Вище названі залежності (Md i Py) можна виразити математично. Попит на реальні грошові залишки може бути показаний як функціональна залежність від реальних обсягів виробництва (ВВП).

Md / p = f(y/p) (16)

Із цього рівняння видно, що зміни в індексі цін (Р) за адекватності інших умов не впливають на величину попиту на реальні грошові залишки. Функція попиту на гроші залежить головним чином від реального ВВП.

Попит на гроші і норма процента. Нам вже відомо, що грошові заощадження можуть зберігатися за бажанням власника грошей в альтернативних формах: їх можна помістити у фінансові активи (цінні папери, строкові вклади та депозити тощо), або тримати у ліквідній формі (готівкових або депозитних) грошей. Відомо, що заощадження у формі фінансових активів забезпечують їхнім власникам доход у вигляді певного відсотка, тоді як зберігання активів у формі грошей не приносять жодного доходу. І все таки люди воліють тримати частку своїх активів влесне у грошовій формі, а не в інших альтернативних формах. Величина грошей, що знаходиться на руках у населення залежить від нагальних витрат та вигод. У звўязку з цим вирішення питання про зберігання грошей у формі касових залишків чи фінансових активів переважно залежить від норми процента, яка в економічній теорії трактується як показник альтернативної вартості заощадження грошей.

Згідно монетарної теорії, реальний попит на гроші предмставляє функцію від номінальної процентної ставки і реального рівня дохода:

Md

ѕѕѕѕ = f (r,y), (17)

P

Функціональну залежність попиту на гроші від рівня процентної ставки покажемо на графіку 3.1.

ri

r0

На грфіку 1. показано, що сукупний попит на гроші складається з двох частин: трансакційного (операційного) М1 ѕ функції від доходу (y) і попиту на портфельні активи М2 ѕ функції від норми процента (r).

Md = M1 + M2 = M(y) + M(r). (18)

Крива Md, що похила донизу, показує наскільки попит на портфельні активи чутливий від процентної ставки: за інших незмінних умов, коли зростає ставка процента, попит на гроші знижується. Причому крива Md не пересікає ні ось ординат (частина грошей завжди буде знаходитись у формі готівки в силу трансакційного попиту, якою не була б високою процентна ставка), ні ось абсцис (при низькому рівні процентних ставок спрацьовує ефект “пастки ліквідності” ѕ можливості вільної конвертації менш ліквідних активів у більш ліквідні.

Отже, аналіз чинників, що визначають параметри попиту на гроші можна узагальнити в таблиці 3.1.

Таблиця 1. Попит на гроші

Показники

Зростання динаміки цін

Зростання реальних доходів

Зростання альтернативної вартості збереження грошей (ставка відсотків)

Номінальний попит на гроші

Реальний попит на гроші

Пропорційно збільшує залишки грошей

Не змінює попиту на реальні залишки грошей

Збільшує попит

Збільшує попит

Зменшує попит

Зменшує попит

Із таблиці ( 1. ) можна виділити три аспект попиту на гроші:

по-перше, зростання динаміки цін залишає незмінним реальний попит на гроші, викликаючи при цьму пропорційне збільшення попиту на номінальні грошові залишки;

по-друге, зростання альтернативної вартості збереження грошей зменшує попит на реальні грошові залишки;

по-третє, більш високий рівень реальних доходів збільшує попит на реальні грошові залишки.

Ці три аспекти попиту на гроші вважаються важливим напрямком проведення монетарної політики.

У заключенні можна підкреслити, що основні погляди сучасних монетаристів про трансмісію грошово-кредитної політики зводяться:

ѕ Приріст грошової маси >> Приріст номінального доходу = звўязок прямий

ѕ Швидкість обігу грошей повинна бути незмінною (constant)

ѕ Виробництво не залежне від грошової політики

ѕ Грошова політика повўязана тільки з інфляцією

ѕ Пропозиція грошей відбувається екзогенно (автономно)

ѕ Державна інтервенція в господарство небажана

ѕ Ціль ѕ постійний низький темп зростання грошей і цін відповідно до обсягів ВВП.

Кейнсіанські теорії

ѕ Приріст грошей ® Приріст доходу = звўязок непрямий

ѕ Гроші >> процентні ставки >> інветиції >> виробництво

ѕ Зміна цін = інституційна залежність

ѕ Державна інтервенція = необхідна

ѕ Цілі = ріст виробництва, занятість, позиція міжнародного платіжного балансу.