Коефіцієнт Чистий прибуток

чистого = після утримання податків ;

прибутку Виручка від продажу товарів

Коефіцієнт чистого прибутку = або 2%;

Одні фірми мають високий коефіцієнт чистого прибутку – понад 20 %, а інші мають низький коефіцієнт чистого прибутку – приблизно 2% – 5%. Величина цих коефіцієнтів різна в різних галузях. Компанії де менеджмент кращій, мають вищі прибутки, бо вони краще оперують своїми ресурсами.

Підприємству вигідно мати вищі коефіцієнти прибутку, ніж середні по галузі, а якщо можливо, то й постійно підвищувати ці показників, бо тоді на фірму звернуть увагу інвестори.

Крім того коефіцієнт чистого прибутку буде підвищуватися, якщо фірма зменшуватиме витрати за будь-якого обсягу товарообороту.

Поточний коефіцієнт ліквідності.

Поточний коефіцієнт ліквідності це співвідношення між оборотними (поточними) активами та поточними зобов’язаннями.

Поточний коефіцієнт = Оборотні активи

ліквідності Поточні зобов’язання

Поточний коефіцієнт ліквідності = = 1,4

Поточний коефіцієнт ліквідності приблизно визначає межу безпечності фірми за її можливістю покривати короткострокові зобов’язання. Цей коефіцієнт не відображає мобільність капіталу фірми. Фірма у якої є значні кошти на рахунках та багато цінних паперів, що швидко реалізуються буде більш ліквідна ніж та фірма, у якої є великі товарно-матеріальні запаси.

Миттєвий показник ліквідності.

Миттєвий показник ліквідності не враховує товарно-матеріальних запасів, а має справу з легко конвертованими в гроші активи, або чи може фірма у разі падіння її товарообороту покрити свої зобов’язання перед кредиторами.

Миттєвий Оборотні _ Товарно-матеріальні

показник = активи___ запаси

ліквідності Поточні зобов’язання

Миттєвий показник ліквідності = = 0,39

Цей коефіцієнт може мати на балансі не певну суму до сплати дебіторської заборгованості, або мати справу з партнерами де необхідна негайна сплата рахунків кредитора. Коефіцієнт вказує на те що фірмі слід або зменшити запаси, або збільшити частку ліквідних активів.

Коефіцієнт заборгованості.

Коефіцієнт заборгованості показує, який відсоток активів фінансується за рахунок боргу. Чим нижче значення цього коефіцієнту тим нижчий фінансовий ліверідж (наприклад, у терміновій угоді для отримання рівного прибутку необхідно мати менше засобів, чим у готівковій).

Коефіцієнт = Всього боргових зобов’язань ;

заборгованості Всього активів

Всього боргових = Поточні + Довгострокові

зобов’язань зобов’язання зобов’язання

Всього активів = Оборотні активи + Товарно –матеріальні

запаси

Коефіцієнт заборгованості = = 0,70 або 70%

Коефіцієнт ДЗ/А.

Цей показник вираховує довгострокову заборгованість із сумою активів фірми, та показує якою мірою фірма фінансує свої активи за рахунок довгострокового боргу.

Коефіцієнт = Довгострокові зобов’язання ;

(ДЗ/А) Сума актив

Коефіцієнт(ДЗ/А) =

Коефіцієнт кратності процентів.

Для того щоб знати в якій мірі фірма спроможна сплатити проценти за свої борги, ми використовуємо коефіцієнт кратності процентів. Цей коефіцієнт показує чи достатньо операційний доход фірми покриває проценти за борги фірми.

Коефіцієнт

кратності = Операційний доход фірми;

процентів Сума річних процентів

Операційний = Виручка від – Собівартість – Операційні

доход фірми продажу проданих витрати ;

товарів товарів на продаж

В залежності від розцінок банку, послугами якого користується фірма. операційні витрати на продаж можуть бути приблизно 0,050,1%.

Коефіцієнт кратності процентів =

Іншими словами доход у –2,98 раза нижчий ніж витрати на проценти. Низьке покриття процентів вказує на небезпечне становище фірми, бо за спаду ділової активності операційний доход фірми може бути нижчий за суму процентів до сплати, а це призведе до затримки платежів і остаточної неплатоспроможності. Але не тільки операційний доход фірми може бути джерелом покриття процентів, також кошти фірми надходять за рахунок амортизації. Амортизацію можна використати на покриття процентів. Фірма повинна накопичувати резерви, щоб можна було сплачувати борги своїм кредиторам.

Показник коефіцієнта кратності процентів недосконалий, бо його знаменник не враховує інші фінансові платежі, такі як сплата основного боргу, дивіденди на акції, орендні платежі.

2.4. Класифікація і структура основних фондів ТОВ “Буддеталь”

Необхідною умовою правильного обліку і планування відтворення основних фондів підприємств є їх класифікація. Найбільше економічне значення має видова класифікація, у відповідності з якою всі основні фонди за ознакою подібності їх функціонального призначення та натурально-речового складу розподіляються на певні види рис. 2.4.1.

У практиці господарювання з метою спрощення обліку основних фондів відносять до оборотних фондів інструмент та інвентар зі строком експлуатації до одного року і вартістю до 100 одиниць національних грошей, а також усі спеціальні інструменти та пристрої, спеціальний одяг та взуття незалежно від строку використання і вартості.

Під терміном “основні фонди” слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей , та вартість поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом [28, ст.27].

Видова класифікація основних фондів використовується існуючими системами бухгалтерського обліку і статистики. Для встановлення норм амортизаційних відрахувань і розрахунків щорічних амортизаційних сум застосовують більш детальну класифікацію, згідно з якою кожний вид основних фондів в свою чергу розподіляють на ряд груп та підгруп, що охоплюють засоби праці аналогічного виробничо-технологічного призначення з приблизно однаковими строками експлуатації.

Оскільки елементи основних фондів відіграють неоднакову роль у процесі виробництва, непересічне значення має їх поділ на дві частини: активну, яка безпосередньо приймає участь у виробничому процесі і завдяки цьому зумовлює певний обсяг та якість вироблюваної продукції, і пасивну, що створює умови для здійснення процесу виробництва. До активної частини основних фондів відносять переважно робочі машини і устаткування. Інструмент, вимірювальні та регулюючі прилади і пристрої, використовувану в автоматизованих системах управління