Сукупна пропозиція знаходиться у прямій залежності від рівня цін,але на усій протяжності кривої сукупної пропозиції АS (яка зображена на рисунку),на відміну від кривої пропозиції окремого товару.

На кривій АS можна виділити три відрізки - горизон-

тальний,або кейнсіанський (аb), P

проміжний(bc)івертикальний, d

або класичний(cd).Точка Q2 по-

значає понтеціальний рівень об- AS1

сягу національного виробництва AS

за повної зайнятості(природному

рівні безробіття),а Q1 - обсяг

виробництва при мінімальній зайнятості. Горизонтальний(кейнсіанський)

відрізок кривої сукупної пропози-

ції свідчить про те,що економіка знаходиться у стані глибокого спаду,або депресії.При цьому не використовується велика кількість засобів праці і робочої сили;ці ресурси можна привести у дію,не впливаючи на рівень цін.Виробничі витрати не зростають,а тому нема грунту для зростання цін.

Вертикальний(класичний)відрізок відображає стан економіки,коли вона досягла піку своїх виробничих мож ливостей,задіявши усі можливі ресурси,і за короткий період не можна збільшити обсяг виробництва.Будь-яке збільшення рівня цін не приведе до зростання реального обсягу пропозиції,адже економіка уже працює на повну потужність.

Проміжний відрізок кривої відображає розширення обсягу сукупної пропозиції під впливом зростання рівня цін до максимально можливого рівня(саме цей відрізок репрезентує дію закону пропозиції).Він показує стан економіки,що виходить з кризи і депресії,нарощує виробництво,збільшуючи при цьому витрати на одиницю продукту,що веде до зростання цін.

Існує також ряд нецінових факторів,що впливають на обсяг сукупної пропозиції.Йдеться про зміну цін на ресурси,зміну ефективності виробництва,зміну правових норм.При зростанні цін на виробничі ресурси,зниженні продуктивності праці, обмеженні правовими нормами виробничої діяльності сукупна пропозиція буде зменшуватись(крива на графіку зміститься у положення АS1).Якщо тенденція вказаних змін буде зворотньою,тоді крива займе іншу позицію (АS2).

2 Ефект зміни сукупного попиту і сукупної пропозиції

Як відомо,перетин кривих попиту і пропозиції вказує на ціну рівноваги даного ринку.Перехрещення кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції визначає рівноважний рівень цін і рівноважний обсяг національного виробництва.Ця ситуація відображена на малюнку.

Якщо криві сукупної пропозиції(AS) P AD6

і сукупного попиту (AD4)перехрещуються P5 AD5 AS

напроміжному відрізку кривої прпозиції, AD4

то встановлюється такий рівноважний рі- P4 AD2 AD3

вень цін,зміна якого приведе до зміни AD1

рівноважного обсягу виробництва,а змі- P1

на останнього - до зміни рівноважного

рівня цін.На кейнсіанському відрізку(AS-

AD2) - будь-яка зміна обсягу виробництва

не викличе зміни рівноважного рівня цін.

На класичному відрізку кривої сукупної

пропозиції(криві AS-AD6),то будь-яка зміна рівня ціни не спричинить зміни рівноважного обсягу виробництва.

Водночас графік показує,як під тиском нецінових факторів крива сукупного попиту зміщується вправо(від AD1 до AD6)і обсяг виробництва зростає(до межі,визначеної класичним відрізком кривої пропозиції).

На кейнсіанському відрізку,який характеризується високим рівнем безробіття і великою кільістю невикористаних виробничих ресурсів,розширення сукупного попиту(від AD1 до AD2 )приведе до суттєвого збільшення обсягу суспільного виробництва(від Q1 до Q2 )і зайнятості без помітного зростання цін.На класичному відрізку трудові та інші виробничі ресурси використовуються повністю,і розширення сукупного попиту(від AD5 до AD6)виявить вплив лише на рівень цін(зростання від Р4 до Р5).Реальний обсяг суспільного виробництва залишиться залишиться на рівні Q5 .На проміжному відрізку зростання сукупного попиту(від AD3 до AD4) приведе до збільшення реального обсягу суспільного виробництва(від Q3 до Q4)і до зростання рівня цін(з P2 до Р3).

Загальне зростання рівня цін,пов'язане із збільшенням сукупного попиту як на класичному,так і на проміжному відрізках кривої сукупної пропозиції,приводить до інфляції попиту.Процес зростання інфляції попиту супроводжується збільшенням зайнятості.

На графіку можна побачити зміни при зменшенні сукупного попиту.Однак,слід врахувати,що ціни не мають тенденції до зниження у силу двох причин.Перша із них полягає у тому,що заробітна плата,яка складає три чверті(в ринкових країнах)загальних затрат фірм,має тенденцію до постійного зростання.Притакій її негнучкості фірмам надзвичайно важко знизити ціни і залишитись рентабельними.Інша обставина пояснюється монопольною чи олігопольною владою сучасних великих фірм,які не бажають знижувати ціни навіть в період зменшення попиту.Зокрема навіть в період кризи 1929-1933рр.виробники сільськогосподарських знарядь,автомобілів,цементу і сталі протидіяли зниженню цін на свої товари, обравши в якості альтернативи велике ско-

рочення виробництва і зайнятості. Тому можна у цьому випадку говорити про ефект хроповика(шестерня неправильної форми,яка дозволяє крутити колесо вперед,але не назад.У даному випадку йдеться про те, що неможливо досягти рівноваги, зменшуючи сукупний попит). Зменшення сукупного попиту може привести лише до значного порушення рівноваги.

Для аналізу впливу зміни сукупної пропозиції на рівноважний рівень цін і рівноважний обсяг суспільного виробництва використаємо графік: Ефект зміни сукупної пропозиції.

Зміщення кривої сукупної пропозиції відбувається під тиском нецінових факторів,зокрема,зміни цін на виробничі ресурси.Найбільшу частку при цьому мають витрати на сировину і енергоносії та заробітну плату.

Зростання виробничих витрат змі- щує криву вліво до(AS2),що веде до

зменшення обсягу суспільного вироб-

ництва до(Q2) і зростання цін до(P2).

Підвищення цін у такій ситуації вик-

ликає інфляцію витрат(пропозиції).

Зміщення кривої вправо - виклика-

ється зростанням ефективності сус-

пільного виробництва.

Q2 Q1 Q3 Q

Аналіз сукупного попиту і сукупної пропозиції та ефектуїх змін дозволяє,таким чином,зробити такі важливі для кейнсіанської макроекономічної моделі висновки:

1)центральною категорією є сукупний попит,лише його зростання

встановлює рівновагу в ринковій економіці;

2)зростанн сукупного попиту відбувається під дією зростання грошових витрат населення,підприємств,держави;

3)лише при повній зайнятості виробничих ресурсів досягається найбільш ефективний сукупний попит;

4)для підтримування високого ефективного попиту і зайнято виробничих ресурсів необхідне державне макроекономічне регулювання.

Сукупні витрати суспільства,які є головним чинником сукупного попиту,складаються із споживання(витрат домашніх господарств),інвестицій(витрат