Соціально-психологічна підсистема головною метою свого функціонування бачить формування особистості як суб’єкта ефективної трудової діяльності. Ця підсистема за допомогою процесів соціалізації людини, її навчання повинна сприяти становленню своєрідного потенціалу працездатності, необхідного для повноцінної реалізації ТП в цілому [].

Виділяють інші фактори впливу на ефективність використання ТП. Зокрема, з 10-го жовтня 2004 року по 10 січня 2005 року було проведено експертне опитування вітчизняних фахівців із проблем праці та соціального управління. В опитуванні взяли участь 113 експертів, з яких 31 % – зі ступенем доктора наук, 44 % – кандидата наук, що підтверджує високу компетентність складу фахівців. Майже 85 % учасників експертного опитування є представниками провідних наукових шкіл України, системний підхід і наукове мислення яких є гарантом визначення фундаментальної теоретичної бази розвитку ТП. Відбувався інтенсивний пошук способів забезпечення високої якості ТП України, умов його збереження, розвитку й ефективного використання. Відомі вчені України, держслужбовці, профспілки визначили свою активну позицію щодо оцінки негативного стану, який склався у трудовій сфері, і надали пропозиції щодо найкращого розв’язання проблем та задоволення суспільних потреб із забезпечення розвитку ТП.

Така активність експертів зумовлена високим уболіванням за несприятливі умови, які склалися в Україні щодо руйнування ТП, та оптимістичними сподіваннями, що їхні думки сприятимуть формуванню та реалізації якісних управлінських рішень щодо розвитку ТП в державі та її регіонах. Експертне дослідження дозволило визначити гостроту та вагомість загроз руйнування трудового потенціалу в Україні (рисунки 1.1 та 1.2).

За гостротою впливу на руйнування ТП експерти визначили такі фактори: низький рівень якості трудового життя (44,3 %), несприятливі соціальні умови для формування якісного ТП ще до входження у працездатний вік (38,1 %), та недосконалість державного управління щодо збереження та розвитку ТП (26,6%).

1 | Низький рівень якості трудового життя, його невідповідність наявним і перспективним потребам розвитку ТП

2 | Несприятливі соціально-економічні умови формування якісного ТП до досягнення людиною працездатного віку

3 | Недосконалість державного управління збереженням та розвитком ТП

4 | Низький рівень соціально-екномічної захищеності працівників

5 | Втрата заінтересованості в розвитку ТП в умовах занепаду виробництва

6 | Недосконалість законодавства в соціально-трудовій сфері, невбудованість та некоординованість його положень із господарським, міграційним, податковим, фінансово-бюджетним, цивільним законодавством тощо

7 | Наявність та поширення тіньових відносин у трудовй сфері

8 | Незорєнтованість підприємницької сфери на розвиток ТП

9 | Значний відплив економічно активного населення за межі країни

10 | Наявність значної кількості загроз (ризиків), які зумовлюють погіршення фізичного і психічного стану працівників

11 | Недостатня розвинутість соціально-трудових відносин

12 | Невідповідність регіональної політики потребам розвитку ТП

Рисунок 1.1 – Оцінка гостроти загроз розвитку ТП з боку окремих факторів (вплив загрози дуже високий), %

Гострота впливу будь-яких загроз на суспільні процеси має динамічний характер. Вона може інтенсивніше змінюватися залежно від причин та умов їх формування. Тому одночасно з визначенням гостроти загроз доцільно порівняти їх із вагомістю цих загроз, які сумарно характеризують оцінки експертів щодо їх впливу на руйнування ТП (рисунок 1.2).

1 | Несприятливі соціально-економічні умови формування якісного ТП до досягнення людиною працездатного віку

2 | Низький рівень якості трудового життя, його невідповідність наявним і перспективним потребам розвитку ТП

3 | Низький рівень соціально-екномічної захищеності працівників

4 | Недосконалість законодавства в соціально-трудовій сфері, невбудованість та некоординованість його положень із господарським, міграційним, податковим, фінансово-бюджетним, цивільним законодавством тощо

5 | Недосконалість державного управління збереженням та розвитком ТП

6 | Втрата заінтересованості в розвитку ТП в умовах занепаду виробництва

7 | Незорєнтованість підприємницької сфери на розвиток ТП

8 | Наявність та поширення тіньових відносин у трудовй сфері

9 | Недостатня розвинутість соціально-трудових відносин

10 | Значний відплив економічно активного населення за межі країни

11 | Наявність значної кількості загроз (ризиків), які зумовлюють погіршення фізичного і психічного стану працівників

12 | Невідповідність регіональної політики потребам розвитку ТП

Рисунок 1.2 – Оцінка вагомості загроз розвитку ТП (вплив загрози дуже високий та високий), %

Нині серед визначених загроз руйнування ТП найбільшої уваги та скасування або пом’якшення потребує недосконалість державного управління збереженням та розвитком ТП. За гостротою вона посідає третє місце, а за вагомістю – п’яте. Саме після обрання Президента України формується низка нових програмних документів та оновлюються ті, які не відповідають новим стратегічним пріоритетам розвитку України. Розроблення та вдосконалення програмної підстави для забезпечення ефективності державного управління збереженням та розвитком ТП потребують реальної уваги до оцінок експертів щодо визначення причин недосконалості державного управління трудовою сферою.

За оцінками експертів, розподіл причин недосконалості державного управління щодо збереження та розвитку ТП має такий вигляд (таблиця 1.3).

Таблиця 1.3 – Фактори, що зумовлюють недосконалість ТП

№ п/п | Фактори | У % до опитаних

1 | Нездатність організаційно-управлінської системи України адекватно реагувати на загрози руйнування ТП | 63,7

2 | Відсутність національної стратегії розвитку ТП | 48,7

3 | Неврахованість у національних концепціях, стратегіях, програмах потреб розвитку ТП | 34,5

4 | Незбалансованість потреб забезпечення інноваційної моделі розвитку економіки з потребами розвитку ТП | 23,9

5 | Нерагламентованість прав, обов'язків, повноважень та компетенції органів виконавчої влади на державному рівні щодо стану та перспектив розвитку ТП | 23

6 | Нечіткий розподіл повноважень і відповідальності між центром та регіонами за стан і рівень розвитку ТП | 20,3

7 | Відсутність показників розвитку ТП для оцінки діяльності