Доручення приймаються до виконання банками протягом десяти календарних днів з дня виписки. День заповнення доручення не враховується.

Банк приймає до виконання вiд платника доручення тiльки в межах наявних коштiв на його рахунку, за винятком доручень на перерахування до бюджету сум податкiв, зборiв, iнших обов'язкових платежiв та внескiв до державних цільових фондів, які приймаються банками незалежно від наявності коштів на рахунках пiдприємств. У разі вiдсутностi коштiв на рахунках такі доручення враховуються на окремому позабалансовому рахунку № 9929.

Як правило доручення застосовуються в розрахунках за платежами товарного і нетоварного характеру.

Розрахунки дорученнями можуть здійснюватись:

- за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги);

- в порядку попередньої оплати;

- для завершення розрахункiв за актами звiрки взаємної заборгованостi пiдприємств;

- для перерахування пiдприємствами сум, якi належать фiзичним особам (заробiтна плата, пенсiї, грошовi доходи колгоспникiв тощо) на їх рахунки, вiдкритi в установах банкiв;

- в інших випадках за згодою сторін.

При цьому попередня оплата здiйснюється пiдприємствами у разi, якщо це обумовлено в договорi або встановлено окремими указами Президента України та рішеннями уряду.

При рівномірних i постійних поставках товарів та наданні послуг розрахунки між постачальниками і покупцями можуть здійснюватися дорученнями, перiодичним перерахуванням коштiв у строки i в розмiрах, якi обумовленi в договорах.

У двосторонньому договорі передбачаються розмір та строки перерахування коштів, періодичність звірення розрахунків i порядок проведення кiнцевого розрахунку покупцем.

Останній платіж за договором, як правило, має враховувати взаємну заборгованість між постачальником і покупцем.

Розрахунки гарантованими дорученнями

У тому разі, якщо одержувач коштів не має рахунку в банку або розрахунки безпосередньо з одержувачем коштів платіжними дорученнями неможливі, підприємство може здійснювати перерахування коштів гарантованими платіжними дорученнями через підприємства зв'язку.

За допомогою гарантованих доручень підприємство може здійснювати без обмеження сумою перекази коштів:

- на ім'я окремих громадян - коштiв, що належать їм особисто (пенсії, аліменти, заробітна плата, витрати на відрядження, авторський гонорар і т.п.);

- підприємствам - на видатки для виплати заробітної плати, за організований набір робітників, для заготівлі сільськогосподарської продукції у населених пунктах, де немає банків.

Підприємство-платник здійснює перекази коштів через відділення зв'язку поданням гарантованого банком доручення, в якому вказується конкретне підприємство зв'язку, з рахунку якого сплачуватиметься переказ. До всіх примiрникiв доручення додається належно оформлений список одержувачiв переказiв iз зазначенням тих, хто одержує грошi та на якi цiлi та заповнені бланки переказів.

На суму гарантованого банком доручення не може бути накладено арешт і звернено стягнення за претензіями до платника, який виписав доручення.

РОЗРАХУНКИ IЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПЛАТIЖНИХ ВИМОГ-ДОРУЧЕНЬ

Платiжна вимога-доручення (далi - вимога-доручення) - це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин:

- верхня - вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг);

- нижня - доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку суму, яка проставлена у рядку "сума до оплати літерами".

Вимога-доручення складається за встановленою формою і заповнюється одержувачем коштiв та надсилається безпосередньо платнику.

Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника.

З метою гарантованої прискореної доставки платникам вимог-доручень рекомендується передавати їх у комплекті з розрахунковими та відвантажувальними документами за поставлену згідно з договором (угодою) продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо).

У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює нижню частину цього документа і здає в банк, що його обслуговує.

Платiжнi вимоги-доручення приймаються банками протягом двадцяти календарних днiв з дня виписки. День заповнення платiжної вимоги-доручення не враховується.

Банк приймає до оплати вимогу-доручення в сумі, яка може бути сплачена за наявними коштами на рахунку платника.

У разі відмови платника сплатити вимогу-доручення вiн промотиви відмови повідомляє безпосередньо одержувачу коштів у порядку і строки, зазначені в договорі.

ПОРЯДОК ЗДIЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКIВ ЧЕКАМИ

Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахункiв готiвкою за отриманi товари, виконанi роботи та наданi послуги.

Розрахунковий чек - це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів.

Чекодавець - юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його.

Чекодержатель - пiдприємство, яке є отримувачем коштів за чеком.

Банк-емітент - банк, що видає чекову книжку (розрахунковий чек) пiдприємству або фізичній особі.

Чекові книжки (розрахункові чеки) виготовляються на спеціальному папері на банкнотній фабриці Національного банку України за зразком, затвердженим Національним банком України.

Чекові книжки брошуруються по 10, 20 та 25 аркушів.

З дозволу Нацiонального банку України чекові книжки (розрахункові чеки) можуть бути виготовлені комерційними банками самостійно з дотриманням усіх обов'язкових вимог і мати фірмову позначку банку.

Чекові книжки (розрахункові чеки) є бланками суворої звітності.

Розрахункові чеки, які використовуються фізичними особами при здійсненні разових операцій, виготовляються окремими бланками. їх облік ведеться окремо від чекових книжок.

Банк-емiтент без видачі чекової книжки може видати на iм'я чекодавця (фізичної особи) один або декілька розрахункових чеків на суму, що не перевищує залишок коштiв на рахунку чекодавця, або на суму, що внесена готівкою.

Строк дії чекової книжки - один рік. Розрахункового чека, який видається для разового розрахунку фізичній особі, - три місяці. За погодженням з установою банку строк дії невикористаної чекової книжки може бути продовжений.

Чек обов'язково включає:

а) назву "розрахунковий чек";

б) назву (для фізичних осіб - прiзвище, iм'я, по батьковi чекодавця, дані його паспорта або документа, що його замiнює) власника чекової