В процесі розвитку кількісної теорії були сформовані такі положення: 1) вартість грошей і рівень товарних цін визначаються змінами кількості грошей; 2) нагромадження дорогоцінних металів, як грошей, не може зробити націю багатшою; 3) ціни змінюються пропорційно зміні кількості грошей в обігу; 4) у разі зміни кількості грошей в такій же пропорції змінюються ціни на всі товари, а співвідношення між цінами на товари залишається незмінним; 5) в обігу знаходяться всі гроші; 6) купівельна сила грошей обернено пропорційна їх кількості, а рівень цін прямо пропорційний кількості грошей.

3.«Трансакційний варіант» І. Фішера , «Кембріджська версія» та «Кон’юнктурна теорія грошей» М. І. Тугана-Барановського як основні течії неокласичного варіанту кількісної теорії грошей

ХІХ – поч. ХХ ст. в результаті маржиналістської революції в неокласичній політичній економії сформувалися два різновиди кількісної теорії: Трансакційний варіант та Кембриджська версія.

Трансакційна версія кількісної теорії Ірвіном Фішером сформульована у праці «Купівельна спроможність грошей», де він математично обґрунтував залежність рівня цін від маси грошових засобів, що використовуються при здійсненні товарообігу (трансакційних операцій). І. Фішер запропонував рівняння обміну:

,

де M – кількість грошей, що перебувають в обігу (грошова маса);

V – швидкість обігу грошей за певний період (середньорічне число разів використання грошової одиниці для придбання товарів) ;

P – ціна індивідуального товару, реалізованого за вказаний період (рівень цін – середньостатистичне значення цін готових товарів і послуг, виражене стосовно базового річного показника, що дорівнює 1,0);

Q - фізичний обсяг товарів і послуг, реалізованих протягом даного періоду (реальний національний продукт).

Фішер писав «із того, що сума грошей, витрачених на блага повинна дорівнювати загальній їх кількості, помноженій на їхні ціни, випливає, що рівень цін повинен підвищуватися або падати залежно від кількості грошей. І. Фішер визнавав залежність рівня цін від кількості грошей і виробничих факторів (обсягу виробництва продукції) у короткострокових проміжках часу, а в довгострокових - тільки від кількості грошей.

У рівнянні обміну не враховується чинник нагромадження грошей, згідно нього гроші функціонують тільки як засіб обігу і платежу.

Кембриджська версія кількісної теорії грошей отримала назву теорії касових залишків. Вона доповнює трансакційний варіант тим, що зосереджує увагу на мотивах нагромадження грошей окремими суб’єктами (юридичними і фізичними особами) ринкової економіки. Згідно цієї теорії гроші, що перебувають у суб’єктів товарообміну поділяються на дві частини для задоволення виробничого споживання і заощадження. Отже, у теорії касових залишків гроші виступають не тільки засобом обігу, а і засобом платежу та нагромадження і збереження вартості. Кембриджська версія на відміну від транс акційного варіанта Фішера враховує психологічні реакції щодо використання готівки учасниками обміну – прагнення частину грошей зберігати.

Рівняння Фішера враховує кількісну пропозицію грошей Ms, а в теорії касових залишків центральною проблемою є попит на гроші Md, що і відображено в формулі А. Пігу:

,

де M – маса грошей в економічних суб’єктів (касові залишки);

R – загальна величина виробництва продукції у фізичному виразі за певний період;

P – середня ціна одиниці виробничої продукції;

k – коефіцієнт, що враховує частину річного доходу (R*P), яку суб’єкти зберігають у ліквідній формі, тобто у вигляді касового залишку (коефіцієнт Маршалла).

Кембриджські економісти зробили висновок, що між М і Р існує зв’язок, на який впливає коефіцієнт заощаджень (k). За у мови сталості величин k і Р виникає обернено пропорційний зв’язок між вартістю (купівельною спроможністю) грошової одиниці і величиною наявних касових залишків, а рівень цін прямо пропорційно залежить від величини касових залишків – це основний висновок кількісної теорії грошей.

Сутність «кон’юнктурної теорії» полягає у визначенні залежності загального рівня цін від загальних умов товарно-грошового ринку, або кон’юнктури товарного ринку. У фазі економічного піднесення загальний рівень цін зростає і вартість грошей знижується. А в період економічного спаду ціни знижуються і вартість грошей зростає. Такі коливання цін Туган-Барановський пояснював дією не грошових факторів. Зміна кон’юнктури ринку зумовлюється чинників пропозиції: обсягу виробництва, рівня витрат на виробництво і рівня цін. По своїй суті кон’юнктурна теорія є кількісною, оскільки зміна кількості грошей впливає в різній мірі на всі інші чинники: швидкість обігу грошей, процентну ставку, інвестиції, обсяги виробництва тощо, але вона вказує на непропорційну залежність цін і вартості грошей від зміни їх кількості.

4.Вклад Дж. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей

У своїх працях теоретично довів, що механізм ринкової конкуренції не може без втручання держави забезпечити ефективне використання головних чинників виробництва і відповідну рівновагу процесу розширеного відтворення. Проте, він обґрунтував доцільність державного регулювання по відношенню до тих інституцій, які не піддаються ринковим методам саморегуляції, тому потребують втручання держави.

Дж. Кейнс перевагу надавав фіскальній і грошово-кредитній політиці, в межах яких розробив концепцію «керованих грошей». Запропонував використання державного регулювання з метою стимулювання ефективного платоспроможного попиту і інвестиційного процесу, ставши засновником державної грошово-кредитної політики. Кейнс трактував гроші як посередницьку ланку між поточною і майбутньою грошовою діяльністю, витратами виробництва та його кінцевими результатами. Зв’язуючою ланкою між сферою економічних процесів та грошовою вчений визнавав норму проценту, яка формується під впливом попиту і пропозиції і сама впливає на прийняття рішень щодо майбутніх інвестицій. Вчений описав причинно-наслідковий процес впливу грошей на реальні економічні процеси:

Зміна грошової пропозиції викликає зміну рівня відсоткової ставки; зміна відсоткової ставки призводить до зміни інвестиційного попиту; зміна інвестиційного попиту зумовлює через мультиплікативний ефект зміну обсягів номінального ВВП.

Кейнс визначив принципи «дешевих грошей»