вживалося поняття “управління”, тепер стало модним використовувати термін “менеджмент”. Однак слід утримуватися від спрощеного підходу до “менеджменту”. Спроба замінити традиційне поняття “управління” ринковим терміном “менеджмент” не поліпшує справи і не вирішує проблем. Тому варто звернути увагу на те, що менеджмент – це зовсім інше управління, якому треба ретельно і довго вчитися.
Чимало керівників приватних фірм, що гордо називають себе менеджерами і дбають про прибуток, зовсім не турбуються про персонал своєї організації, діючи за принципом: “Не звільняються, значить, фірма їх влаштовує”. Згідно з менеджментом треба робити навпаки: турбуватися слід насамперед про персонал, а прибуток буде результатом ефективної спільної роботи людей. У першому випадку буде висока плинність кадрів, недостатня кваліфікація персоналу, і фірма може збанкрутувати. За другого підходу позиції фірми міцнітимуть.
У менеджменті головне – це ефективні взаємовідносини між особистостями, які обіймають певні посади, певні нормативи та інструкції - все це хоч і важлива, проте другорядне.
Якісне управління трапляється надзвичайно рідко. Воно цінується дуже високо лише після того, як його втрачено. Часта і глибока помилковість дій управлінського персоналу перетворює менеджмент у його протилежність.
Відомі сім класичних ознак захворювання під назвою “некерованість”:
відсутність чи неефективність стратегічного управління на базі стратегічного планування;
надлишкова кількість різноманітних проектів, на реалізацію яких не вистачає сил і можливостей фірми, що в кінцевому підсумку призводить до депрофесіоналізації, зниження якості і порушення договірних зобов’язань;
відсутність кількісних і якісних оцінок автономної ефективності окремих бізнесів, підрозділів і працівників;
відцентровані тенденції в організації та окремих її підрозділах, висока плинність кадрів;
неясність цілей організації і вищих менеджерів або ж їх розбіжність з цілями (інтересами) підрозділів, поширення великої кількості чуток;
високий рівень конфліктності в організації, часті випадки різних зброїв, пошуки винних, депреміювання тощо;
витрата персоналом великої кількості робочого часу на комп’ютерні розваги.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Кредісов А.І., Панченко Є.Г., Кредісов В.А.
Менеджмент для керівників. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. – 556 с.
Хміль Ф.І.
Менеджмент: Підручник. – К.: Вища шк., 1995-351 с.: іл.
Нємцов В.Д., Довгань Л.Є., Сініок Г.Ф.,
Менеджмент організацій: Навч.посібник. – К.: ТОВ “УВПК “ЕксОб”, 2002. – 392 с.