ГРОШОВИЙ ОБОРОТ, ГРОШОВІ ПОТОКИ І ЇХ ВПЛИВ НА ГРОШОВУ МАСУ.

План

1.Зміст грошового обороту, його структура за формою платіжних засобів та економічним змістом.

2.Безготівковий і готівковий обіг як сфери грошового обороту.

3. Грошова маса в Україні: базові гроші та грошові агрегати.

4.Механізм балансування грошових потоків в окремих секторах та в обороті загалом.

5.Швидкість обігу грошей та фактори, що її визначають.

6. Монетизація економіки.

Регулювання швидкості обігу готівки та стабільності грошової одиниці.

8. Закон кількості грошей, необхідних для обороту.

1.Зміст грошового обороту, його структура за формою платіжних засобів та економічним змістом.

У ринковій економіці відбувається безперервний кругооборот доходів і продуктів, який опосередковується відповідним оборотом грошей. Процес безперервного руху грошей між суб’єктами економічних відносин у суспільному відтворенні називається грошовим оборотом.

Гроші не існують самі по собі, вони обслуговують потреби економіки і тому за своєю кількісною масою і структурою повинні відповідати їм. У процесі руху доходів і продуктів (товарів і послуг) виникають взаємопов’язані, але протилежні за напрямом товарні і грошові потоки. Розглянемо базову модель грошового обороту на рисунку 3.

Рисунок 3 – Базова модель грошового обороту [ ].

У розвинутому ринковому господарстві грошовий оборот не може здійснюватися без участі і активної ролі банків, які є необхідними посередниками у взаємних виплатах і розрахунках між підприємствами, організаціями, установами. Вони цілеспрямовано регулюють потоки грошових коштів у народногосподарському обороті і впливають на масу та структуру грошей, що знаходяться в обігу.

На мікрорівні, у межах кругообороту окремого індивідуального капіталу, гроші є однією з функціональних форм капіталу, його складовою й елементом багатства, яким володіє власник цього індивідуального капіталу, вони вимагають для себе відповідної норми прибутку (доходу).

На макрорівні в сукупному грошовому обо-роті гроші функціонують тільки як гроші і не є функціональною формою капіталу, тому їх масу в обороті не можна вважати части-ною багатства країни, тобто вона не збільшує сукупного капіталу суспільства подібно до капіталу окремого індивіда.

Грошові кошти, необхідні для обслуговування кругообороту індивідуального капіталу, власник останнього більш-менш має, власні кошти. Якщо ж їх бракує, то додаткові кошти мобілізуються на грошовому ринку. Грошовий ринок виконує важливу роль у кругообороті індивідуального капіталу, з нього починається оборот грошей, що обслуговує рух індивідуального капіталу, на ньому й завершується кожний окремий цикл кругообороту цього капіталу.

Сукупний грошовий оборот здійснюється здебільшого теж за ра-хунок наявної в обороті грошової маси, грошовий ринок перетворюється у внутрішній елемент цього обороту і забезпечує перерозподіл наявної грошової маси з метою прискорення її обігу і найповнішого забезпечення потреб обороту в грошах у межах наяв-ної їх маси. Проте вказані можливості грошового ринку не безмежні, і неми-нуче виникає потреба в поповненні обороту додатковою масою гро-шей, яка може бути задоволена лише через додаткову емісію грошей.

Потреба в додатковій емісії може бути спричинена кількома чинниками:

- зростанням обсягів валового національного продукту, для реаліза-ції яких банківська система має розширювати кредитування суб'єктів обороту;

- зростанням чистого імпорту (перевищенням імпорту над екс-портом);

- зниженням перерозподільної функції грошового ринку, внаслідок чого наявна грошова маса обертатиметься повільніше і не зможе забезпечити всі потреби обороту;

- іншими факторами, що можуть уповільнити швидкість руху грошей каналами обороту.

Кожний економічний суб'єкт бере участь у грошовому обороті двояко - як одержувач певних грошових доходів і як особа, що витрачає одержані доходи, оскільки витрачання грошових коштів одним суб'єктом неминуче призводить до одержання доходу іншим суб'єктом.

Структура грошового обороту за відмінностями і характером економічних відносин:

грошовий обіг – обслуговує відносини обміну, в яких рух грошей є еквівалентним, однобічним та прямолінійним;

фінансово-кредитний сектор – обслуговує процеси розподілу вартості валового національного продукту. Рух грошей здійснюється нееквівалентно, тобто замість грошового платежу платник не одер-жує реального еквівалента у формі товарів чи послуг.

фіскально-бюджетний оборот – частина фінансово-кредитного сектору. Визначена законами частина доходів економічних суб'єктів вилучається у вигляді податків та інших обов'язкових платежів і надходить у розпорядження держави, яка витрачає їх під час виконання своїх функцій. Як наслідок виникає не тільки нееквівалентний, а й безповоротний і безплатний рух грошей, тобто одні суб'єкти ці гроші втрачають назавжди і без одержання будь-якого доходу, а інші їх одержують теж безповоротно і без виплати будь-якої ціни за них.

кредитний оборот - частина фінансово-кредитного сектору, яка обслуговує сферу перерозподільчих відносин. Рух грошей, що забезпечує реалізацію цих відносин, має поворотний характер, коли власник повертає свої гроші в обумовлені строки чи може їх повернути (наприклад, купуючи акції) і, крім того, одержує дохід у вигляді процента чи дивіденда.

фінансовий оборот - оборот, пов'язаний із купівлею-продажем акцій: суб'єкт, котрий одержав гроші через продаж акцій, не зобов'язаний повертати їх попередньому власни-кові, що характерно для кредитних відносин.

2.Безготівковий і готівковий обіг як сфери грошового обороту.

Залежно від форми грошей, в якій відбувається грошовий обо-рот, він поділяється на безготівковий і готівковий. У сфері готівкового обігу гроші руха-ються поза банками, безпосередньо обслуговуючи відносини еконо-мічних суб'єктів. Це досить відчутна перевага готівкового обігу за умов перехідної економіки, коли, з одного боку, з великими трудно-щами формується приватна власність і новий прошарок її носіїв, які стають активними суб'єктами грошового обороту, а з іншого боку, наявні могутні сили, які захищають державну власність і найчастіше через державні структури всіляко гальмують становлення приватних власників, використовуючи для цього і контроль за їхнім грошовим оборотом. Як відповідь на це останні широко практикують між собою платежі готівкою.

У сфері безготівкового обігу гроші переміщуються