Тема: Дослідження кон’юнктури ринку як напрямок комплексного дослідження
Поняття кон’юнктури ринку
Етапи кон’юнктурного дослідження
Фактори, які впливають на кон’юнктуру. Показники кон’юнктури
Прогнозування розвитку ринку
Поняття кон’юнктури ринку
Першим напрямом комплексного дослідження ринку є вивчення та прогнозування кон'юнктури ринку — стану економіки в цілому, окремої галузі або конкретного товарного ринку, що формується певними факторами і виражається в конкретних показниках.
Об'єктом особливої уваги фахівців-практиків, які займаються виробництва реалізацією певного товару, є вивчення кон'юнктури конкретного товарного ринку. Розглянемо сутність, етапи кон'юнктурних досліджень, кон'юнктуроутворювальні фактори та показники кон'юнктури ринку. Що таке кон'юнктурні дослідження?
Кон'юнктурні дослідження — це цілеспрямований безперервний збір, аналіз та оброблення інформації про стан економіки, товарного ринку, аналіз і виявлення особливостей та тенденцій їхнього розвитку, прогнозування основних параметрів і розроблення можливих альтернатив для прийняття рішень.
Етапи кон’юнктурного дослідження
Таким чином, можна виділити три етапи кон'юнктурних досліджень:
- поточне спостереження — збір, оброблення необхідної інформації;
- аналіз кон'юнктури;
- прогнозування кон'юнктури для прийняття відповідних управлінських рішень.
Оскільки конкретний товарний ринок розвивається не ізольовано, вивченню кон'юнктури товарного ринку передує аналіз загальноекономічної ситуації — стадії циклу, на якому перебуває економіка — криза, депресія, пожвавлення, піднесення. Далі вивчаюта кон'юнктуроутворювальні фактори, які можна поділити на дві групи:
- фактори, які діють постійно, — науково-технічний прогрес, рівень монополізації, державне і міждержавне регулювання, стан інформаційних систем, валютна та кредитно-грошова система, енергетичні та екологічні проблеми;
- фактори, які діють тимчасово, випадково, — сезонність, політичні та соціальні конфлікти, стихійні лиха.
Кожен з названих факторів не є підконтрольним фірмі, але опосередковано може суттєво вплинути на результати її діяльності. Так, науково-технічний прогрес призводить до розширення товарних ринків, зміни їхньої структури і водночас до загострення конкурентної боротьби. З одного боку, технічні інновації призводять до зростання виробничих можливостей фірми. З іншого, рамки платоспроможного попиту не зав-жди дають змогу повною мірою скористатися цими можливостями для збільшення обсягів реалізації продукції фірми. Неоднозначні наслідки, як правило, має таки вплив інших факторів.
Загальна мета аналізу кон'юнктуроутворювальних факторів — спрогнозувати їхні можливий вплив на розвиток конкретного товарного ринку і надалі врахувати під час прийняття відповідних управлінських рішень.
Фактори, які впливають на кон’юнктуру. Показники кон’юнктури
Фактории, які впливають на кон’юнктуру:
Соціальні конфлікти (тимчасово);
Політичні конфлікти (тимчасово);
НТП;
Рівень монополізації;
Державне та міждержавне регулювання;
Валютно та кредитно-грошова система;
Енергетичні та екологічні проблеми;
Стан інформаційних систем;
Сезонність (тимчасово);
Стихійні лиха (тмчасово).
Показники кон’юнктури
У процесі кон'юнктурних досліджень визначаються напрям і сила впливу кон'юнктуроутворювальних факторів на товари ринку на основі вивчення динаміки показників кон’юнктури. Показники кон’юнктури можна поділити на три групи:
- показники матеріального виробництва, які характеризують пропозицію товарів;
- показники попиту на товари;
- ціни.
Показники матеріального виробництва, які характеризують пропозицію товарів:
абсолютні показники виробництва (натуральні та вартісні)
відносні показники (індекси, темпи зростання)
непрямі показники:
обсяг замовлень
динаміка завантаження виробничих потужностей
обсяг капіталовкладень
рівень зайнятості у відповідній галузі
фонд заробітної плати
тривалість робочого тижня.
Показники попиту на товари:
місткість ринку
частка ринку
насиченість ринку
рівень платоспроможного попиту
ринковий потенціал
валовий імпорт
валовий експорт
нетто-імпорт (різниця між валовим імпортом у країну і валовим експортом із країни)
рух товарних запасів
обсяги внутрішніх перевезень.
Ціни:
абсолютні
відносні.
Показники матеріального виробництва можна, своєю чергою, поділити на три групи:
- абсолютні показники — натуральні і вартісні (збір пшениці — у тоннах, добу-ток нафти — у барелях, виробництво взуття — у парах і гривнях);
- відносні показники — індекси, темпи зростання;
- непрямі показники — портфель замовлень (обсяг замовлень), динаміка за-вантаження виробничих потужностей, обсяг капіталовкладень та ін.
До показників попиту, які відображують динаміку споживання на національних ринках товарів індивідуального споживання, відносять дані про оптову та роздрібну торгівлю, рух товарних запасів, обсяг внутрішніх перевезень. Попит на зовнішньому ринку характеризується такими показниками, як валовий імпорт, валовий експорт, нетто-імпорт. Ріст зазначених показників, як правило, свідчить про зростання попиту на товар, зниження — про його падіння.
Під час аналізу тенденцій розвитку попиту використовують різні розрахункові показ-ники, у тому числі рівень платоспроможного попиту, який залежить від ставок заробітної плати, рівня вартості життя. Зіставлення динаміки ставок заробітної плати з індексом вартості життя (вартість набору товарів і послуг, що купується „середньою” сім’єю протягом року) дає змогу оцінити реальну зміну платоспроможного попиту. Наприклад, якщо зарплата підвищується на 20%, а індекс вартості життя на 15%, реальне підвищення рівня платоспроможності попиту становить лише 5%.
Прогнозування розвитку ринку
Комплексне дослідження ринку не обмежується констатацією ситуації, що склала-ся, та причин, що її зумовлюють, і безпосередньо пов'язано з прогнозуванням роз-витку ринку.
Які основні напрями прогнозування?
Передусім — це аналіз еволюції ринкової ситуації, можливостей і загроз зовнішнього середовища. Мета — знайти оптимальне своєчасне рішення щодо адаптації фірми до можливих змін. Отже, метою прогнозування є прогноз появи нових потреб, змін упо-добань споживачів, можливих дій конкурентів, змін у законодавстві, політичних змін, кон'юнктури ринку в цілому і окремих показників, що формують її, тощо. Особлива увага в прогнозуванні розвитку ринку приділяється прогнозуванню попиту.
Розглянемо методи прогнозування. їх можна поділити на дві групи — кількісні та якісні.
До кількісних методів відносять:
метод екстраполяції тренда;
метод згладжування за експонентою;
методи кореляційно-регресивного аналізу;
прогноз на основі індикаторів;
нормативний метод;
метод частки ринку;
метод стандартного розподілу ймовірностей.
У чому суть кожного з цих методів?
Метод екстраполяції тренда — це метод прогнозування на основі статистичного аналізу часових рядів, за якого обчислюють значення економічних показників (наприклад, обсягу продажу) за межами наявних фактичних даних, виходячи з при-пущення, що виявлена тенденція зберігатиметься й надалі,
Інформаційна база, на якій ґрунтується метод, —дані про обсяг продажу за певний інтервал часу (попередні місяці, роки), які називаються часовими рядами. На основі цих даних визначається тренд – загальна тенденція зміни показників за