ГРОШОВІ ТЕОРІЇ
План
1.Ранні грошові теорії
2.Основні економічні засади класичної кількісної теорії грошей
3.«Трансакційний варіант» І. Фішера , «Кембріджська версія» та «Кон’юнктурна теорія грошей» М. І. Тугана-Барановського як основні течії неокласичного варіанту кількісної теорії грошей
4. Вклад Дж. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей
5. Сучасний монетаризм як напрямок кількісної теорії грошей, його відмінності від Кейнсіанських концепцій
Роль вчень Фрідмена у розробці монетарної політики в межах неокласичного варіанта кількісної теорії
7.Грошово-кредитна політика України у світлі сучасних монетаристських теорій
1.Ранні грошові теорії
Ще в античному світі відомі спроби пояснення сутності грошей та їх ролі у суспільстві. Платон у праці «держава» визначав роль грошей в обслуговуванні суспільного поділу праці та характерні їх функції: міри вартості і засобу платежу. Аристотель у роботі «Нікомахова етика» розглядав три функції грошей: міри вартості, засобу обігу і нагромадження. У наукових дослідженнях Аристотеля є суттєві гіпотези щодо походження грошей та змісту їх функцій, охарактеризовано лінію взаємозв’язку: товар – гроші – капітал. Ці постулати лягли в основу багатьох теорій та методологію різних шкіл ( рис.2).
Теорія грошей
Абстрактна теорія | Прикладна теорія грошей
Металістична, номіналістична, раціоналістична, еволюційна, марксистська теорії грошей | Класична кількісна теорія | Неокласична кількісна теорія | Сучасний монетаризм | Кейнсіанська теорія
Монетаризм | Неокейнсіанська модель
Кейнсіансько-неокласичний синтез
Ранні грошові теорії | Сучасні грошові теорії
Рисунок 2 – Напрями розвитку теорії грошей
До ранніх грошових теорій відносять металістичну, номіналістичну, теорію «робочих грошей», класичну кількісну і марксистську теорії, які в сукупності характеризують абстрактну теорію грошей.
За металістичною теорією реальними грошима виступають тільки благородні метали і визначальне значення надається функції грошей як засобу нагромадження. Згідно металістичної теорії джерелом багатства суспільства виступає зовнішня торгівля, активне сальдо якої забезпечує надходження в країну дорогоцінних металів. Для більш пізнього металізму, у зв’язку з розвитком теорії в цілому стала зрозумілою абсолютизація золота як основної форми багатства, що і призвело до перегляду поглядів на використання золота всередині країни і на його вивіз, але з такою умовою, що сума вивезеного має бути менше суми ввезеного. Представниками металістичної теорії були: В. Стеффорд, Т. Мен, Д. Норе, Монкреть’єн.
Номіналістична теорія з’явилась в 17-18 ст., коли у грошовому обігу почали виконувати функції грошей неповноцінні метали, а потім відбувся наступний розвиток із організацією паперового обігу. Згідно номіналістичної теорії гроші виникають внаслідок домовленості між людьми чи діяльності держави з метою полегшення товарного обміну, вони не мають внутрішньої вартості і визначаються тільки номіналом і не виконують функцію міри вартості ( цю функцію ототожнюють з масштабом цін), а тільки виступають засобом обігу. Яскравими представниками цієї теорії були Д. Берклі і Дж. Стюарт.
Теорія трудової вартості була створена А. Смітом та Д. Рікардо, в основі якої був аналіз виробництва. А. Сміт обґрунтовував зв’язок розвитку грошей з історичним процесом зміни суспільного поділу праці і усуспільнення виробництва. Представники цієї течії вбачали в грошах товар, який нічим не відрізняється від інших товарів, проте стабільність грошового обігу повинна забезпечуватися золотим стандартом, а функції грошей можуть виконувати паперові гроші, ігноруючи функцію еквівалента обміну. Вартість срібла і золота, як і вартість інших товарів, пропорційна кількості праці необхідної для їх отримання і поставки на ринок.
Суть теорії робочих грошей (трудова теорія вартості) полягає в тому, що вартість товарів втілює в собі певну кількість годин суспільного робочого часу або живої і уречевленої праці. Під живою працею розуміють поточні зусилля працівника, а під уречевленою – послуги капіталу, що становлять минулі витрати праці. Згідно цієї теорії ціни повинні бути пропорційні праці, яка втілена в товарах, а товари повинні бути суспільно необхідними.
Найбільш вагомим у теорії грошей Маркса є визначення і всебічне вмотивування суті грошей як загального вартісного еквівалента. Була визначена одна з найглибших характеристик сутності грошей. Гроші почали розглядатися економічною теорією як не просто товар, а інструмент, що виконує в системі економічних відносин особливу функцію – виступає в ролі загального вартісного еквівалента.
2.Основні економічні засади класичної кількісної теорії грошей
Прикладна теорія грошей об’єднує класичну і неокласичну кількісну теорію грошей та кейнсіанську теорії грошей.
Кількісна теорія грошей виникла в 16-18 ст. Одним з поштовхів її розвитку стала так звана революція цін в 16 ст., котра була пов’язана зі збільшенням кількості золота та срібла, що було привезено з Нового світу в Європу, та зі збільшенням цін в середньому у 3-5 разів. Основними представниками класичної кількісної теорії грошей були:Ж. Боден, Б. Даванзатті, Дж. Монтаріні, Дж. Локк, Д. Юм, Д. Рікардо.
Найбільш детально вихідні методологічні принципи кількісної теорії грошей були сформульовані Д. Юмом у трактаті «Про гроші» 1753 р. Кількісна теорія встановлює функціональну залежність і взаємозв’язок між двома економічними елементами – рівнем товарних цін і кількістю грошей в обігу, тобто будь-яка зміна кількості грошей зумовлює пропорційну зміну абсолютного рівня цін товарів і послуг, а в результаті – до зміни номінального вираження ВНП. Він аргументував підвищення цін в 16-17 століттях відкриттям багатих родовищ золота і срібла та збільшення експорту дорогоцінних металів в Європу. Д. Юм стверджував, що гроші входять в обіг без вартості, отримуючи її тільки в процесі обміну, а , отже, представницька вартість грошей залежить від їх кількості в обігу:
Сума цін товарів
Представницька = ______________________________ .
вартість грошей Число обертів грошової одиниці
Якщо Д. Юм розглядав застосування кількісної теорії грошей відносно металевих грошей – срібла та