Створення ефективної системи попередження виникнення та дії загроз руйнування ТП | 31,0

Забезпечення адресної відповідальності за розвиток ТП, розмежування компетенцій між центральними і місцевими органами виконавчої влади | 24,8

Підвищення ефективності системи затребування відповідальності за недотримання норм трудового законодавства | 23,0

Забезпечення реалізації Концепції подальшого реформування оплати праці в Україні (2001 рік) | 22,1

Розробка та впровадження у практику державного управління показників оцінки розвитку ТП | 15,9

Розробка та впровадження законодавчих основ діяльності Кабінету Міністрів України з урахуванням обов’язків, компетенції, повноважень у трудовій сфері | 15,0

Забезпечення демократизації соціально-економічних відносин, деполітизація трудових відносин | 13,3

Здійснення адміністративної реформи, удосконалення правового визначення діяльності органів виконавчої влади з питань розвитку ТП | 13,3

Реформування державної службу у сфері праці та соціально-трудових відносин відповідно до потреб розвитку ТП та європейських стандартів | 11,5

Реалізація в повному обсязі положень Концепції державної промислової політики (2003 рік) | 6,2

Привертають увагу вільні відповіді експертів, які пропонують поставити в залежність якість правових актів та оплату праці парламентарів, а також створити можливості реалізації ухвалених правових актів одразу після прийняття законодавства.

Таблиця 1.7 – Фактори впливу на процес збереження ТП

Фактори  | У % до опитаних

Забезпечення відповідності законодавчо прийнятих трудових прав і гарантій можливостям їх реалізації | 57,5

Створення умов для формування правової орієнтації поведінки суб’єктів соціально-трудових відносин | 44,3

Сприяння підвищенню правової культури працівників і населення в цілому | 39,8

Забезпечення скоординованості змісту соціально-трудового законодавства з господарським, бюджетним, міграційним, податковим, цивільним тощо | 31,9

Забезпечення відповідності законодавства у сфері колективно-договірного регулювання потребам розвитку ТП України | 31,0

Забезпечення зорієнтованості вітчизняного законодавства про працю на міжнародні стандартів з урахуванням наявних умов в Україні | 29,2

Прискорене прийняття Трудового кодексу України | 22,1

Чітке розмежування відповідальності між органами державної влади за порушення трудового законодавства, формування механізму її обов’язкового затребування | 22,1

Боротьба з тіньовим сектором економіки має спрямовуватися на скасування умов, які сприяли її становленню. Це підтвердили експерти, визначаючи напрями щодо зниження рівня тінізації трудових відносин та попередження їх виникнення. Вони вважають, що зусилля органів державного управління повинні спрямовуватися на (таблиця 1.8).

У вільних відповідях експерти акцентували увагу на посиленні відповідальності за економічні злочини та обов’язковість притягнення до неї, а також підвищення ефективності боротьби з корупцією.

Удосконалити державне управління неможливо без відповідних процесів у системі регіонального управління. Значна диференціація соціально-економічного розвитку регіонів є сталою, і позитивних тенденцій щодо її подолання в Україні майже не простежується. Після прийняття Концепції державної регіональної політики у 2001 році1 відбулися певні зрушення в системі регіонального управління. Розроблені та затверджені Кабінетом Міністрів України на виконання цієї Концепції Заходи з її реалізації передбачали створення цілісної системи стимулювання розвитку регіонів. У Верховній Раді України у першому читанні було прийнято Закон України “Про основні засади стимулювання регіонів”. Проте зміст визначених нормативно-правових документів, які діють та плануються до прийняття, не відповідає вимогам розвитку ТП країни та її регіонів. Не регламентовано та не конкретизовано повноваження, компетенцію та відповідальність органів місцевої влади та місцевого самоврядування в законодавчій базі, їхню діяльність з питань збереження та розвитку ТП. Тому особливої уваги набувають пропозиції експертів щодо формування умов збереження та розвитку ТП на регіональному рівні (таблиця 1.9).

Таблиця 1.8 – Напрями діяльності органів управління щодо зниження рівня “тінізації” трудових доходів

Фактори  | У % до опитаних

Створення сприятливих соціально-економічних умов та правових засад для детінізації національної економіки, обмеження економічної злочинності, криміналізації соціально-трудових відносин | 76,1

Здійснення широкомасштабної податкової реформи, спрямованої на зменшення податкового навантаження, спрощення податкової системи, посилення контролю за адмініструванням податкового законодавства; збалансованості податкової та трудової систем | 63,7

Розроблення та впровадження ефективних засобів правового й організаційного забезпечення реалізації правових норм законодавства у трудовій сфері, протидії неправової поведінки суб’єктів соціально-трудових відносин | 54,9

Упровадження ефективних заходів підвищення рівня правової освіченості та культури суб’єктів трудових відносин | 32,7

Розроблення, апробація та впровадження у практику державного управління досконалих методів оцінки й обліку масштабів поширення “тінізації” та криміналізації трудових відносин | 31,0

Таблиця 1.9 – Напрями розвитку ТП на регіональному рівні

Фактори  | У % до опитаних

Забезпечення ефективної взаємодії регіональних органів управління з підприємствами, іншими суб’єктами господарювання з питань розвитку трудової сфери, забезпечення заінтересованості підприємств у підвищення якості ТП | 77,0

Надання обов’язкового характеру положенням щодо збереження та розвитку ТП в регіональних стратегіях розвитку | 54,0

Забезпечення чіткого розподілу прав, обов’язків та відповідальності місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо розв’язання проблем збереження й розвитку ТП | 53,1

Забезпечення розробки змістовних та якісних регіональних угод між профспілками й роботодавцями та обов’язковість їх виконання | 38,1

Удосконалення структури відділів праці та зайнятості, розмежування їхніх функцій із відділами соціального захисту | 24,8

Заслуговують увагу й вільні відповіді експертів, які визначають необхідність розробки показників звітності місцевих і державних органів влади щодо динаміки якості трудового життя населення та оцінка їхньої діяльності за цими показниками: виділення коштів з місцевих бюджетів на підтримку та відтворення робочої сили; посилення ролі регіональних профспілок у прийнятті рішень щодо вдосконалення соціально-трудової сфери та соціально-економічних відносин [].

Отже, на ефективність використання ТП впливає числення кількість факторів як соціального так і економічного характерів; і величина впливу цих факторів різна, в залежності від стану в якому перебуває підприємство, регіон чи держава. Вони мають певну практичну і значущу цінність. Тому досить важливим є те, щоб при оцінці ТП враховували вплив