Крім цих операцій, на практиці застосовується цілий ряд похідних від них валютних операцій. До таких операцій можна віднести валютні свопи, арбітражні операції та ін.

Валютний своп - це комбінація двох конверсійних операцій з валютами на умовах спот і форвард, які здійснюються одночасно і розраховані на одну і ту ж валюту. Наприклад, на умовах спот долари США негайно продаються, а на умовах форварду у того ж контрагента долари купуються з поставкою через певний строк і за домовленим курсом. Валютний своп забезпечує зворотний рух валютного потоку, що дає можливість ефективно використовувати його в спекулятивних цілях, для хеджування валютними ризиками та управління валютною позицією банку.

Валютний арбітраж - це комбінація з кількох операцій з купівлі та продажу двох чи кількох валют за різними курсами з метою одержання додаткового доходу. Це типова спекулятивна операція, що розрахована на дохід завдяки різниці в курсах на одному і тому ж ринку, але в різні строки (часовий арбітраж), або в один і той же час, але на різних ринках (просторовий арбітраж). У міру розвитку сучасних систем телекомунікацій створюються передумови для вирівнювання курсів валют на різних міжнародних ринках, завдяки чому зменшуються можливості для просторового арбітражу. Зате перехід більшості країн до плаваючих валютних курсів, які часто змінюються в часі, створює сприятливі умови для розвитку часового арбітражу.

Широкий асортимент валютних операцій, високе технологічне й організаційне забезпечення їх виконання створюють усім суб'єктам валютного ринку сприятливі умови для досягнення таких цілей - забезпечення ліквідності, прибутковості і керованості валютними ризиками. Тому прискорений розвиток валютного ринку - одне з актуальних завдань країн з перехідними економіками, у тому числі й України. Проте в Україні валютний ринок формується надто повільно, асортимент валютних операцій на ньому обмежений переважно касовими операціями. Після припинення в 2000р. діяльності Української міжбанківської валютної біржі розвиток більшості строкових валютних операцій втратив поки що перспективу.

3. Сучасна система валютного ринку в Україні

Валютний ринок нинi живе одними торгами — робити курсові прогнози стає дедалі важче: якщо ще місяць тому на кінець року обіцяли 5,5 грн/$1, то зараз прогнозують 5,4 грн/$1.

Зараз прогнози змінюються в режимі реального часу. Як у тій приказці: за що боролися, на те й напоролися. Доволі довго банкіри скаржилися, мовляв, український валютний ринок дуже зарегульований — як Національний банк скаже, так і буде. Коли ж тиждень тому фінансистам пригрозили тим, що віддадуть ринок в їхні руки, вони не на жарт перелякалися.

Все почалося з того, що голова Національного банку Володимир Стельмах раптом заявив, що НБУ може припинити купівлю доларів на міжбанківському ринку. Якщо зважати на те, що Нацбанк залишається головним покупцем ВКВ, то в разі його ігнорування міжбанку відразу можна передбачити девальвацію долара. А цей «американський товариш» і так потерпає останнім часом — минулого тижня його опустили до 5,29 грн/$1. Серце експортера ледь-ледь витримує...

Щоправда, за кілька днів у головному банку заспокоїли: «НБУ в жодному разі не може піти з валютного ринку та здійснювати якусь іншу політику», — заявив директор департаменту валютного регулювання Нацбанку Сергій Яременко. Він запевнив, що політика Національного банку спрямовуватиметься на стабільність валютного курсу. Аби підтримувати цю саму стабільність, довелося встановити черговий рекорд — довести валові міжнародні резерви НБУ до рівня $3 млрд. Доходило до того, що щодня купували від $5 млн до $40 млн. Ревальвація виявилася неминучою.

Природу завеликої пропозиції ВКВ на міжбанківському ринку банкіри пояснюють двома факторами. Перший — продаж валютної виручки від реалізації цьогорічного врожаю. Можливі прибутки тільки від продажу зерна оцінювалися в $4 млрд. Щоправда, реалізація цієї валюти щойно розпочалася. Другий — перекачуванням банківських коштів. Вітчизняні підприємці нарешті прислухалися до порад кредитуватися не в національній валюті, а в доларах. Зважаючи на здорожчання гривневих ресурсів, це стає дедалі вигідніше, адже гривневі ставки збільшуються. Тож класичною стала схема — отримання валютного кредиту та продаж його на міжбанківському ринку. У цілому неабияке пропонування «зелених» може тривати ще протягом кількох тижнів. Цього часу має вистачити й на підвищення попиту, який катастрофічно падає протягом останніх місяців.

За словами банкірів, зменшення попиту на іноземні гроші пояснюється все тими ж цінами на гривню. Почасти імпортерам просто невигідно віддавати нацвалюту: аби розрахуватися зі своїми партнерами ВКВ, вони звертаються чи то до материнських структур (якщо це дочірня компанія), чи то до своїх представництв за межами України з проханням здійснити проплату за тим чи іншим контрактом. Таким чином, український міжбанківський ринок залишається без таких необхідних заявок на придбання. А підприємці заощаджують на різниці в курсах.

Мало хто зараз може точно сказати, скільки триватиме дисбаланс між продажем і купівлею на вітчизняному валютному ринку. Адже вже кілька разів доводилося розчаровуватися: останній — коли девальвацію гривні обіцяли на початку осені. Але ж тоді приплив ВКВ забезпечив агропромисловий комплекс. Сьогодні залишається гадати, на скільки вистачить «селянської» валюти. Очікування різні — від одного до двох місяців.

На зменшення продажу «зелених» АПК мають вплинути наслідки американських торгових санкцій (година «Ч» — 15 листопада, якщо парламент не прийме антипіратського закону). Скажімо, металургійна галузь, основний експортер вітчизняної продукції в США, більше не зможе в колишніх обсягах забезпечувати ринок вільноконвертованою валютою — пропонування буде менше.

Відповідно прогнозується збільшення попиту