Зміст
Вступ
Розділ1
1.1.
1.2.
1.3.
1.4. |
Загальні положення обліку доходів спеціального фонду в бюджетних установах
Основні завдання і значення обліку доходів спеціального фонду
Облік спеціальних коштів
Перелік коштів, які належать до інших власних надходжень
Перелік коштів, які вважаються коштами, отриманими установою на виконання окремих доручень | 3
5
5
11
17
19
Розділ 2
2.1.
2.2.
2.3.
2.4. | Характеристика діяльності
Загальні положення
Основні завдання митниці
Основні повноваження митниці
Керівництво митницею |
21
22
23
29
Розділ 3 | Практична частина. | 34
Висновки та пропозиції. 40
Список використаної літератури. 41
Додатки.
ВСТУП
Доходи місцевих бюджетів є фінансовою базою діяльності органів місцевої влади. Їх склад, форми мобілізації залежать від системи і методів господарювання, а також від економічних завдань, які вирішуються в певній адміністративно-територіальній одиниці.
Основними елементами механізму обчислення доходів бюджету є база оподаткування та ставка податку. Від рівня визначеності цих елементів залежить рівень обґрунтованості планових сум податків, зборів та інших обов’язкових платежів, які формують дохідну частину бюджету на перспективу.
Важливим елементом бюджетного процесу є виконання бюджету.
Касове виконання бюджету здійснюють органи Державного казначейства.
В органах Державного казначейства відкриваються аналітичні рахунки, на які зараховуються суми надходжень.
Казначейське виконання місцевих бюджетів за доходами забезпечило чітку, прозору систему виконання дохідної частини місцевих бюджетів.
Тому обрана тема дипломної роботи є надзвичайно актуальною.
Метою написання курсової роботи є дослідження обліку доходів спеціального фонду.
Об’єктом дослідження є операції по доходам спеціального фонду в Івано-Франківській державній митній службі .
Методологічною і науковою основою роботи є Закони України, Положення, Інструкції та інші інструктивні матеріали, праці українських та зарубіжних вчених економістів.
Розділ 1. Загальні положення обліку доходів спеціального фонду в бюджетних установах
Бюджетні установи в процесі своєї статутної діяльності можуть отримувати кошти не лише з державного або місцевих бюджетів , а й з інших джерел. Такі кошти прийнято називати позабюджетними.
Починаючи з 2000р. , усі позабюджетні кошти установ і організацій, що утримуються за рахунок асигнувань з державного або місцевого бюджетів, включаються до спеціального фонду бюджету як власні надходження цих установ та організацій і відповідні спеціальні видатки. Тобто усі позабюджетні кошти таких установ з 2000р. враховуються у складі спеціального фонду державного бюджету і по суті є бюджетними їх надходження та витрачання планується в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи.
Спеціальний фонд складається з власних надходжень (спеціальні кошти, кошти на виконання окремих доручень , інші власні надходження), субвенцій, одержаних з бюджетів іншого рівня та інших доходів спеціального фонду.
Спеціальні кошти – це доходи бюджетних установ і організацій, які вони отримують від надання платних послуг, виконання робіт , реалізації продукції або іншої діяльності , що провадиться на підставі відповідних нормативно-правових актів , і використовують за цільовим призначенням згідно з кошторисом доходів і видатків установи.
Доходи бюджетних установ складаються із загального та спеціального фондів.
Загальний фонд включає:
1) всі доходи , крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду;
2) всі видатки за рахунок надходжень до загального фонду бюджету;
3) фінансування загального фонду бюджету.
Спеціальний фонд включає:
1) бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень;
2) гранди або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету;
3) різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету.
Платежі за рахунок спеціального фонду здійснюються в межах коштів, що надійшли до цього фонду на відповідну мету.
Спеціальний фонд бюджету. Бюджетний кодекс (п. 4 ст. 13) передбачає, що розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається законами про Державний бюджет України.
Джерела формування спеціального фонду визначаються законами України про Державний бюджет України.
Тобто до спеціального фонду кошторису відносяться кошти, що надійшли на відповідну (п. 7 ст. 13 Кодексу) мету та розподіляються за повною економічною класифікацією на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою основних функцій.
Кошторис доходів і видатків спеціального фонду. Для забезпечення своєї діяльності будь-яка бюджетна установа складає індивідуальні кошториси й плани асигнувань за кожною бюджетною програмою (функцією), яку вона буде виконувати, наприклад, для надання послуг населенню тощо.
Згідно з п. 1 Порядку №228, кошторис бюджетних установ (далі - кошторис) є основним плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування.
Платежі за надходженнями до спеціального фонду місцевих бюджетів зараховуються на рахунки, відкриті в Управліннях Державного Казначейства за рахунком 3151 „Надходження коштів спеціального фонду місцевих бюджетів, які направляються на спеціальні видатки”. Інформація щодо надходження та повернення платежів одночасно відображається на відповідних рахунках, відкритих за рахунком бюджетного обліку 6122 „Доходи спеціального фонду місцевого бюджету, які направляються на спеціальні видатки”. Кредитовий залишок за балансовим рахунком 6122 дає інформацію про надходження коштів (з урахуванням повернення платежів) до спеціального фонду місцевих бюджетів наростаючим підсумком з початку року.
Повернення помилково та надмірно сплачених платежів, які надійшли до спеціального фонду місцевого бюджету, здійснюється з відповідного аналітичного рахунку 3151 у межах поточних надходжень за день.
У випадку недостатності або відсутності коштів на цьому рахунку повернення здійснюється шляхом залучення коштів з відповідного рахунку 3152 „Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів, які направляються на спеціальні видатки”. У разі недостатності коштів на даному рахунку необхідна для здійснення повернення частка коштів може перерахуватись на цей рахунок місцевим фінансовим органом з його видаткового рахунку. Підставою для здійснення фінансовим органом такого перерахування коштів є звернення казначейства та копія висновку органу стягнення.
Для щоденного акумулювання платежів, які надійшли до спеціального фонду місцевого бюджету, управління казначейства відкривають рахунки за балансовим