Нові технології є основною рушійною силою розвитку світового ринку. Мікропроцесори, локальні мережі, робототехніка, спеціалізо­вані АРМ, датчики, програмуючі контролери перетворили у реальність концепцію автоматизованого підприємства Проте в сучасних умовах технологія може стати і стримуючим фактором: відсутність взаємодії засобів автоматизації робить нераціональною її реалізацію. Напри­клад, виконання програми створення комп'ютерів п'ятого покоління, що фінансується японськими фірмами, стримується тим, що нова ар­хітектура програмного забезпечення поки що не поєднується з іс­нуючими центрами штучного інтелекту, нові протоколи не можуть бути використані у старих системах зв'язку, а нові машинні мови не придатні для старих систем та ін.

У міру того як інформаційна технологія дедалі глибше проникає у різні сфери бізнесу, вона змінює різні вартісні показники, на яких грунтується конкуренція. Це спричинило фундаментальні структурні зміни в інших галузях економіки.

Ліквідація проміжних ланок означає усунення тих стадій, які вклю­чають посередників між споживачами і виробниками. Інформаційна технологія вже тепер забезпечує можливості для ліквідації проміжних функцій усередині компаній та між ними. Телемаркетинг і система замовлень „комп'ютер-комп'ютер" усувають, наприклад, проміжні торговельні організації. Покупці, що мають доступ до терміналів за­гального користування (так званих „електронних кіосків"), замовля­ють товари, які є у продажу, і отримують електронні купони.

Глобалізація інформаційного бізнесу - це тенденція інформаційних технологій, що полягає в тому, що теоретично будь-яка людина (або фірма) є сьогодні споживачем інформації. Тому можливості інформа­ційного ринку, як і раніше, є безмежними, хоча й існує досить жорстка конкуренція між основними виробниками. До традиційно сильних ви­робників, таких як США, Японія, Франція, Великобританія, Німеччина додалися фірми Австралії, Південної Кореї, Тайваню, Сінгапура та ін.

Конвергенція (об'єднання) - процес, який у нас перебуває на по­чатковій стадії. Конвергенція пов'язана з глобалізацією.

Раніше сферу виробництва та сферу послуг можна було легко ви­значити і диференціювати. Наприклад, друкарські машини та кальку­лятори - це продукція; телекс і радіомовлення - послуги. Складніше, коли деякі системи можуть поєднувати у собі різні пристрої Напри­клад, системи котирування брокерських операцій, банківські апарати, системи енергоконтролю.

Конвергенція формує сьогодні так званий потенційний ринок інфор­маційних технологій, основними сегментами якого є:

споживчий сегмент, що включає передавання інформації розважальних програм та їх споживання;

забезпечення бізнесу - споживання продукції та послуг інформаційних технологій у процесі реалізації різних видів ділової діяльності;

інтелектуальна праця - споживання і передавання інфор­мації серед менеджерів та інших фахівців.

Усі зазначені вище сегменти потенційного ринку інформаційних технологій стосуються бізнесу, оскільки він є основним споживачем

інформаційних технологій. Тому, в свою чергу, інформаційні техноло­гії спрямовані на забезпечення функціонування бізнесу. На жаль, ін­формаційний голод заважає розвитку бізнесу, який сьогодні на Заході конкурує з промисловістю, а в майбутньому може бути одним з ос­новних видів економічної діяльності.

Рекламні агентства і засоби масової інформації

Рекламне агентство - це підприємство (фірма), яке надає клієнтам послуги в галузі реклами та маркетингу і отримує за це компенсацію у вигляді комісійних від засобів розповсюдження реклами або гоно­рару від рекламодавця у наперед обумовленому розмірі.

Засоби масової інформації - газети, журнали, бюлетені та інші дру­ковані видання; радіо, телебачення, кіно, фото, звукозапис тощо.

Рекламне агентсво стоїть між рекламодавцем і засобами масової інформації (якщо рекламне агентсво не має своїх засобів масової інформації або не створена такими). Агенство виконує всі види послуг від імені й коштами своїх клієнтів рекламодавців. Вона має перед рекламодавцями фінансові, юридичні й морально-етичні забов`зання. Іншими словами, рекламне агентсво це посередник, який пропонує спеціалізовані послуги рекламодавцям, щоб вони змогли знайти своїх потенційних покупців. Рекламні агентсва класифікуються за обсягом наданих послуг (з повним чи обмеженим циклом послуг), за їх видами (універсальні чи спеціалізовані), за територіальною ознакою (місцеві, регіональні, міжнародні) тощо. Рекламні агентсва - це фабрики рекламних ідей. Їх називають унікальними організаціями 20 століття, хоча вони виникли майже у такому самому вигляді (надавали ті самі послуги), як і зараз, ще у середині 19 століття. На початку 20 століття вони стали все більше приділяти увагу проблемам творчості. Тоді ж рекламні агентсва стали вивчати, чому люди купують або не купують товари, які рекламуються. Нині в усьому світі існує широка мережа рекламних агентсв, які займаються проведенням рекламних кампаній, рекламними дослідженнями ринку, розміщенням рекламних звернень у засобах масової інформації, розробкою фірмового стилю та іншими видами рекламної діяльності. Реклама це складне мистецтво, тому нею повинні займатися професіонали, які можуть виконувати свою роботу на професійному (з погляду світових вимог) рівні. У конкуренції з вітчизняними і закордонними рекламними фірмами виграє те рекламне агентсво, яке має у своєму розпорядженні творчих працівників, а не слухняних, але посередніх виконавців. Значення рекламних агентсв у створені окремих рекламних звернень і, особливо, у проведені комплексних рекламних кампаній окремих рекламодавців виробників чи посередників є дуже великим. Рекламні агентсва щоденно мають справу з широким колом маркетингових ситуацій. Це дає їм можливість глибшого розуміння загальної і окремої стратегії поведінки на споживацьких ринках України, необхідні навички й компетентність. У свою чергу, це забезпечує вищу якість рекламних звернень і вищу їх ефективність, ніж тоді, коли їх розробляють і виготовляють самі рекламодавці. Агентсва є незалежними організаціями. Це уможливлює погляд на проблеми рекламодавців збоку, тобто більш обєктивно. Тим самим послаблюється такі негативні моменти, як залежність від смаків окремих керівників, неправильні установки (ідеї, теми) тощо.