Отже, друга технологічна революція активно вплинула на розвиток економіки, науки, освіти, культури — усі сфери життя людей. Замість невеликих фабрик і майстерень виникли величезні заводи з тисячами робітників і службовців, із сучасним обладнанням і застосуванням електричної енергії. Відбувається швидке зростання міського населення за рахунок робітників до 60 % і, навпаки, — зменшується сільське населення на 15—20 %.

Разом з тим, кінець XIX — початок XX ст. призвів до загострення соціальних проблем, виступів робітників за свої права, за підвищення заробітної плати.

Друга технологічна революція (1870—1918):*

Технологічне опанування можливостей електроенергії*

створення нових галузей господарства: електротехнічна, нафтопереробна, хімічна, сталеливарна, автомобільна, верстатобудівна.*

З’являються нові товари та послуги: турбіни, електровози, трамваї, верстати, сірчана кислота, ліки, бензин, керосин, автомобілі, літаки та військова техніка.*

У сільському господарстві відбувається подальший розвиток фермерства, зростає його товарність та кардинально поліпшується механізація.*

Стрімкий розвиток транспорту: автомобіль, тепловоз, електровоз, мотоцикл, літак.*

Інтенсивний розвиток процесу індустріалізації: унаслідок технічних зрушень прискореними темпами розвивається важка промисловість, яка випереджає легку, а також сільське господарство.*

Процеси концентрації та централізації виробництва вимагали нової конкурентної власності: акціонерні товариства та монополістичні об’єднання.*

Завершується формування світового ринку і на основі цього – загострення протиріч між промисловим державами за сировину і ринки збуту.
* Зміна лідерів світового господарства: США, Німеччина – стають лідерами, Франція та Англія помітно відстають.

Вплив науково-технічної революції на ринкове господарство

Отже, друга технологічна революція активно вплинула на розвиток економіки, науки, освіти. Виникли величезні заводи з тисячами робітників і службовців, із сучасним обладнанням і застосуванням електричної енергії. Відбувається швидке зростання міського до 60 % і, навпаки, — зменшується сільське населення на 15—20 %. У побуті використовуються нові види енергії— газ, нафта та електрика, натомість зменшується рівень використання вугілля. У містах поліпшуються побутові умови за рахунок проведення каналізації та водопроводу, вводиться електричне освітлення, будуються лінії метро та трамваю, автошляхи і канали. Будуються багатоповерхові будинки з усіма вигодами. Поширюється мережа телеграфу, телефону, радіо, зв'язку, подальшого розвитку набуває початкова, середня та вища освіта. Відкриваються перші спеціалізовані наукові центри та лабораторії, активно розвивається культура, в медицині впроваджуються нові методи лікування особливо небезпечних для людини хвороб. Однак, на селі ці зміни відбувалися повільно.

2. Економічне піднесення Німеччини наприкінці ХІХ ст.

Перш за все, уряд Німеччини багато зробив для розвитку освіти та науки. Освіта стала гордістю країни, кількість студентів в університетах і вищих технічних закладах зростала особливо швидко.

Середня та вища освіта стала міцним підґрунтям для розвитку науки й розповсюдження її досягнень в економіці.

Демографічна ситуація в країні була досить стабільною. Цьому сприяла політика держави, церкви та загальне піднесення життєвого рівня. Якщо в 1816 р. в Німеччині населення становило 25 млн осіб, то в 1910 р. уже 64 млн, тобто відбулося зростання у 2,5 рази.

Відбувається перетворення Німеччини з аграрно-індустріальної на індустріальну-аграрну державу і завершується промисловий переворот. Німеччина широко використала науковий і технічний досвід інших держав і зосередила увагу на розвитку галузей важкої промисловості, особливо виплавки чавуну та сталі, машинобудуванні, зокрема, верстатобудуванні.

На початку XX ст. Німеччина вже випереджає Англію за виробництвом сірчаної кислоти, фарби, синтетичних барвників. Швидко розвивається фармацевтична промисловість.

З кінця 80-х років XIX ст. Німеччина займає перше місце з виробництва електродвигунів, трамваїв, устаткування для електростанцій, електрифікації залізниць та електричного освітлення в містах.

Прискорені темпи розвитку підприємств важкої промисловості призвели до концентрації виробництва та утворення монополій. Останні виникали, в основному, у формі картелів і синдикатів. Особливо велика роль належала картелям. Так, 1879 р. було лише 17 об'єднань, а в 1901 р. — 600 картелів, які охоплювали 12 тис. підприємств.

Для Німеччини характерна велика роль банків у стимулюванні розвитку промисловості та швидкий процес концентрації банківського капіталу. У кінці 70-х років XIX ст. у країні налічувалося 32 банки, а в 1910 р. — уже 28. Провідна роль у фінансових операціях належала Імперському банку.

У 70—80-х роках XIX ст. Німеччина активно переходить до політики протекціонізму в торгівлі, захищаючи свого національного виробника, водночас, сприяючи вивезенню товарів і капіталу за кордон.

Для швидкого економічного розвитку Німеччини велике значення мало формування ментальності німецької нації під впливом освіти, культури, мистецтва та релігії, яку держава зробила своїм союзником. Унаслідок дії зазначених чинників німець ставав слухняним, дисциплінованим, ретельно виконував накази, був носієм порядку, сумлінно ставився до праці.

Розвиток економіки Німеччини відбувався настільки швидко, що за 30 років з 1870 по 1900 рр. обсяг промислового виробництва зріс у 3,1 рази

Отже, ряд зазначених факторів позитивно вплинув на економічний розвиток Німеччини в кінці XIX ст., дав їй можливість стати другою промисловою державою світу й завдяки швидкій індустріалізації випередити Францію та Англію.

Основні риси сучасної науково-технічної революції такі:

1. Небувало швидкий розвиток науки, її взаємодія як з матеріальним виробництвом, так і іншими видами діяльності, перетворення науки в безпосередню продуктивну силу. Наука не тільки перетворилася в одну з провідних сфер людської діяль-ності, а й стала одним з інтеграційних чинників виникнення міжгалузевих систем господарства, як національних, так і світових. Подібний прорив став можливим зав-дяки сучасним системам освіти та великим затратам на наукові дослідження. Особ-ливо великі досягнення в сфері освіти і наукових досліджень мають США, Японія, ФРН, Франція, Великобританія, малі промислово розвинуті країни Європи. Стало цілком очевидним, що для передових країн наявність наукового потенціалу і високоосвічених