4. Функції ринку

Ринок є складним утворенням, що, з одного боку, являє собою сферу обміну, сукупність процесів купівлі-продажу, які здійснюють збалансування за рахунок цін, а з іншого — забезпечує зв 'язок міме виробництвом і споживанням, без-перервність процесу відтворення, його цілісність

Більш повно і глибоко сутність ринку можна розкрити че-рез функції, які він виконує. Головні з них такі: регулююча, стимулююча, розподільча та інтегруюча.

Регулююча функція ринку забезпечує постійність зв'язків між різними галузями виробництва, попитом і споживанням, встановлення пропорцій в економіці та безперервність процесу відтворення. Через конкуренцію ринкові відносини активно впливають на рівень витрат на виробництво будь-якого товару, науково-технічний прогрес, на задоволення платоспроможного попиту населення. Внаслідок дії закону вартості, закону попиту та пропозиції, інших законів ринко-вої економіки індивідуальна праця зводиться до суспільне необхід-ної та визначення цінності товару. Без конкуренції, еквівалентного обміну вартість не може бути визначена. Цей механізм сприяє вирів-нюванню прибутків підприємців різних галузей виробництва, утво-ренню середньої норми прибутку, що досягається через перелив ка-піталів між галузями. Останнє, в свою чергу, є регулятором пропорцій в економіці.

У зв'язку з тим, що створена споживна вартість перетворюється на товар лише після визнання її суспільством (після продажу), мож-на зробити висновок, що споживач здійснює контроль над виробни-ком. Якщо цього немає, то в суспільстві принижується роль ринку як регулятора, що призводить до наростання диспропорцій між попи-том і пропозицією товарів, виникнення дефіциту як загальноеконо-мічного явища.

Визначаючи важливість регулюючої функції ринку, не можна аб-солютизувати її. У сучасних розвинених ринкових системах ринок регулюється також державою і товаровиробниками. А це означає, що методи регулювання можуть бути також державними і недержав-ними.

До державних належать: а) економічні важелі — кредити, по-датки, ціни, які встановлює держава; б) адміністративні важелі — державне замовлення, державні програми, правила укладання гос-подарських договорів.

Недержавними є різні угоди між товаровиробниками про ринки збуту, ціни, квоти тощо.

Стимулююча функція ринку полягає в тому, що вона сприяє заохоченню тих, хто найбільш раціонально використовує чинники виробництва для одержання найкращих кінцевих результатів, застосовуючи найновіші досягнення науки, техніки, організації, сти-мулювання праці та управління. Якщо суб'єкти господарювання не прагнутимуть до постійного підвищення ефективності виробницт-ва, їхні індивідуальні витрати виробництва будуть вищими, ніж суспільне необхідні, вони будуть неконкурентоспроможними і ста-нуть банкрутами. А це означає, що ринок виконує і розподільчу функцію.

Висновок

У конкурентному середовищі ринкова ціна диференціює доходи товаровиробників, виявляє переможців і переможених. Для перших створюються умови щодо подальшого розвитку і процвітання, а для других постає питання про їхнє існування. Відповідно відбувається і соціальне розшарування суспільства за доходами — на багатих і бідних.

Ринок робить економіку єдиним цілим, розвиваючи систему гори-зонтальних і вертикальних зв'язків (підприємств, галузей, регіонів), у тому числі зовнішньоекономічних. У цьому виявляється інтегру-юча функція ринку.

Будучи за своєю природою інтернаціональним, ринок сприяє про-никненню товарів у різні країни і куточки світу. Обмін товарами між країнами здійснюється за світовими цінами, які засновуються на інтернаціональній вартості. Якщо ж на світовий ринок потрапляє то-вар, витрати на виготовлення якого перевищують суспільне необхідні інтернаціональні витрати праці, їхній власник стає неконкуренто-спроможним.

З викладеного можна зробити висновок, що результати діяльності ринкового механізму є ефективними завдяки певному порядку, який діє в економічній системі. Адам Сміт довів, що подібний порядок встановлюється згідно з принципом «невидимої руки». Сутність ос-таннього полягає в тому, що кожна особа виходить з власної вигоди, якою керує «невидима рука», мета якої — досягти найбільшої виго-ди для всіх. Адам Сміт вбачав за невидимою рукою непередбачену силу, яка сприяє досягненню гармонії інтересів між особою і суспіль-ством. Через це він вважав будь-яке втручання держави у вільну кон-куренцію шкідливим.

Історія спростувала таку категоричність, довівши, що «невидима рука» призводить і до нераціональних витрат, неефективного веден-ня економіки, соціальних суперечностей.

Світовий досвід переконливо засвідчив, що можливості ринко-вого механізму небезмежні.

Список використаної літератури

1. Конституція України від 28 червня 1996р.

2. Цивільний Кодекс України.

3. К.Макконнела, С.Брю "Экономикс".

4. Дж.Долана "Макроекономіка" та В.Ф.Максимової "Микроэкономика".

5. С.Покропивний "Економіка підприємства".