Статистичні обстеження та аналіз їх матеріалів здійснює відділ статистики науково-технічного прогресу управління статистики інве-стицій та будівництва Головного управління статистики виробництва Держкомстату України. Статистичне вивчення НТП дає уявлення про рівень інноваційної активності України. Інноваційна активність — нові підприємства відчувають гострий дефіцит комп'ютерних інженерів. Саме ці процеси відомий американський економіст Елвін Тоффлер назвав «третьою хвилею НТР».

Найвищі темпи розвитку спостерігаються в галузях «третьої хвилі». Комп'ютерна техніка і технологія, програмне забезпечення і так звана «культурологічна продукція» (ігри, комп'ютерне сценічне мистецтво) розвиваються по спіралі з двохрічним тактом. Вважається, що між «другою хвилею НТР» (виникнення «старої» Силіконової долини) і «третьою хвилею НТР» знаходиться відстань в п'ять років [25].

Підсилення економічної взаємозалежності країн світу виступає як загальна закономірність розвитку. Ефективне підприємництво стає неможливим без повсякденного практичного використання зовнішнього фактору для прискорення науково-технічного прогресу, підвищення якості і забезпечення конкурентоспроможності продукції, вдоско-налення організації управління та поступального зростання національного виробництва. Орієнтація тільки на власні сили відходить в минуле. Інноваційні та. виробничі процеси набувають міжнародного характеру, передбачають стійкі господарські зв'язки між підприємствами і фірмами різних країн світу, створення філіалів та спільних підприємств на основі раціонального і взаємовигідного розподілу програми виробництва, міжнародної спеціалізації, науково-виробничого кооперування.

1.3. Стан інноваційної сфери в Україні в умовах глобальних змін в світовій економіці.

Науково-технічна революція додала в розвиток міжнародного кооперування надзвичайно важливий елемент - науку. Розвивається науково технологічне співробітництво, яке охоплює такі сфери діяльності, як передача ліцензій та інших форм власності, спільна розробка та обмін проектно-конструкторською документацією, узгодження технологічних . процесів. Міжнародний характер науково-технічної і виробничої діяльності, включення зовнішнього фактора в єдиний цикл «дослідження - розробка - виробництво – збут - застосування» призводить до виникнення нових форм міжна-родних економічних зв'язків, які найбільш відповідають новому етапу розвитку, завданням світового науково-техніч-ного прогресу.

Економічний зміст сучасного етапу розвитку світової економіки можна охарактеризувати наступними рисами:

1. Досягнення такого рівня інтенсифікації суспільного виробництва, коли можлива економія всіх видів ресурсів одночасно. Широка інтернаціоналізація виробництва дозволяє орієнтуватися на найдешевші ресурси при збереженні високого рівня якості продукту.

2. Зниження витрат суспільної праці за рахунок економії на різноманітності. Сучасне виробництво орієнтується на конкретного споживача з його специфічними вимогами при збереженні високого рівня рентабельності, харак-терного для масового виробництва. Цьому сприяє широке використання методів маркетингу.

3. Принципова переоцінка ролі «людського фактору». Сучасне економічне зростання пов’язане з масовим новаторством на всіх репродуктивних стадіях. Носієм новаторських ідей виступає людина, тобто розкриття творчих здібностей, інтелект, знання та досвід стають в сьогоденних умовах основним «товаром» робочої сили.

4. Структурні зміни світового масштабу, що проявляються в руйнуванні старих галузей і їх заміщенні новими, в кризі перевиробництва, в зростанні безробіття.

5. Глобальний характер багатьох науково-технічних, соціальних, екологічних проблем людства, який вимагає об'єднаних інноваційних і фінансових зусиль різних країн, спільних проектів для їх вирішення.

6. Інтернаціоналізація інноваційної сфери, і особливо сфери НДДКР, розширення і поглиблення міжнародної кооперації через створення специфічних умов - вільних економічних зон, спеціалізованих митних зон, спільних підприємств тощо,

7. Загострення конкуренції на світових ринках наукомісткої, інноваційної продукції в зв'язку з вступом в суперництво нових конкурентів - індустріальне розвинених країн і країн, що розвиваються, в Азії (Гонконг, Тайвань, Сінга-пур, Південна Корея, Малайзія, Нова Зеландія, Китай, Індія), Європі (Ізраїль, Греція, Туреччина, країни Східної Європи), Америці (Бразилія, Мексика).

8. Виникнення в світовій економіці нових ринків збуту інноваційної продукції внаслідок розпаду СРСР і блоку соціалістичної співдружності.

9. Принципова переоцінка екологічного фактора в життєдіяльності людей, і в тому числі - в інтелектуальній творчості.

10. Створення єдиного світового ринку науково-технічних знань і нові таї х технологій (завдяки сучасним інформаційно-комунікаційним мережам) як нового економічного ресурсу.