Порівнюючи зміни обсягів ВВП і грошової маси у довгостроковому періоді, можна зробити висновок: коли грошова маса зрос-тає скоріше, ніж ВВП, то швидкість обігу грошей зменшуєть-ся: і навпаки, якщо грошова маса зростає повільніше, ніж ВВП, відбувається прискорення обігу грошей.

6. Монетизація економіки.

З показником швидкості обігу грошей обернено-пропорційно пов’язаний коефіцієнт монетизації ВВП – відношення грошової маси до номінальної величини валового внутрішнього продукту.

де Км – коефіцієнт монетизації; М – маса грошей на кінець року, взята за агрегатом М2; ВВП – річний обсяг виробленого валового внутрішнього національного продукту (за поточними цінами).

Оскільки усі чинники, які впливають на монетизації перебувають у тісному взаємозв’язку під дією попиту і пропозиції, тому ремонетизувати економіку за рахунок штучного збільшення пропозиції грошей неможна, а слід забезпечити попит на гроші, на я кий впливає рівень реального доходу. Тільки в міру зростання попиту на гроші повинна збільшуватися пропозиція грошей. Штучне підвищення рівня монетизації ВВП шляхом емісії грошей незалежно від попиту на них, не доцільно, бо додатковий приріст грошової маси зумовить ріст цін , поглиблення девальвації гривні, збільшення інфляції та, як наслідок, зниження рівня монетизації ВВП.

Протягом 1996 – 2003 рр. рівень монетизації ВВП зріс до 35, 9 %, що дає підстави стверджувати про зростання забезпеченості економіки грошовою масою. Головним фактором підвищення ВВП стала зміна у співвідношенні між темпами зростання номінальної маси грошей над темпами зростання номінального обсягу ВВП. Така ситуація обумовлена стабілізацією національної валюти, скороченням інфляційних очікувань, зростанням довіри до грошово-кредитної системи, що викликало зростання попиту на гроші та пропозиції грошей. Проте, різке підвищення у 2003 р. на 17.8 % рівня монетизації відносно 2000 р. відбулося за рахунок зростання грошової маси в обігу.

Межі коливання показника монетизації у країнах з ринковою економікою складають 30 – 40 %, що зумовлюється залученням усієї власності на майно в грошовий обіг, і для її обслуговування застосовують відповідні фінансові інструменти. Для збільшення попиту на гроші, як реального чинника демонетизації економіки необхідно перейти до політики економічного зростання.

7. Регулювання швидкості обігу готівки та стабільності грошової одиниці.

Регулювання швидкості обігу та стабільності грошей тісно пов’язане з регулюванням грошової маси в обороті. Важливою умовою забезпечення сталості грошей є відповідність фактичної маси грошей в обігу об’єктивно-необхідній кількості. Через механізм їх балансування на сталість грошей впливають фактори їх кількості та швидкості обігу. Це пояснюється прагненням емітентів одержати додаткові ресурси за рахунок нового випуску грошових знаків, та прискоренням обігу грошей за рахунок вдосконалення організації та автоматизації грошового обігу. Існує декілька методів регулювання грошової маси та швидкості грошей в обігу:

емісія грошей – випуск в обіг грошових знаків у всіх формах. Згідно закону України «Про банки і банківську діяльність» НБУ є емісійним центром і йому належить монопольне право на випуск грошей в обіг.

обслуговування державного боргу, що ґрунтується на розміщенні на відкритому ринку державних боргових зобов’язань;

купівля НБУ іноземної валюти, коли на валютному ринку значно підвищується на неї попит;

утворення депозитних грошей комерційними банками шляхом надання кредитів клієнтам;

купівля комерційними банками цінних паперів на фондовому ринку;

операції придбання комерційними банками іноземної валюти;

утворення кредитних грошей комерційними банками.

Банк може надавати позики, утворюючи кредитні гроші, коли він має вільні резерви. Обов’язкові резерви – частка банківських депозитів, яка згідно з чинним законодавством, чи встановлена нормативними актами має зберігатися у формі касової готівки комерційними банками та його депозитів у центральному банку. Норми обов’язкового резервування в Україні встановлюються НБУ.

Зв’язок між банківськими резервами і масою грошей в обігу характеризується грошовим мультиплікатором (коефіцієнтом експансії депозитів) – величиною множника, яка характеризує збільшення кількості грошей в обігу в результаті операцій на монетарному ринку.

Величина грошового мультиплікатора обчислюється за формулою:

де m – грошовий мультиплікатор; MR – норма обов’язкових резервів.

Коефіцієнт експансії депозитів характеризує максимальну кількість нових кредитних грошей, яку утворює кожна грошова одиниця наднормативних резервів. Додаткову суму кредитних грошей в результаті кредитної експансії можна обчислити за формулою:

де m – грошовий мультиплікатор; E – сума наднормативних резервів.

8. Закон кількості грошей, необхідних для обороту.

Закон обігу металевих грошей полягає у твердженні: маса металевих грошей в обігу тісно пов’язана з скарбами, при нестачі грошей скарби використовуються в якості привідних каналів грошового обігу, при надлишку грошей – як відвідні.

Закон грошового обігу полягає в тому, що протягом обмеженого періоду часу для обігу необхідна лише певна, об’єктивно зумовлена маса купівельних і платіжних засобів, тобто фактична кількість грошей в обігу повинна дорівнювати об’єктивно-необхідній грошовій масі: Мф=Мн. специфічність закону обігу паперових грошей проявляється в обмеженні випуску паперових грошей їх кількістю, об’єктивно необхідною для забезпечення потреб економіки.

Кількість грошей, необхідних для обміну можна обчислити за рівнянням Фішера або за розгорнутою формулою:

де К – сума продаж товарів і послуг в кредит; П – сума платежів, термін погашення яких настав; ВП – сума платежів, які погашаються шляхом взаємного зарахування боргів (взаємозалік).

Практичне завдання - ГРОШОВИЙ ОБОРОТ, ГРОШОВІ ПОТОКИ І ЇХ ВПЛИВ НА ГРОШОВУ МАСУ.

Поняття грошового обороту і його модель

Грошові потоки та їх характеристика

Маса грошей. Грошові агрегати.

Швидкість обігу грошей

Закон грошового обігу

Механізм