Зміст

Вступ

1. Поняття попиту. Зміна попиту і його величини

1.1. Способи зображення попиту (графіки);

1.2. Закон поступового спадання попиту;

2. Поняття ринкового попиту;

3. Еластичність ринкового попиту:

3.1. Цінова еластичність попиту і її графічна інтерпретація.

3.2. Властивості і види еластичності попиту;

3.3. Концепція дугової еластичності

3.4. Еластичність попиту за доходами.

Висновок.

Використана література.

Вступ

В умовах ринкових відносин центр економічної діяльності переміщeється до основної ланки всієї економіки – до підприємства. Саме на цьому рівні створюється вся необхідна суспільству продукція, створюються різні послуги. На підприємстві зосереджені найбільш кваліфіковані кадри. Тут вирішуються питання ощадливої витрати ресурсів, застосування високопродуктивної техніки, технології. На підприємстві домагаються зниження до мінімуму витрат виробництва і реалізації продукції. Розробляються бізнес-плани, застосовується маркетинг, здійснюється ефективне управління – менеджмент Cлухай С.В. Довiдник базових термiнiв та понять.-К., 1998.

Все це вимагає глибоких економічних знань. Адже в умовах ринкової економіки виживе лише той, хто найбільше грамотно і компетентно визначить вимоги ринку, створить і організує виробництво продукції, що користується попитом, забезпечить високим доходом висококваліфікованих працівників.

Вивчення ж попиту на ринку зараз стає першочерговою задачею при функціонуванні підприємства. Постійне відстеження попиту і здатність моментально реагувати на найменші його зміни (тобто гнучкість виробництва) – все це визначає виживання й успішну роботу підприємства. Зараз для будь-якої фірми важливіше навіть не зробити яку-небудь продукцію, а збути її, знайти конкретну нішу на ринку для свого товару. Тому-то на перші ролі виходять у даний час числені відділи маркетингу, що безпосередньо займаються питаннями збуту і реалізації продукції. І там добре знають, що таке попит і як він змінюється з часом. “Клієнт завжди правий” – цей принцип, прийнятий на озброєння багатьма ведучими виробниками, зайвий раз доводить першорядне значення такого економічного поняття, як ринковий попит.

У загальному вигляді попит є потребою в певному товарі, що забезпечена грошима. Розмір попиту визначається кількістю товарів, яка може бути реалізована на ринку за існуючими цінами. Попит – це кількість товарів окремого типу, які покупець може і бажає придбати при визначеному рівні цін на них.

Залежність між величиною попиту та ціною знаходить відображення у законі попиту. Зміст цього закону полягає в тому, що при інших рівних умовах попит на даний товар буде тим більшим, чим нижча ціна.

Необхідність в будь-яких товарах або послугах може перетворитися в потреби. Питання лише в тому, наскільки вони настійні. Якщо потреби можуть бути задоволенні тільки за якусь плату, тобто за рахунок відмови від задоволення інших потреб, то споживач повинен стримувати свої бажання і погоджуватися на менше, ніж хотілося б, виявляючи тим самим певний попит на який-небудь товар або послугу. Таким чином, попит – це поняття, що пов’язує кількість товарів, що купується, з тими альтернативами, від яких треба відмовитись заради придбання цієї кількості товарів.

Наприклад, студент, що бажає отримати п’ятірку «5» на іспиті з економічної теорії, порівнює це зі своїми затратами праці і часу на вивчення курсу.

Між кількістю будь-якого матеріального блага, яке люди захочуть придбати, і ціною, яку вони повинні заплатити за його придбання, існує зворотній зв’язок. При вищих цінах можна купити менше матеріальних благ а при нижчих – більше. Ця залежність – суть закону попиту. При цьому передбачається, що одночасно з ціною не змінюються інші чинники /доходи тощо/, які можуть компенсувати наслідки її зміни.

Особливий випадок цього закону, коли ціна блага підвищується і люди збільшують свої покупки, очікуючи подальшого підвищення ціни. Фактично люди хочуть зараз купити більше, щоб потім можна було витрачати на цей товар менше. Це так звані інфляційні очікування населення.

Слід розрізняти попит і величину попиту, оскільки на попит впливають цінові, інфляційні та інші чинники.

1. Поняття і закон попиту. Зміна попиту і його величини

1.1. Способи зображення попиту (графіки)

Попит – це узагальнюючий термін, що описує поведінку фактичних і потенційних покупців товару. Попит – це потреба, виражена в грошовій формі. Обсяг попиту – це кількість товару, що покупці бажають придбати за деякий період часу (день, місяць, рік і т.д.). «Бажання придбати» тут означає, що покупці дійсно мали би бажання і можливість заплатити за необхідну кількість товару, якби така малася в наявності. Важливо розрізняти обсяг попиту й обсяг фактичної покупки. Обсяг попиту визначається тільки поведінкою покупців, тоді як обсяг покупки визначається і покупцями, і продавцями спільно. Обсяг попиту залежить від ціни даного товару, ціни інших товарів, нецінових детермінант, що включають доходи покупців і їхні смаки, накопичене майно, інфляційні і дефляційні сподівання покупців, ціни на взаємозамінні і взаємодоповндюючі товари. Тому попит дуже рухливий і мінливий. Є й інші нецінові фактори (вік покупців, національні особливості і т.д.), що здатні впливати на обсяг попиту. Їх необхідно виявляти, перш ніж починати впроваджувати на ринок той або інший товар.

У залежності від рівня економіки, на якому формується попит, виділяють Мікроекономіка і макроекономіка / За ред. С.Будаговської, К., 1998.:

Він формується на рівні макроекономіки.

Він формується на мезорівні і являє собою попит з боку інших галузей і домогосподарств на продукцію даної галузі.

Це попит на деякий визначений вид продукції.

Залежить від розмірів коштів, що знаходяться на руках населення, в ощадкасах, від різних виплат і спадщини, розмірів ринку, ціни, корисності і якості товарів, суб'єктивних смаків і переваг.

Зворотню залежність між ціною продукту і величиною попиту можна зобразити у виді простого