Собівартість 1 м проходки , грн | 3684 | 100 | 3630 | 98 | -2 | 3621 | 99 | -1

Рисунок 1.4.2 Темпи росту основних техніко-економічних показників.

%

роки

Умовні позначення:

- проходка

швидкість

свердловини закінчені будівництвом

свердловини здані в експлуатацію

чисельність

кількість верстатів

продуктивний час

собівартість виконаних робіт

собівартість одного метра проходки

Розділ 2. Теоретичні та методичні питання аналізу фінансових показників підприємства

2.1 Характеристика фінансових показників підприємства.

Діяльність бурових підприємств здійснюється в умовах товарно-грошових відносин з використання фінансових ресурсів.

Фінансові ресурси - це сукупність грошових коштів, що перебу-вають в розпорядженні підприємства і використовуються з метою здійснення основної діяльності підприємства.

Функціонування підприємств супроводжується безперервним кругообігом фінансових ресурсів у вигляді витрат, одержання до-ходів, їх розподілу і використання.

При цьому визначаються джерела коштів, напрямки і форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться роз-рахунки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, по-купцями продукції, державними органами щодо сплати податків, персоналом підприємства тощо. Всі ці грошові відносини склада-ють зміст фінансової діяльності підприємства.

Основні завдання фінансової діяльності такі: вибір оптимальних форм фінансування, структури капіталу підприємства і напрямків його використання з метою забезпечення стабільності і високої прибутковості;збалансування за часом надходжень і видатків платіжних за-собів;підтримання належної ліквідності та своєчасності розрахунків.

Інструментом виконання цих завдань є розробка перспективних і поточних фінансових планів (бюджетів) підприємства, в яких уза-гальнюються його доходи і видатки за певний період (рік, квар-тал, місяць). Фінансові плани розробляються в процесі плануван-ня діяльності. Залежно від джерел коштів фінансування поділяєть-ся на внутрішнє і зовнішнє.

Внутрішнє фінансування здійснюється за рахунок коштів, одер-жаних від діяльності підприємства, використання чи продажу його майна: прибуток, амортизаційні відрахування, виручка від прода-жу майна.

Зовнішнє фінансування має своїми джерелами кошти, не пов'я-зані з діяльністю підприємства: внески власників у статутний ка-пітал, купівля цінних паперів, державні субсидії, інші боргові зо-бов'язання.

Розрізняють фінансування за рахунок власних і сторонніх коштів. До сторонніх коштів належать ті, які треба віддавати, тоб-то боргові зобов'язання. Усі інші кошти виступають як власний капітал.

Важливою формою фінансування є кредит - платне надання грошей або інших цінностей в борг на певний час. З кредитом по-в'язаний ризик можливості невчасної сплати процентів і кредиту загалом.

Підприємству необхідно забезпечувати: оптимальне співвідношення влас-ного та стороннього капіталів.

Кредит може бути грошовий і майновий (у формі матеріальних І цінностей і нерухомості). За терміном розрізняють: коротко- (до 1 року) і довгостроковий (більше 1 року) кредити. У відносинах між підприємствами формою короткострокового грошового кредиту вважаються платіжні аванси при виконанні геологорозвідувальних робіт. Такий кредит називається комерційним. Широко також використовуються кредити у негрошових формах: товарний кредит, оренда і її різновид лізинг.

Товарний кредит - це короткостроковий кредит, який одне підприємство надає іншому у товарній формі шляхом відстрочки платежу за поставлену продукцію (кредит постачальника). При товарному кредиті боржник може оформляти своє зобов'язання у вигляді векселя - документа, який надає його власнику право одержати зазначену у векселі суму у встановлений термін. На прак-тиці товарний кредит широко застосовується як засіб розширення ринку і збільшення обсягу продажу.

Важливою формою фінансування підприємства є випуск цінних паперів, до яких належать, насамперед, акції і облігації. Цінні папе-ри постійно перебувають в обігу (продаються і купуються) за рин-ковим курсом. Курс залежить від багатьох чинників (рентабельності акціонерних товариств, величини дивіденду, стабіль-ності ринку тощо).

Крім акцій та облігацій, є ще інші різновиди цінних паперів: векселі, сертифікати, опціони тощо.

Фінансова діяльність підприємства виникає одночасно з самим підприємством, іноді навіть з моменту задумів його організації і полягає насамперед, у розробці фінансового плану як основного елемента підприємницької програми і бізнес-плану підприємства. Зміст фінансового планування полягає у плануванні надходжень і використання фінансових ресурсів. Завдання фінансового планування:

націлення колективу на найефективніше використання ви-робничих потужностей;

підвищення якості продукції;

виконання планів з прибутку й інших фінансових показників;

дотримання планових норм витрат праці та матеріальних
ресурсів;

недопущення створення надмірних запасів матеріальних ре-сурсів.

Фінансове планування забезпечує необхідний попередній конт-роль за створенням і раціональним використанням фінансових ресурсів.

Важливу роль у фінансовій діяльності підприємства відіграє бізнес-планування. Бізнес-план найчастіше розробляється тоді, коли бракує власних ресурсів і необхідно звертатися до інвесторів або в комерційний банк за позичкою.

Фінансова діяльність підприємства ефективна тоді, коли якіс-но розроблений бізнес-план, фінансовий план і організовано по-всякденний контроль за раціональним використанням усіх вироб-ничих ресурсів: матеріально-сировинних, трудових, фінансових.

Цей контроль має бути безперервним і доповнюватися комп-лексним аналізом фінансового стану підприємства.

Зрозуміло, що оцінку фінансового стану та результатів діяль-ності підприємства неможливо здійснити без належної інформа-ційної бази.

2.2 Інформаційна база оцінки результатів діяльності підприємства.

Інформаційною базою аналізу фінансового стану підприємства є, в основному, фінансова звітність. Фінансова звітність являє собою систему показників, що відображають інформацію про фінансовий стан організації на звітну дату, а також фінансові результати її діяльності звітний період.

На даний час підприємство, згідно з чинним законодавством, надає інформацію про результати своєї діяльності шляхом підго-товки належних форм фінансової звітності.

Фінансові звіти покликані задовольняти потреби широкого кола споживачів:

потенційних інвесторів;

власників:

адміністрації підприємства:

кредиторів:

постачальників матеріальних ресурсів; клієнтів і ділових партнерів;

держави і її органів;громадськості.

Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні мак-симально наблизили форми звітності вітчизняних підприємств до міжнародних вимог.

Основною формою фінансової звітності підприємств є баланс - підсумковий синтетичний документ про наявність і використання коштів на певну дату (кінець кварталу, року).

Баланс складається з двох частин: активів, які показують на-прямки розміщення коштів (капіталу), і пасивів, що характеризу-ють їх джерела.

В активі балансу підприємства за повною формою виділені такі три розділи:

Необоротні активи (Нематеріальні активи. Незавершене бу-дівництво. Основні засоби. Довгострокові фінансові інвестиції. Довгострокова дебіторська заборгованість. Відстрочені податкові активи. Інші необоротні активи);

Оборотні активи (Виробничі запаси.