час буріння свердловини Тинівської , що на Львівщині , також виявлено значний прмисловий запас блакитного палива- майже 40 тисяч кубометрів газу на добу.
Геологи запевняють , що надра України , зокрема західних областей , ще не зовсім вичерпані й є вельми перспективними для відкриття нових покладів вуглеводнів. Проте складнощі з фінансуванням геологорозвідувальних робіт у минулі роки сьогодні обертаються малими обсягами цих робіт. У нинішньому році фінансування дещо покращилося, відновлюється нормальна пошукова діяльність. Розроблено програму збільшення приросту запасів газу на заході України, зокрема на Львівщині , що дало б змогу газовидобувним підприємствам до 2005 року в 2,5 рази збільшити обсяги видобутку блакитного палива. Програма розглянута облдержадміністрацією, але поки що держава за нинішньої економічної ситуації не може забезпечити коштами весь обсяг робіт, тому великі надії покладаються на співпрацю як з іноземними інвесторами, так і з українськими.
Київ зацікавлений у потоці газу через свої землі з декількох причин. У разі реалізації програми будівництва газопроводу 2005 року обсяги транзиту газу зменшаться на 60 млрд. куб. м, а економічні втрати становитимуть близько $ 1 млрд. Поки що через українські трубопроводи щорічно перекачується 105 – 115 млрд. куб. м газу, при проектній потужності 170 млрд. куб. м.
Наявність на своїй території газової труби дає Україні можливість заповнювати нестачу палива. “Газпром” часом повинен закачувати більше газу, ніж записано в контрактах, - через несанкціоновані відбори тиск відчутно падає. Річ у тім, що Україні щорічно потрібно не менше аніж 80 млрд. куб. м газу, а власне добування не перевищує 18 млрд. куб. м. До речі, факт відбору наднормативного газу далеко не завжди визнається.
V. Висновок.
Перспективні напрямки використання поновлюваних джерел енергії в світі.
Значна увага використанню нетрадиційних та поновлюваних джерел енергії на світовому рівні приділяється Європейською комісією, яка представила в своєму Зеленому зошиті “Енергія для майбутнього” на період до 2010р. стратегію збільшення частки використання НПДЕ в країнах ЄС до 12%.
Відповідно до оптимістичних прогнозів розвитку світової енергетики до 2050 року з урахуванням енергозбереження, світове енергоспоживання складе близько 21,5 млрд. т у.п., при цьому частка НВДЕ досягне 40%. В різних країнах світу доля потенціалу застосування НВДЕ в енергетиці на сьогодні складає: в Ісландії - 64,5%, Норвегії - 47,8, Новій Зеландії - 32,3, Швеції - 25, Австрії - 22, Фінляндії - 20,9, Швейцарії - 17,3, Канаді - 16,6, Турції - 16,5, Мексиці - 11,4, Португалії - 9,8, Данії - 7,2, Франції - 6,8, Австралії - 6,3, Іспанії - 5,4, США - 5,3, Італії - 4,3, Греції - 4,2, Японії - 3,5, Угорщині - 3,1, Ірландії - 1,9, Люксембурзі - 1,6, Німеччині - 1,5, Чехії - 1,5, Бельгії - 1,1, Великій Британії - 0,7 %. Альтернативні види рідкого та газового палива, як правило, складають від 20 до 50% від загальних обсягів НВДЕ в різних країнах.
Європейська комісія випустила документ, що передбачає подвоєння частки поновлюваних джерел в енергоспоживанні в Європі до 2010 року з 6 до 12%. У відповідності з програмою планується поставка:
500 тис. фотоелектричних установок для дахів та фасадів, а також аналогічних систем для сільських районів країн, що розвиваються;
великих вітряних ферм потужністю 10 тис. МВт (25% загальної потужності вітроустановок до 2010 року); загальні витрати на вітроустановки у цей період складуть близько 8 млрд. дол.;
установок на біомасі загальною потужністю 10 тис. МВт, витрати на установки, що використовують біомасу, складатимуть приблизно 6,4 млрд. дол.
В Австрії підвищено тариф на електроенергію протягом перших трьох років експлуатації малих ГЕС. У Фінляндії надається державна субсидія інвестору МГЕС у розмірі 30% її вартості, а у Франції ця субсидія складає 95% вартості електростанції. Португальський уряд гарантує власнику МГЕС отримання прибутку від продажу електроенергії протягом зазначеного терміну повернення капіталовкладень чи протягом перших восьми років експлуатації. Велика Британія гарантує повернення інвестицій від продажу електроенергії поновлюваних джерел енергії на термін 15 років. Для компенсації витрат МГЕС використовується фонд податкового обкладання паливної енергетики.
Низка європейських країн намітила свої плани збільшення виробництва електроенергії на основі поновлюваних джерел енергії: Австрія - на 3 % до 2005 року; Велика Британія - на 10 % до 2010 року, влючаючи великі ГЕС; Данія - на 25 % до 2005 року та на 85 % до 2030 року; Фінляндія - на 100МВт на вітрових електростанція та на 25 % на базі біоенергетики до 2005 року; Греція - на 255 – 355 МВт до 2003 року; Ірландія - на 19,7 % до 2010 року, включаючи великі ГЕС; Португалія - на 837 МВт до 2006 року.
Енергія вітру може забезпечити до 10 % потреб Західної Європи в електроенергії протягом наступного десятиліття. Цьому будуть сприяти нові технології та зниження цін на вітроенергетичне обладнання. Якщо у 1991 році Європейська Комісія поставила задачу створення до 2000 року енергетичних потужностей на оснолві використання вітру в обсягах 4000 МВт, то до кінця 2000 року ця величина була перевищена вдвоє. Тому були поставлені нові задачі, а саме досягти 40 тис. МВт до 2010 року та 100 тис. МВт до 2020 року. Данія вже виробляє 8 % своєї електроенергії завдяки вітру та ставить собі за мету збільшити цю частку до 50 % до 2030
