РЕФЕРАТ

на тему:

„Підприємницька діяльність – характерна риса ринкових відносин”

Підприємницька діяльність здійснюється у певній організаційній формі. Її вибір є одним з відповідальних етапів підприємництва. При цьому кожний підприємець керується власними міркуваннями і уявленнями про свою майбутню діяльність. Але передусім він керується тим, щоб ця форма відповідала меті його діяльності, конкретним умовам господарювання, захищала майнові інтереси учасників, враховувала майнові та фінансові можливості. Вибір конкретної форми — виключне право підприємця.

Визначальне місце серед організаційних форм підприємництва на мікрорівні належить підприємству фірмі), його правовий статус регулюється законами "Про підприємництво", а також "Про підприємства в Україні", "Про господарські товариства".

Самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи, здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність, називається підприємством. До підприємств належать заводи, фабрики, комбінати, універмаги, банки, інститути, магазини, шахти та інші заклади. За своєю економічною сутністю функціонування і розвиток підприємства спрямовані передусім на отримання прибутку. Це мета його існування і джерело подальшого розвитку та вдосконалення. Останнє можливе за умови реалізації виробленої продукції, надання послуг, виконання певних робіт. Об'єктивним підґрунтям існування підприємства є безперервний, постійно повторюваний процес виробництва, що називається відтворенням. На підприємстві в процесі виробництва використовуються такі його фактори, як робоча сила і основний капітал.

Підприємство характеризується певною сукупністю продуктивних сил та виробничих відносин. Це виявляється в тому, що кожне підприємство використовує для досягнення мети свого функціонування певну кількість засобів виробництва і працівників. Це дає змогу виконувати закінчений технологічний цикл операцій та забезпечувати випуск продукції, виконання робіт, надання послуг. Останнє можливе за наявності організації виробничого процесу, спрямованого на досягнення соціально-економічної ефективності підприємства.

Підприємство являє собою певну підсистему виробничих відносин. Засоби виробництва, що використовуються підприємством, можуть мати різні форми власності. Залежно від цього вирізняють такі види підприємств: приватне (засноване на власності фізичної особи), колективне (засноване на власності трудового колективу), господарське товариство (акціонерне, повне, командитне, з обмеженою та додатковою відповідальністю), підприємство, засноване на власності об'єднання громадян, комунальне (засноване на власності відповідної територіальної громади). Від вибору форми власності, на якій базується підприємницька діяльність, її організаційно-правових засад значною мірою залежить успішність підприємництва.

Важливу роль у забезпеченні життєдіяльності підприємства відіграють відносини власності. Вони реалізуються безпосередньо через працю та управління. На рівні підприємства також реалізується суспільна форма праці та різноманітні види її організації: спеціалізація, кооперація, зміна праці, комбінування, інтеграція тощо. Відносини розподілу на підприємстві конкретизуються в розподілі за вартістю робочої сили, за працею і за власністю. Формування і діяльність різних видів підприємств з різними формами власності на засоби виробництва є передумовою подолання негативних аспектів в умовах адміністративно-командної системи та створення сприятливих умов для підприємницької діяльності в ринкових умовах.

Підприємство має дві обов'язкові ознаки: по-перше, це виробництво продукції, надання послуг, виконання робіт для задоволення суспільних потреб. Підприємства є основними товаровиробниками, суб'єктами, які розвивають виробництво, визначають його структуру, вирішують, що і як виробляти; по-друге, одержання прибутку (доходу).

Стосовно поняття "підприємство" розрізняють організаційну та економічну форми підприємства та його тип.

Організаційна форма підприємства характеризує спосіб взаємозв'язку окремих елементів продуктивних сил (факторів виробництва). З огляду на сказане підприємства можуть набувати форм заводів, фабрик, трестів, комбінатів. За економічною формою піддриємство може бути бюджетним, кооперативним, акціонерним, орендним тощо. Різноманітність економічних та організаційних форм підприємств визначається формами власності на засоби виробництва.

У підприємницькій діяльності західноєвропейських країн підприємство, як правило, має назву "фірма". Сучасна економічна наука визначає фірму, з одного боку, як організацію, що перетворює вихідні ресурси на кінцевий продукт, а з іншого — як юридично самостійну форму існування бізнесу, відповідним чином зареєстровану підприємницьку одиницю, яка має комерційну самостійність. Нею можуть бути як велика компанія, так і невелике підприємство.

Інколи зустрічається визначення фірми як ділового партнера. Під останнім мають на увазі вид, форму підприємницької діяльності. Виробничі підприємства, збутові контори та різні служби функціонують у вигляді фірми або входять до її складу. Підприємство в такому разі не є юридичною особою, відповідальність за нього несе фірма, до складу якої воно входить Фірма — основна організаційно-економічна ланка ринкової економіки. Вона визначає ділову активність національного господарства. До її складу можуть входити одне або кілька підприємств, які функціонують у будь-яких сферах економіки. Економічна діяльність фірми впливає на кінцеві результати національної економіки, величину і якість валового внутрішнього продукту. Від ефективності функціонування фірми залежить економічний, науковий, технічний розвиток країни, добробут усіх верств населення.

Фірма, перетворюючи вихідні ресурси на кінцевий продукт, постійно здійснює обміни, які характеризують її взаємозв'язки в ринковому господарстві:*

обмін грошей на товари і послуги постачальників;*

обмін товарів і послуг на гроші споживачів;*

обмін грошей, що сплачуються пізніше, на гроші, отримані зараз від інших боржників та орендодавців;*

обмін грошей, що сплачуються зараз, на гроші, що будуть отримані пізніше від боржників;*

обмін грошей на товари і послуги (наприклад, на теплопостачання, охорону, оргтехніку) та ін.

Підприємницька діяльність пов'язана зі збиранням та обробкою інформації, проведенням переговорів і прийняттям рішень, контролем і юридичним захистом виконання умов договорів. У більш загальному вигляді — з виконанням всіх інших, в тому числі законодавчих, норм і правил.

Підприємницька діяльність неможлива без трансакційних витрат (витрати на представництво тощо). Якщо припустити, що їх немає, то треба відмовитись від таких очевидних процесів, як концентрація і централізація капіталів, економічних основ існування підприємств (фірм) і погодитися з тим, що для підприємницької діяльності не мають значення