шлях від набуття вміння застосування вогню до відкриття ядерної і термоядерної енергії; в галузі транспорту - від винайдення колеса до створення сучасних надшвидкісних поїздів або літаків. Поступальний рух людського суспільства у розвитку науки і техніки називають науково-технічним прогресом, На відміну від науково-технічного прогресу, що споконвіку супроводжує розвиток цивілізації, науково-технічна революція (НТР) - це якісний стрибок у розвитку продуктивних сил, що відбувається в результаті поєднання процесів наукової та технічної революції.

Господарство провідних країн світу в період монополістичного капіталізму (остання третина XIX-початок XX ст.)

Прогрес світової науки, техніки та технології виробництва. Структурні зміни в економіці окремих країн та в продуктивних силах світу. Основні тенденції розвитку світової економіки. Концентрація промислового та банківського капіталу як передумови виникнення монополій. Завершальна стадія індустріалізації та формування світового ринку. Вивіз капіталу. Колоніальна система та економічний поділ світу.

Економіка Англії на межі ХІХ –ХХ століть. Причини втрати Англією світової економічної першості. Розширення територіальної експансії та її наслідки. Особливості монополізації економіки. Централізація банківського капіталу. Вивіз капіталу. Аграрна криза та загострення аграрних проблем Великобританії.

Франція на рубежі ХІХ – ХХ століть. Крах другої імперії та Паризька комуна. Аграрні протиріччя, парцелярне господарство. Вповільнення темпів економічного розвитку, його причини, особливості та основні тенденції. Причини промислового відставання Франції. Концентрація виробництва та утворення монополій. Темпи концентрації і централізації банківської справи у Франції. Роль Французького банку. Географія вивозу та сфери впливу французького капіталу.

Об’єднання німецьких земель за ініціативою Прусії. Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині, роль мілітаризації. Залізничне будівництво. Грюндерство в будівництві. Концентрація виробництва та виникнення монополій. Концентрація банківської справи. Формування фінансового капіталу. Аграрні протиріччя в Німеччині. Територіальна експансія.

Перетворення США у провідну індустріальну державу світу. Економічне піднесення в США в останній третині ХІХ ст. та його причини. Монополізація економіки. Трестування промисловості. Формування фінансових груп. Вивіз капіталу та боротьба за колоніальні ринки. Розвиток сільського господарства. Аграрна криза останньої чверті ХІХ ст. та структурі зрушення в аграрному секторі США.

Генеза капіталізму в Японії. Розпад японського феодалізму. Роль торгово-лихварського капіталу. Переродження дворянства. Мануфактурне будівництво. Ліквідація ізоляції країни. Буржуазна революція 1868 р. і початок “перетворень Мейдзі”. Аграрна реформа. Особливості генези капіталізму в Японії. Зміни в соціально-економічному ладі японського села. Капіталістична індустріалізація та її особливості. Насадження “казенного капіталізму”. Передача державних підприємств в приватні руки. Фінансовий капітал та його специфіка. Монополізація промисловості. Експансіоністські спрямування Японії.

Економічні причини Першої світової війни.

План (тези)

1. Друга науково – технічна революція (остання чверть ХІХ – початок ХХ століття.) та її вплив на ринкове господарство країн Західної Європи та США.

2. Економічне піднесення Німеччини наприкінці ХІХ ст. та виникнення соціального напряму політичної економії.

3. Причини швидкого економічного розвитку США та заснування американської школи маржиналізму.

4. Причини відставання економічного розвитку Англії та Франції наприкінці ХІХ ст.

1. Друга науково – технічна революція (остання чверть ХІХ – початок ХХ століття.) та її вплив на ринкове господарство країн Західної Європи та США.

Кінець XIX — початок XX ст. позначився новими технологічними процесами одержання чорних та кольорових металів, крекінгом нафти, одержанням штучних барвників, добрив та ліків.

Були створені нові засоби пересування: автомобіль, тепловоз, електровоз, мотоцикл, літак. Однак, найбільшим досягненням останньої третини XIX ст. слід вважати заміну парової енергії на електричну.

Вагомим досягненням другої науково-технологічної революції було застосування в промисловості масового поточного виробництва різних товарів: одягу, сірників, консервів, та конвеєрне виготовлення автомобілів.

Продовжується освітня революція, яка розпочалася в середині XIX ст. У кінці XIX ст. країни особливий наголос зробили на розвитку середньої та вищої освіти, особливо технічної, щоб задовольнити потреби промисловості у кваліфікованих кадрах. Розвиток освіти наприкінці XIX ст. дав небувалий поштовх для науки, техніки, технологій, літератури й мистецтва

Збільшення розмірів промислових підприємств і централізації капіталу та виникнення монополій.

У такій ринковій системі монополії набувають форми картелів, синдикатів, трестів та концернів, з виробництва, збуту та керування підприємствами. Поступово зникають фірми, які належали одній сім'ї та успадковувалися, як правило, від батька до сина, у фінансовій сфері зникають заставні контори, а їхнє місце займають потужні банки.

Після кризи 1873 р. широкого поширення набуває нова акціонерна форма організації господарства. Підприємці випускають цінні папери — акції, як один із засобів мобілізації вільних грошей, що дає можливість їхнім власникам брати участь в управлінні підприємством та одержувати частину прибутку у вигляді дивідендів, а також активно впливати на розвиток монополії.

У провідних країнах Західної Європи та США посилюється вплив держави на економіку та утворюється державно-монополістичний капіталізм

Виникає фінансовий капітал та фінансова олігархія, яка забезпечує собі значний вплив на економіку країн.

Держава бере на себе витрати з будівництва доріг, каналів, ліній зв'язку. З метою ефективного функціонування ринку й обмеження стихійних процесів в економіці вона захищає ринок від дії монополій — застосовує антимонопольне законодавство, стає на захист конкуренції.

Держава змушена проводити жорстку політику протекціонізму, захисту національного товаровиробника шляхом встановлення митних бар'єрів.

Швидке зростання обсягів виробництва в провідних країнах світу призвело до перенасиченості їхніх внутрішніх ринків товарами та нестачею сировини.

Посилилась боротьба за захоплення нових колоній в Африці, Азії, островів у Тихому та Атлантичному океанах. Серед європейських країн особливих успіхів у цьому досягли