Кольорова металургія України розвивається на основі розроб-ки родовищ сировинних ресурсів — алюмінію, магнію, руд титану, цирконію, нікелю, ртуті та інші. Алюмінієва промисловість викори-стовує в якості сировини боксити, запаси котрих на території Ук-раїни незначні. Промислове значення мають родовища Смілянське (Черкаська обл.) і Високопільське (Дніпропетровська обл.). Дуже важливою сировиною для виробництва алюмінію є каолін. Його ро-довища є в багатьох областях України, а видобувається він в основ-ному у Вінницькій, Хмельницькій, Дніпропетровській і Запорізькій областях. Головними родовищами калійно-магнієвих солей на Ук-раїні є Стебниківське і Калушське у Прикарпатті та сполук магнію — Сивашське в Криму. Виробництво нікелю орієнтується на найбільші родовища промислового значення, якими є Побузьке і Придніпровське. Найбільші родовища титанових руд знаходяться в Житомирській (Іршанське і Стремигородське) і Дніпропетровській (Самотканське). Поки ще не експлуатуються родовища хромітів в Кіровоградській і Дніпропетровській областях, тому потреба Ук-раїни в хромі задовольняється його імпортом з Уралу та Казахстану. Руди цирконію в Україні відкриті в Самотканському родовищі тита-нових руд, вони є також в Приазов'ї. В Україні є значні запаси ртуті. Основне її родовище — Микитівське, яке розташоване в межах м. Горлівки, є також родовища в Закарпатті та Криму. Розміщення підприємств кольорової металургії зумовлено переважно двома ос-новними факторами — сировинним та енергетичним. Підприємства, які переробляють руди з незначним вмістом основного металу, тяжіють до джерел сировини (виплавка ртуті, нікелю, рідкісних ме-талів). Енергомісткі виробництва (титано-магнієве, цинкове,

алюмінієве) розміщують у місцях дешевої електроенергії, як прави-ло поблизу потужних електростанцій. В розміщенні підприємств кольорової металургії в Україні виділяється два основних райони. У Донецькому районі знаходяться Микитівський ртутний комбінат, Костянтин і вський цинковий завод «Укрцинк», Артемівський завод по обробці кольорових металів, який випускає латунь, латунний і мідний прокат, а також Свердловський завод алюмінієвого прокату. В Придніпровському районі розвиток галузі орієнтується також на потужну енергетичну базу Дніпрогесу, теплових й атомних електро-станцій. В Запоріжжі зосереджені титано-магнієвий і алюмінієвий заводи, у Вольногорську — Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат, який працює на титано-цирконієвих рудах Самотканського родовища, в місті Світловодську, біля Кременчуць-кої ГЕС діють завод чистих металів і завод твердих сплавів. В Кіровоградській області на базі недавно відкритого родовища нікелевої руди діє Побузький нікелевий завод. Виробництво магнію здійснюється також Калушським ВО «Хлорвініл». Для забезпечення потреб у кольорових металах Україна підтримує економічні зв'язки з іншими країнами СНД — з Російської Федерації надходять мідь та її сплави, цинкові концентрати, олово, дорогоцінні метали, з Узбе-кистану — мідь, з Казахстану — свинець і мідь, з Киргизії — сурма.

Стратегічними напрямами розвитку металургійного комплексу України має стати підвищення технічного рівня сталеплавильного, прокатного, трубного, і метизного виробництва для забезпечення поліпшення якісних і сортаментних показників готової металопро-дукції з метою задоволення потреб власних металоспоживаючих га-лузей і підвищення ефективності експортного потенціалу.

Машинобудівний комплекс України значною мірою визна-чає не лише галузеву структуру промисловості, але і її розміщення. Рівень розвитку машинобудування є одним із основних показників економічного і, перш за все, промислового розвитку країни. Визна-чальну роль при розміщенні конкретних машинобудівних підприємств відіграють такі чинники:

Сировинний фактор є одним з провідних, оскільки вироб-ництво усіх видів машинобудування тісно пов'язано з використан-ням металу. В цілому він визначальний вплив чинить на розміщення найбільш металомістких галузей, зокрема, виробництва вантажних

вагонів і цистерн, тепловозів, тракторів, продукції важкого машино-будування.

Споживчий чинник справляє вагомий вплив на розміщення підприємств, що виробляють великогабаритні, об'ємні, часто з вели-кою вагою машини. Це виробництво сільськогосподарських машин, устаткування для легкої, харчової, хімічної промисловості, а також металургійного комплексу, нафто-, газовидобувної та вугільної про-мисловості, суднобудування.

Трудоресурсний фактор та чинник наукоємності обумов-люються складністю та працеємністю виробництва машин, що вима-гає розміщення машинобудівних заводів поблизу або безпосередньо у великих містах та в центрах зосередження науково-дослідних і конструкторських баз. Таким чином розміщуються галузі точного наукомісткого машинобудування.

Основними районами концентрації машинобудівної галузі є Придніпровський, Донецький, Східний та Центральний. Загалом, з 2031 підприємств машинобудування і металообробки України найбільша їх кількість зосереджена у Донецькій (207), Дніпропет-ровській (159), Луганській (149) і Запорізькій (126) областях. Багато підприємств розміщено в Київській (74), Харківській (188), Львівській (155), Одеській (108) областях, а також у м. Києві (173).

На основі технологічних процесів, матеріаломісткості та місця і ролі у виробничому комплексі галузі машинобудування поділяються на:*

важке;*

загальне;*

середнє;*

виробництво точних механізмів;*

виробництво приладів та інструментів;*

виробництво металевих виробів та заготовок;*

ремонт машин і устаткування.

Важке машинобудування включає виробництва металургій-ного, гірничо-шахтного, підйомно-транспортного та енергетичного устаткування. Переважна більшість підприємств важкого машино-будування розміщується в Донецькому та Придніпровському еко-номічних районах, де є взаємопоєднання сировини і споживача його продукції. Виробництво устаткування для нафто-, газовидобувної

промисловості орієнтується своїм розміщенням на райони зосеред-ження споживачів продукції-Східний, Карпатський тощо.

Енергетичне машинобудування спеціалізується на виробниц-тві устаткування для всіх видів електростанцій, в т. ч. парових гідравлічних турбін, атомних реакторів, генераторів, котлів, дизель-них моторів, електроапаратури, кабелю та іншої продукції. Найбіль-шим центром енергетичного машинобудування є Харків, в якому розташовані заводи: «Електроважмаш», турбінний ім. С.М.Кірова, «Електромашина» та електромеханічний (ХЕМЗ).

Стратегічну роль у машинобудуванні виконує верстатобуду-вання. Центром виробництва важких верстатів є Краматорськ. Інши-ми центрами верстатобудування є Київ (завод верстатів-автоматів ім. Горького), Харків (завод агрегатних верстатів), Одеса (верстато-будівний), Запоріжжя (верстатобудівний), Житомир (верстатів-авто-матів). Заводи неметаломісткого верстатобудування розміщені у Мелітополі, Лубнах, Корсунь-Шевченківському.

У структурі загального машинобудування провідне місце зай-мають транспортне машинобудування. Підприємства ці орієнтують-ся в своєму розміщенні в основному на споживача готової продукції, а також на наявність металу. На підприємствах залізничного ма-шинобудування тепловози виробляють на двох кооперованих під-приємствах у Луганську і Харкові. Промислові