зміцнення фінансового сектору

сприяння розвитку малих та середніх підприємств

розвиток інфраструктури

підтримка структурної перебудови підприємств

створення сприятливого інвестиційного клімату

залучення прямих іноземних інвестицій щодо спільного

фінансування проектів

Мета ЄБРР — підтримка країн-членів у проведенні структур-них і галузевих економічних реформ, включаючи демонополі-зацію, децентралізацію та приватизацію, зі стратегічним завдан-ням цілковитої інтеграції їхніх економік у світовий економічний простір шляхом:

організації, модернізації та розширення виробничої конку-рентоспроможної і приватнопідприємницької діяльності, пере-дусім малих і середніх підприємств;

мобілізації національного та іноземного капіталу, впроваджен-ня сучасних високоефективних форм і методів управління;

інвестицій у виробництво з метою створення конкурентного середовища і підвищення продуктивності, якості життя та поліпшення умов праці;

надання технічної допомоги в підготовці, фінансуванні та ре-алізації перспективних проектів;

стимулювання й заохочення розвитку ринків капіталу;

реалізації великих і економічно обгрунтованих проектів, у яких заінтересовані більш ніж одна країна-реципієнт;

сприяння екологічно безпечному розвиткові.

ЄБРР співпрацює з іншими інвесторами і кредиторами в на-данні кредитів і гарантій, а також інвестуванні коштів у акціо-нерні капітали. Ця діяльність доповнюється кредитуванням інфраструктури або інших проектів у державному секторі, орієнтованих на підтримку ініціатив у приватному секторі.

Штаб-квартира ЄБРР розташована в Лондоні.

Керівництво діяльністю ЄБРР здійснюють: Рада управляючих, Рада директорів та Президент.

У Раду управляючих — вищий розпорядчий орган ЄБРР — вхо-дять по два представники (управляючий та його заступник) від кожного учасника Банку (країни чи міжнародної організації). На щорічному засіданні Рада обирає голову — одного з управляючих, який виконує обов'язки до обрання наступного голови. Рада управляючих вирішує стратегічні, принципові питання діяльності Банку.

Рада директорів — головний виконавчий орган, до компе-тенції якого належать поточні питання роботи ЄБРР, а також здійснення важливих повноважень, делегованих їй Радою управ-ляючих

Президент ЄБРР (нині Жан Лембєр) обирається на чотири ро-ки Радою управляючих більшістю голосів. Президент ЄБРР керує поточною діяльністю ЄБРР під наглядом Ради директорів. Він не бере участі в голосуваннях, але в тих випадках, коли голоси розділяються порівну, має право вирішального голосу. Він може брати участь у засіданнях Ради управляючих та головує на Раді директорів.

Основні фінансові ресурси ЄБРР складаються з акціонерного капіталу, запозичень на світових фінансових ринках та надход-жень від позик та інвестицій. Початковий підписний капітал Банку становив 10 млрд екю, з яких 2,9 млрд екю уже сплачено касовою готівкою або простими векселями (заборгованість менш ніж 1 %), а сума, що залишилася (70 %), підлягає сплаті акціоне-рам лише на вимогу, коли це стане необхідним для оплати зобов'язань ЄБРР. Статутний капітал ЄБРР в 1 млн акцій з номіналом 1000 екю кожна розподілений таким чином: країни ЄС, ЄІБ і власне ЄС мають у статутному капіталі квоту розміром у 51 %, країни Центральної і Східної Європи — 13 %, інші євро-пейські країни — 11 %, а неєвропейські країни — 24 %. Найбільша частина капіталу належить СІЛА (10 %), Італії, Німеччині, Франції та Японії (по 8,5 %). Крім того, було встановлено, що 125 акцій розподілові між членами не підлягають. Згідно зі Статутом, розмір статутного капіталу може переглядатися 1 раз на п'ять років. При цьому сукупна частка країн — членів ЄС, ЄІБ і власне ЕС при перегляді капіталу має бути не меншою за 50 % від загальної суми розміщеного до підписки капіталу. У квітні 1997 р. набрало чинності рішення щодо подвоєння капіталу ЄБРР до 20 млрд екю.

Це збільшення капіталу мало на меті створення засад фінан-сового самозабезпечення Банку в подальшій його діяльності.

Найбільшу частку залучених коштів ЄБРР, як і інші міжна-родні банківські установи, позичає на світових фінансових ринках за допомогою різноманітних боргових інструментів.

Звичайні ресурси охоплюють як дозволений до випуску статут-ний капітал, незалежно від характеру оплати акцій, так і залучені позикові кошти, кошти, отримані за рахунок погашення позик чи за гарантіями, а також прибуток від реалізації інвестицій в акціонерний капітал та інші кошти та прибутки ЄБРР, які не є частиною ресурсів спеціальних фондів. За рахунок звичайних ресурсів Банк фінансує на ринкових умовах ті країни, що впро-ваджують рентабельні проекти розвитку.

Спеціальні фонди формуються за рахунок коштів, спрямованих до відповідного спеціального фонду, та доходів, отриманих від інвестицій, здійснених за рахунок цих фондів. Як правило, кош-ти спеціальних фондів використовуються для пільгового кредиту-вання низькорентабельних галузей соціальної інфраструктури та надання технічної допомоги.

Щоб краще зрозуміти механізм фінансово-кредитної діяль-ності ЄБРР, слід проаналізувати його основні складові: механізми стратегічного планування, добору проектів і сучасної цінової політики Банку.

Стратегія ЄБРР сформульована в документі "Просуваючи вперед реформи: Операційні пріоритети на середньострокову перспективу" (прийнятий у 1999 р.) і оновлюється щорічно в середині літа. Стратегія на рівні окремих країн операцій затверд-жується кожні два роки і доповнюється щорічно.

Пріоритети покраїнних і галузевих стратегій (малий бізнес, енергетика, муніципальна інфраструктура і т. п.) покладаються в основу щорічних бізнес-планів, які готуються кожним підроз-ділом Банку перед затвердженням наприкінці року бюджету. Згідно з бізнес-планами і щорічним бюджетом ресурси ЄБРР розподіляються між країнами, а також між окремими галузями.

Добір проектів базується передусім на відповідній стратегії (щодо країни чи сектора) і має відповідати трьом основополож-ним операційним принципам. Проект має:

справляти позитивний вплив на процес ринкової трансфор-мації в країні (мати певний "системний" ефект);

бути самоокупним і прибутковим;

відповідати принципові додатковості (тобто ЄБРР не повинен витісняти своїм фінансуванням інші можливі джерела фінансу-вання, наприклад приватні банки).

Щодо ціноутворення, то Банк пропонує клієнтам цілий спектр фінансових інструментів для реалізації проектів: кредити, інвес-тиції в акціонерний капітал, гарантії, а також різноманітні інстру-менти з управління ризиками