Перш за все видозмінилися цілі (мета) управління, потім – вимоги до калькуляційного обліку. Вимагалася (потрібна була) калькуляція:

за центрами відповідальності – для контролю за дотриманням технологічних процесів і діяльністю підрозділі, в котрих вони проходять (відбуваються);

за найменуванням (назвою) виробів – для вирахування (визначення) повних витрат і цін на вироби;

за видам продукції – для розрахунку часткових (окремих) витрат і контролю за інвестиціями.

Таким чином, різні види собівартості необхідні для різних цілей (для різної мети) управління. Все привело до створення внутрішньої бухгалтерії, котра була організована за децентралізованим принципом. Під децентралізацією управлінського обліку розуміють створення інформаціної системи підприємства з детально проробленими формами і методами комунікаційного зв’язку між підрозділами; забезпечення оперативності збору і обробки інформації; поточне планування діяльності структурних підрозділів; оперативний контроль за рівнем витрачання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

В подальшому розвиток і вдосконалення управлінського обліку проходило в рамках (межах) національних систем бухгалерського обліку різних країн. Розвиток західного обліку характеризується загальними тенденціями і специфічними рисами.

Концепції управлінського обліку закріплені міжнародними нормативами фінансового й управлінського обліку в лютому 1989 р. Нормативи видані Комітетом управлінського і фінансового обліку Міжнародної Федерації бухгалтерів з метою сприяння розвитку і використанню управлінського обліку в практиці різних країн. У зв’язку з цим виникла необхідність проведення глибоких досліджень економічної природи, сутності та змісту управлінського обліку в умовах переходу до ринку, його фундаментальних теоретичних основ, а також визначення місця управлінського обліку в інформаційній базі управління.

2. Складові частини управлінського обліку

Управлінський облік - це система збирання, вимірювання, підготовки і передачі інформації з метою обліку, планування, контролю, аналізу та оцінки діяльності як усього підприємства, так і його окремих структурних підрозділів з метою прийняття оперативних (тактичних) та прогнозних (стратегічних) управлінських рішень.

Управлінський облік займає особливе місце у фінансовій системі компанії. Існує три основних види обліку, які так чи інакше присутні на всіх великих підприємствах: фінансовий, податковий та управлінський. Вони тісно пов'язані між собою, але кожний має свої особливості. І якщо фінансовий і податковий більш-менш однакові на всіх підприємствах, оскільки базуються на загальноприйнятих правилах, то управлінський облік індивідуальний.

Кожне підприємство має свої цілі, стратегії, пріоритети, інтереси, цінності, культуру, традиції, які відрізняються від того ж набору атрибутів на інших підприємствах. У кожного підприємства своя структура бізнес-процесів (якщо вона є), своя організаційна структура, свої особливості в управлінні бізнесом (менеджменті), своя система розподілу і передачі відповідальності. І тому важко розробити загальне правило, яке змогло б примусити всі (або багато які) підприємства підпорядкуватися будь-якому стандарту в управлінні бізнесом.

Система управлінського обліку повинна відповідати функціональному поділу підприємства і забезпечувати ефективність роботи кожної сфери діяльності. Такий підхід до організації обліку допускає визначення наступних складових частин управлінського обліку:

1. Управлінський облік постачальницько-заготівельної діяльності.

Задовольняє інформаційні потреби щодо формування заготівельної вартості ТМЦ, в оптимальних розмірах товарно-виробничих запасах, вибору постачальника тощо.

2. Управлінський облік виробничої діяльності (центральна ланка).

Складаються кошториси витрат виробничої собівартості, в тому числі кошторис загальновиробничих витрат, проводиться класифікація витрат виробництва, обираються методи розподілу загальновиробничих витрат між виробництвами, центрами відповідальності та видами продукції. Кінцевий продукт – планування, облік та калькулювання виробничої собівартості продукції і контроль виробничих витрат.

3. Управлінський облік витрат на робочу силу.

Задовольняє інформаційні потреби щодо витрат на робочу силу (професійний і кваліфікаційний склад, форми і системи оплати праці, преміювання).

4. Управлінський облік інвестиційної діяльності і фінансування.

Забезпечення підприємства капіталом (планування і аналіз фінансів).

5. Управлінський облік фінансово-збутової діяльності.

Задовольняє інформаційні потреби про ринки збуту продукції, ціну на продукцію, складається кошторис витрат на збут, проводиться аналіз виконання кошторису, визначається прибутковість виробництва і реалізації, рентабельність реалізованої продукції...(розрахунок варіантів альтернативних дій).

6. Управлінський облік організаційної діяльності.

Необхідний для задоволення інформаційних потреб менеджерів різних рівнів про витрати, пов’язані з управлінням підприємством в цілому та за центрами відповідальності. Складаються кошториси адміністративних витрат (облік, аналіз, контроль) і частково кошторис загально виробничих витрат.

3. Форми та методи управлінського обліку

При організації управлінського обліку слід пам'ятати, що цей вид обліку не є обов'язковим для підприємства, методика його ведення не затверджена нормативними документами, а тому форми і методи його можуть бути найрізноманітніші:

деякі елементи методу фінансового обліку (рахунки, подвійний запис, інвентаризація та документація, звітність);

прийоми і методи, що застосовуються у статистиці та економічному аналізі (індексний метод, факторний аналіз і т. д.);

математичні методи (кореляція, лінійне програмування, метод найменших квадратів і т. д.).

Управлінський облік можна подати у вигляді піраміди, зображеної на схемі.

Система управлінського обліку.

При організації управлінського обліку на підприємстві обов'язково повинні бути задіяні інформаційні джерела - основа, на яку спирається система управлінського обліку:

зовнішні стандарти (загальногромадянські, податкові, бухгалтерські та інші закони і нормативи);

внутрішні - корпоративні стандарти (облікова політика, інші внутрішні нормативні документи кожного підприємства);

стандарти на функціональність бізнес-процесів підприємства (стандарти на технології бізнес-процесів).

Управлінський облік розбивається на три підсистеми, дуже тісно взаємопов'язані:

система обліку затрат - базується на всіх трьох джерелах управлінського обліку та є його основою;

система показників діяльності, які розробляються на кожному підприємстві, - саме за ними відбуваються планування й оцінка результатів діяльності;

система управлінських звітів ~ відображає прийняту практику управління компанією, спирається як на всі інші підсистеми, так і на всі джерела управлінського