тенденцій доцільно використовувати експертні оцінки, досвід інших країн. Прогнозні розробки повинні виконуватися на основі системно-го підходу і проблемного аналізу можливих змін в економіці під впливом НТП у прогнозованому періоді.

У перспективних розробках необхідно враховувати особливості окремих регіонів: проблеми їх соціально-економічного розвитку; природні умови; техногенне навантаження; нерівномірність розвитку територій; рівень забезпечення ресурсами; диспропорції між струк-турою виробництва і попитом на продукцію; експортні можливості кожного регіону [4].

Прогнозні розробки повинні враховувати перехід до ринкової економіки, розвиток нових форм господарювання (концернів, асоціа-цій, консорціумів, акціонерних товариств, спільних підприємств, малого та середнього бізнесу), звуження державної монополії на зовнішньоекономічні зв'язки і розширення такого роду зв'язків самими підприємствами.

Конкурсно-контрактна система створення науково-технічної продукції дозволяє ефективно використовувати кошти, призначені для і реалізації науково-технічних програм. Залучення до складу конкурсної комісії висококваліфікованих експертів дає можливість об'єктивно встановити науково-технічний рівень і можливості тих, хто претендує на отримання замовлень щодо створення науково-технічної продукції, обрати на альтернативній основі розробника, який забез-печить оптимальні параметри розробки.

Замовник приймає рішення про проведення конкурсу, затверджує план і відповідальних за проведення конкурсу. Участь у конкурсі мо-жуть взяти всі бажаючі (відкритий конкурс) або заздалегідь визначені замовником організації (закритий конкурс). Усі учасники конкурсу (відкритого або закритого) повинні знаходитися у рівних умовах.

Відповідно до плану проведення конкурсу визначаються; тема-тичні орієнтири. Укрупнений перелік конкурсної тематики визна-чається за результатами науково-технічного прогнозу. Конкретизація окремих тем здійснюється в процесі конкурсу (з ініціативи замовни-ка, розробника, членів конкурсної комісії).

Для проведення конкурсу розробляється положення, у якому іні-ціатор конкурсу встановлює вимоги до документації і терміни, її по-дання; критерії оцінки пропозицій, що надійшли на конкурс, і поря-док їх розгляду. При проведенні відкритих конкурсів оголошення публікується за 1-3 місяці до його проведення. При, проведенні закритих конкурсів замовник попередньо відбирає майбутніх учасників і надсилає їм повідомлення з пропозицією взяти участь у конкурсі. У цьому випадку оголошення про конкурс не публікується.

При оцінці пропозицій учасників конкурсу незалежні експерти беруть до уваги як техніко-економічні параметри розробки, так і організаційно-комерційні умови (вартість, терміни, ціна робіт, можли-вості залучення кваліфікованих субпідрядників, надійних постачаль-ників). Конкурсний вибір розробника проводиться в закритому по-рядку, незалежно від виду конкурсу. Учасники конкурсу можуть запрошуватися комісією для пояснення своїх підходів до вирішення проблеми. Всі учасники сповіщаються про прийняття або відхилен-ня їхніх пропозицій у письмовому вигляді.

У ході проведення конкурсу розробником можуть пропонуватися інші умови виконання роботи, якщо вони є більш вигідними для за-мовника, Конкурсна комісія може рекомендувати варіанти розробки з однієї і тієї ж проблеми у випадку, якщо пропонуються різні шляхи її вирішення. Конкурсна комісія може рекомендувати об'єднання зусиль декількох розробників для спільного вирішення проблеми у рамках од-ного науково-технічного проекту. Підсумки роботи конкурсних комісій із наукових напрямків оформлюються протокольним рішенням, а пе-релік прийнятих розробок розглядається і затверджується замовником.

Для проведення конкурсу доцільне застосування ПЕОМ, за допо-могою яких можна вирішити такі завдання конкурсу:

v формування і коригування бази даних про роботи, що подані на конкурс;

v надання інформації про подані на конкурс роботи експертам і по-тенційним споживачам результатів цих робіт;

v порівняння конкурсних пропозицій між собою і з аналогами для вибору тих, що забезпечують замовнику найкращі функціонально-вартісні показники;

v видача результатів експертизи в узагальненому вигляді для прий-няття рішень про фінансування робіт.

Оформлення взаємовідносин замовника і розробника здійсню-ється шляхом укладання контрактів на проведення відповідних НДДКР. Можливі також контрактні закупівлі науково-технічної про-дукції у організацій, що мають винятковий потенціал у даній сфері досліджень. Контрактом обумовлюється розподіл прибутку від впро-вадження НТД у виробництво, якщо частину розробників у прибутку не включено в договір.

Методологія державної статистичної оцінки НТП повинна перед-бачати переважне застосування інтегральних показників, що характеризують якісні зрушення в економіці; показників, що дозволяють провести порівняння з кращими світовими досягненнями; показни-ків, розрахунок яких робиться на основі фізичних, а не вартісних да-них; показників, що характеризують взаємозв'язок усіх сфер науко-вої та інноваційної діяльності в країні; показників, що відбивають вплив НТП на економію ресурсів; показників, що дають уявлення про експортний потенціал і конкурентоспроможність національної економіки на світовому ринку.

Час від часу доцільно проводити комплексні статистичні обсте-ження для отримання даних, що характеризують науковий потенціал, результати роботи наукових організацій, стан інноваційної та патентно-ліцензійної роботи підприємств та організацій України. Це, зокре-ма, дані про структуру наукових організацій, чисельність та структу-ру кадрового потенціалу, матеріально-технічну базу науки, обсяги фінансування наукових досліджень та розробок, впровадження ново-введень в промисловості та вплив інноваційної діяльності на кінцеві результати роботи промислових підприємств і оновлення продукції, надходження та використання об'єктів промислової власності, продаж ліцензій на об'єкти інтелектуальної власності, освоєння нових і видів продукції на основі закуплених за кордоном ліцензій, охорону промислової власності тощо. Обстеження слід робити як в цілому по і країні, так і в розрізі її регіонів, галузей економіки та наук, мініс-терств, типів організацій та секторів науково-технічної сфери.

Державна статистична звітність в Україні складається за фор-мами № 1 — наука "Звіт про виконання науково-технічних робіт", № 3 — наука "Показника* наукової діяльності", № 4 — наука "Звіт про стан матеріально-технічної бази організацій, ДН "Карта обліку доктора наук", КН "Карта обліку кандидата наук", 1-нк "Звіт про ро-боту аспірантури та докторантури", 12-нт "Звіт про впровадження інновацій", 1-інновація "Обстеження технологічних інновацій про-мислового підприємства", 5-нт (зразки) "Звіт про створені вперше в Україні зразки нових типів машин, устаткування, апаратів, при-ладів", 5-нт "Звіт про освоєння закуплених за кордоном ліцензій на; об'єкти інтелектуальної власності", 6-нт "Звіт