Номенклатура типів підприємств кооперативної роздрібної торгівлі, які обслуговують сільське населення, розроблена. Центроспілкою (з наступними змінами і доповненнями). Вона передбачає розмежування торгівлі товарами простого і складного асортименту шляхом максимального наближення товарів простого асортименту і повсякденного попиту до покупців і концентрації торгівлі товарами складного асортименту у великих і спеціалізованих магазинах, розташованих в кущових і районних центрах. Це надає більш широкі можливості у використанні торгових підприємств для різноманітних варіантів спеціалізації залежно від умов діяльності.

Відповідно до Номенклатури всі типи підприємств роздрібної торгівлі поділені на 2 групи: основні (одержать подальший розвиток і збережуть своє значення в перспективі) і додаткові (створюються на основі реконструкції і використання наявних торгових помешкань).

До основних типів кооперативних підприємств роздрібної торгівлі було віднесено 19 типів магазинів, згрупованих у 4 – и групи:

торгові центри;

універмаги, універсами;

магазини з торгівлі товарами повсякденного попиту;

мережа магазинів широкої спеціалізації.

До групи основних типів магазинів, що здійснюють торгівлю в сільській місцевості, відносять також спеціалізовані магазини широкої спеціалізації.

До додаткових типів підприємств кооперативної торгівлі віднесені вузькоспеціалізовані магазини, які торгують окремими групами товарів.

Типізація торгової мережі змінюється в часі. Під впливом змін у соціально – економічному і культурному житті населення ліквідується застарілі і з’являються нові типи підприємств. Так, в останні роки в містах з’явився такий тип магазину, як «Супермаркет». Це крупний магазин самообслуговування з широким асортиментом продовольчих і обмеженим асортиментом непродовольчих товарів (в основному повсякденного попиту) і великим обсягом товарообороту. Вони оснащені сучасними торговельно-технологічним обладнанням, використовують прогресивні технології продажу товарів.

1.6. Ефективність використання торговельної мережі

Перспективи розвитку роздрібної торговельної мережі визначаються її наявністю, якісним станом, рівнем спеціалізації, застосуванням сучасних типів торгових підприємств і багато в чому залежить від рівномірності розміщення на території регіону. Тому аналіз стану торгової мережі і виявлення резервів більш ефективного його використання є початковим етапом планування і визначення перспектив подальшого її розвитку. Аналіз передбачає розрахунок кількісних і якісних характеристик і дозволяє дати об’єктивну характеристику роздрібній торговій мережі.

У процесі аналізу розраховуються такі основні показники: ступінь забезпеченості населення торговою мережею, середній розмір магазинів різноманітних типів, торгова площа, що припадає на 1000 чоловік населення, яке обслуговується, коефіцієнт локалізації, рівень спеціалізації, середній радіус магазину, а також показники, що характеризують ефективність використання діючих підприємств.

Ступінь забезпеченості населення торговою мережею характеризують коефіцієнти щільності торгової мережі щодо населення і щодо території.

Коефіцієнт щільності населення (Кщн) розраховується на 1000 мешканців, що обслуговуються магазинами, за формулою:

де n – кількість магазинів, од.;

ЧН – чисельність населення, яке обслуговується, чол..

Він показує, скільки магазинів в середньому припадає на 1000 чоловік населення регіону.

Коефіцієнт щільності території (Кщт) визначається в розрахунку на 1000 кв. км за формулою:

де Sтер. – площа території, що обслуговується магазинами, кв. км, і характеризує кількість магазинів, які здійснюють торговельну діяльність на території в 1 тис. кв. км. Порівнюючи ці показники, розраховані для різних регіонів, можна виявити їх забезпеченість підприємствами стаціонарної торгової мережі.

Для аналізу можуть використовувати і показники, зворотні до коефіцієнтів щільності:

кількість населення, яке обслуговується одним показником (Кнм).

і показує, скільки населення в середньому обслуговує один магазин.

площа території, яку обслуговує в середньому один магазин (Птм). Вона розраховується за формулою:

і показує, яку територію обслуговує в середньому один магазин.

Аналогічно можна розрахувати кількість населення, яке припадає на 1 кв. м торгової площі магазинів (),

де Sм – загальна торговельна площа магазинів, кв .м.

Коефіцієнти щільності як і кількість населення на території, що обслуговуються одним магазином, застосовуються для аналізу стану торгової мережі великих регіонів: країни, області, району. Проте вони не враховують розмірів торгових підприємств, тому не повною мірою відображають забезпеченість населення торговою мережею.

Більш ефективним є показник «Торгова площа на 1000 жителів». Він розраховується як відношення площі магазинів, що обслуговують конкретний регіон (село, місто, район, область, країну), до чисельності населення, що обслуговується:

де ТП – торгова площа на 1000 жителів, кв. м,

Sм – торгова площа магазинів, кв. м.

Розрахований таким чином показник порівнюється з нормативом і використовується для планування роздрібної торгової мережі на перспективу.

Середній розмір магазину дозволяє під час проведення аналізу встановити залежність між торговою площею і товарооборотом на одне торгове підприємство і якісними показниками їхньої діяльності. Він розраховується на визначений період: рік, квартал, місяць. Середній розмір магазину за торговою площею (СРпл) розраховується за формулою:

За товарооборотом (СРм) –

де Тм – товарооборот магазинів за період, що аналізується.

Пішохідну або транспортну доступність магазинів для населення характеризує їхній середній радіус дії (Rм), що розраховується за формулою:

Для магазинів, які реалізують товари повсякденного попиту, середній радіус доступності дорівнює: для міської місцевості – 500 м, для сіл – 2 км або відповідно 10 і 30 хвилин ходу.

Для поглиблення економічного аналізу стану роздрібної торговельної мережі розраховують також показники, які характеризують ефективність використання діючих магазинів. Це товарооборот, чисельність обслуговуваного населення і прибуток в розрахунку на 1 кв. м торговельної площі, пропускна спроможність магазину, термін окупності капітальних вкладень, коефіцієнти установчої і демонстраційної площ, змінності і безперервності роботи й інші.

Результати аналізу стану роздрібної торговельної мережі використовуються для визначення заходів щодо удосконалення її структури, раціонального розміщення на території ,більш ефективного використання, підвищення рентабельності торгової діяльності.

1.7. Напрямки розвитку торговельної мережі

Розвиток роздрібної торгової мережі має здійснюватися на основі дотримання співвідношення між чисельністю жителів, обсягом роздрібного товарообороту і кількість підприємств, що забезпечують торгове обслуговування населення, з врахуванням принципів прибутковості і конкуренції. Розвиток і розміщення підприємств роздрібної