На зміну епосі товарних прийшла епоха кредитних грошей, які є тільки номінальними знаками вартості з примусовим курсом. Їх вартість визначається обсягом товарів і послуг, який можна за них придбати. У 30 роках припинено обмін паперових грошей за їх номіналом на грошові зливки. У 70 рр. ХХ ст.. було припинено обмін паперових грошових знаків на золото у сфері міжнародних валютних відносин, оскільки це потребувало значних нагромаджень запасів дорогоцінного металу, витрат на його зберігання та транспортування.

Сучасною формою паперових грошей є банкноти (банківські білети) – грошові знаки, що випускаються в обіг центральними емісійними банками (національними банками). В процесі вдосконалення грошово-кредитної системи та кредитних відносин виникають кредитні гроші.

Епоха кредитних грошей – це епоха грошей, що розвиваються на кредитних засадах; банківських грошей, які функціонують на безготівковій основі; електронних – трансформація грошей в електронні системи та знаки.

Кредитні гроші – це неповноцінні знаки вартості, які виникли на основі кредитних відносин, вони об’єднують:

векселі – цінні папери, які засвідчують безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання певного терміну визначену суму грошей власнику векселя;

казначейські зобов’язання – випускаються державою для покриття її витрат;

банкноти – прості векселі емісійного банку;

чеки – документи, які містять безумовний наказ власника поточного рахунку банку про виплату вказаної в ньому суми грошей певній особі чи пред’явнику;

депозитні гроші – неповноцінні знаки вартості, які не мають речового виразу і існують у вигляді депозитів в банках – абстрактні гроші;

електронні гроші – умовна назва грошових коштів, які використовують власники в межах електронної системи банківських послуг.

Існують два закони функціонування кредитних грошей:

емісія кредитних грошей зберігає в собі умови їх зворотного припливу ( відкритий Дж. Стюартом);

забезпеченість емісії грошей – видача позик в міру зростання попиту на них і їх погашення при його зменшенні. З погляду заставного права банку під забезпеченням розуміють матеріальну гарантію повернення кредиту.

3.Сутність грошей

В економічній науці існують два підходи до визначення сутності грошей: 1) металістичний, 2) номіналістичний.

Представники номіналістичної теорії визначають гроші як знаки вартості, умовні розрахункові одиниці, оскільки сучасні гроші не залежать від вартості золота і безпосередньо відображають вартість товарів.

А металістична теорія підкреслює зв’язок сучасних грошей і їх купівельної спроможності із золотом. Хоча відбулася демонетизація золота і перетворення його у звичайний товар, воно залишається банківським металом, виконуючи функцію нагромадження, і є важливою частиною офіційних резервів у багатьох країнах світу, продовжуючи виконувати роль реальних резервних активів.

Гроші тісно пов’язані з господарським оборотом і адекватно відображають закономірності руху товарно-матеріальних цінностей та капіталу. Тому зміни у сфері виробництва та обігу не можуть не змінювати природу і сутність грошей, які обслуговують ці сфери.

Економічна суть товарних грошей - це особливий товар, який виконує роль загального еквіваленту і функціонує як засіб обігу та збереження вартості. Схоже тлумачення суті грошей зустрічається в Л. Харріса. Такий підхід обумовлюється походженням грошей від товарів-еквівалентів в результаті розвитку товарного виробництва та виконанням ними функції загального еквівалента при обміні.

Оскільки в процесі розвитку матеріального виробництва та еволюції товарно-грошових відносин гроші об’єктивно втрачають ознаки товару, то вище наведене тлумачення товарних грошей недоцільно поширювати на паперові (кредитні) гроші. На користь цього твердження служать наступні специфічні властивості грошей, яких не мають товарні гроші: 1) гроші не здатні прямо задовільняти фізичні чи духовні потреби людини, а тільки опосередковано через купівлю за них інших товарів та послуг; 2) виступають абстрактним носієм вартості, абсолютно ліквідні, мають здатність утворювати багатство.

Оскільки у розвинутих країнах світу сьогодні переважна частина грошової маси представлена платіжними зобов’язаннями і документами, емітованими кредитними установами (чеками, депозитними сертифікатами, наказами про зняття вкладів тощо) і постійно зростає роль, значення та питома вага безготівкового обороту, змінюється структура грошового обігу - відбувається зміна економічної сутності грошей.

Отже, у функціях сучасних паперових грошей все більше виявляється їх кредитна природа. Паперові (кредитні) гроші за своєю економічною сутністю – це загальний еквівалент для всіх товарів і благ, тобто засіб вираження їх вартості. Вони не є товаром, оскільки не мають внутрішньої вартості, а тільки номінал для обміну. Реальною вартісною основою сучасних грошей є сукупна товарна маса, оскільки її величина визначає попит на гроші.

Сучасні паперові гроші – принципово нова форма грошей - мають не речову природу, успішно обслуговують господарський оборот, забезпечують рух товарів і еквівалентність товарного обміну. Вони є ефективним платіжним засобом, законність якого підтримується державою.

Товарні гроші – це товар, який має внутрішню вартість. Вони виконують роль еквіваленту вартості товару в формі паперових грошей, які мають золоте наповнення, розглядаються як знаки вартості монетарного товару. Розмінні паперові гроші не маючи внутрішньої власної вартості представлені на ринку вартості офіційно визначеної на основі зафіксованого масштабу цін вагової частки золота. Ціни товарів при золотому стандарті і вільному ринковому ціноутворенні змінювалися прямо пропорційно зміні вартості товару й обернено пропорційно вартості золота.

Сучасні готівкові гроші мають відносну вартість, тому гроші в обігу