від того, беруть у ньому безпосередньо участь працівники підприємств роздрібної торгівлі чи процеси постачання товарів у магазини здійснюються без них. З врахуванням цієї ознаки розрізняють два методи товаропостачання: децентралізований і централізований (в порядку централізованого звезення товарів – ДЗТ).
Децентралізований метод товаропостачання передбачає виконання транспортно – експедиційних операцій силами і засобами роздрібних торговельних підприємств, тобто всі операції з завезення товарів від складів постачальників починаючи з пошуку транспорту, роздрібні підприємства виконують самостійно. У цьому разі для одержання товарів від постачальника працівник роздрібного торговельного підприємства сам шукає транспортний засіб і прибуває до нього з належно оформленим дорученням, в якому вказуються асортимент і кількість товарів, необхідних магазину.
На основі доручення оформляються відбірковий лист, рахунок – фактура, за яким відпускають товари, товарно – транспортна і податкові накладні. Отримані від матеріально відповідальної особи складу постачальника товари звозяться у пункти їх роздрібного продажу.
Можливий і такий варіант організації цієї роботи, коли на основі договору з роздрібним торговельним підприємством автогосподарство надає транспортний засіб, а виконання експедиційних операцій бере на себе підприємство роздрібної торгівлі, яке направляє до постачальника власного експедитора, і той організовує приймання та завезення товарів у магазини.
Більша ефективність системи товаропостачання досягається при організації товаропостачання на основі централізованого завезення товарів.
Постачання товарів при їх централізованому завезення здійснюється силами і засобами постачальників або транспортних підприємств за заявками магазинів і на основі завчасно розроблених графіків і маршрутів.
У практиці вітчизняної торгівлі застосовуються й інші методи товаропостачання, зокрема, постачання через пересувні склади, пересувні кімнати товарних зразків, роз’їзних товарознавців та ін.
1.3. Поняття роздрібної торговельної мережі та її значення
Процес товарного обертання , що має за мету доведення товарів до безпосередніх споживачів, завершується в роздрібній торгівлі. У процесі роздрібного продажу товари зі сфери обертання переходять у сферу особистого споживання, відшкодовуються витрати на їх виробництво й обертання, а створений доданий продукт набуває грошової форми. Гроші, що надходять у сферу виробництва, використовується для відтворення предметів споживання, фінансування подальшого розвитку підприємства, народного господарства країни.
Роздрібний продаж товарів здійснюється через роздрібно-торгівельну мережу, що становить основу матеріально-технічної бази роздрібної торгівлі. Роздрібна торгівельна мережа являє собою сукупність підприємств і торгових одиниць (магазинів, палаток, ларків тощо), що розміщенні і діють на визначеній території.
Відповідно до законодавчих актів України основною ознакою торгового підприємства є статут юридичної особи: наявність самостійного балансу, основних і оборотних коштів, здійснення закінченого циклу торгового процесу, починаючи від закупівлі і закінчуючи продажем товарів з метою одержання прибутку. До числа торгових підприємств відносяться фірми, комерційні структури, засновані на приватній або колективній власності, великі універсальні і спеціалізовані магазини, що знаходяться на повному господарському розрахунку, а також споживчі товариства, роздрібні торгові об’єднання, дирекції, оптові бази, ринки і т.п. Комерціалізація і наступна приватизація роздрібних торгових підприємств державної торгівлі, відкриття великої кількості колективних і приватних підприємств, що мають права юридичної особи і виконують весь цикл комерційної роботи, призвели до різкого збільшення кількості самостійних торгових підприємств.
При цьому торгові організації, що існували до комерціалізації в державній торгівлі, які об’єднували самостійні торгові підприємства і здійснювали керівництво ними, були ліквідовані. Їх функції передані торговим підприємствам, які в умовах ринкової економіки можуть об’єднуватися в асоціації, спілки, корпорації і відрізняються один від одного функціями регулювання господарської діяльності.
Поряд з підприємствами продовжують функціонувати пункти продажу (торгові одиниці) – магазини, палатки, павільйони, кіоски, які входять до складу торгового підприємства і виконують тільки частину торгового процесу – продаж товарів. Таким чином – не всі магазини є торговими підприємствами, а об’єднання, споживчі товариства – організаціями.
Самостійні роздрібні торгові підприємства, здійснюючи весь цикл комерційної роботи від закупівлі до продажу товарів, поєднують торгову діяльність з керуванням і господарським обслуговуванням торгово-господарських підвідомчих ланок. Вони виконують низку торговельних (комерційних) і технологічних функцій.
Основні торгівельні функції магазинів:
вивчення попиту покупців на товари;
вивчення обсягів закупівель і складання замовлень на завезення товарів;
формування асортименту товарів;
реклама товарів і послуг;
продаж товарів і здійснення контрольно-касових операцій.
До основних технологічних функцій відносять:
приймання товарів, які надходять в магазин, за кількістю і якістю;
зберігання товарів;
виконання операцій, пов’язаних з виробничою доробкою товарів (фасування, упакування тощо);
внутрішньо магазинне переміщення, розміщення і викладання товарів у торговому залі;
надання покупцям додаткових послуг технологічного характеру (попереднє приймання замовлень на товари, доставка куплених в магазині товарів додому покупцеві і т.п.).
Обсяг і характер функцій, які виконується магазином, залежить від його типу і розміру, господарської самостійності, технічної оснащеності, місця розташування та інших факторів.
Роль і завдання розвитку роздрібної торгівельної мережі визначаються станом економіки країни: структурними змінами в товарообороті, сільськогосподарському і промисловому виробництві, необхідністю доведення товарів до споживачів з мінімальними витратами засобів і часу, появою на внутрішньому ринку великої кількості приватних структур, створенням конкурентного середовища у сфері торгівлі. Все це потребує такої організації господарської діяльності, яка забезпечувала б наявність широкого і стійкого асортименту товарів у магазинах, доведення їх до покупців з мінімальними витратами суспільної праці і використанням найбільш ефективних методів торгового обслуговування населення за високої ефективності роботи й одержання максимального торгового можливого прибутку. В свою чергу стан роздрібної торговельної мережі і її склад визначають темпи зростання товарообороту і прибутку, якість торгового обслуговування населення, продуктивність праці торгових працівників, ступінь задоволення попиту покупців на товари і послуг.
Соціальне значення роздрібної торговельної мережі визначаються економією часу на придбання товарів і відповідним збільшенням вільного часу покупців, який може бути використаний для проведення дозвілля, виховання дітей, заняття спортом і