пасиву;
частка вартості основних фондів у власному капіталі - це відно-шення балансової (залишкової) вартості основних фондів до суми власного капіталу (1 розділ пасиву).
Дана група показників може розраховуватись як на певну дату, так і в середньому за декілька дат протягом періоду. Обидва варі-анти мають різний економічний зміст. Перший характеризує фінан-совий стан підприємства на конкретну дату, другий - структуру капіталу, типову для підприємства.
Ділова активність підприємства є досить широким поняттям і включає практично всі аспекти його роботи. Специфічними показ-никами тут є: оборотність активів і товарно-матеріальних запасів, величини дебіторської та кредиторської заборгованості.
Оборотність активів (па ) — це показник кількості оборотів активів підприємства за певний період (переважно за рік), тобто:
де: Вреал - виручка від усіх видів діяльності підприємства за пев-ний період;
Асер - середня величина активів за той самий період. За цих умов середня тривалість одного обороту (ta) становитиме
де: Тк - кількість календарних днів у періоді. Оборотність товарно-матеріальних запасів (п ) виражається кількістю оборотів за певний період
де: Ср - повна собівартість реалізованої продукції за певний пе-ріод;
М - середня величина матеріальних запасів у грошовому виразі.
Активність підприємства у сфері розрахунків з партнерами ха-рактеризується середніми термінами оплати дебіторської та кре-диторської заборгованості.
Середній термін оплати дебіторської заборгованості покупцями продукції підприємства (tодз) обчислюється за формулою
де: Дз - дебіторська заборгованість (заборгованість покупців);
Тк - кількість календарних днів у періоді, за який обчислюєть-ся показник (рік - 360, квартал - 90);
Qпр - обсяг продажу продукції за розрахунковий період.
За період tодз платіжні вимоги підприємства до покупців перетво-рюються на гроші. Зрозуміло, що скорочення цього періоду є економічно вигідним, а продовження (проти встановленого тер-міну або проти минулого року) - небажаним і потребує з'ясування причин.
Середній термін оплати кредиторської заборгованості поста-чальникам (tокз) визначається співвідношенням
де: К -величина кредиторської заборгованості постачальникам:
М - обсяг закупівлі сировини і матеріалів за розрахунковий період у грошовому виразі.
Зменшення даного показника негативно впливає на діяльність підприємства, оскільки потребує додаткових коштів.
3.3 Аналіз ліквідності та фінансової стійкості підприємства
Ліквідність - це здатність підприємства в строк розраховуватися за борговими зобов'язаннями. Цей показник ще називають пла-тоспроможністю підприємства.
Активи підприємства поділяються за ступенем ліквідності та-ким чином:
абсолютно ліквідні активи - грошові засоби;
високоліквідні активи - грошові засоби + рахунки дебіторів:
ліквідні активи - грошові засоби + рахунки дебіторів + біржові цінні папери;
низьколіквідні активи - товаро-матеріальні запаси;
важкореалізовані активи - основні засоби і нематеріальні ак-тиви.
Основними показниками, що використовуються для визначен-ня рівня ліквідності підприємства є коефіцієнти: загальної, швид-кої та абсолютної ліквідності.
Коефіцієнт загальної ліквідності (kлз) (коефіцієнт покриття) - це відношення оборотних активів (II розділ активу балансу) до ко-роткострокових пасивів (IV розділ пасиву)
=
де: ОА - оборотні активи підприємства;
Зпт - короткострокова заборгованість підприємства.
При kлз < 2 вважається, що платоспроможність підприємства невисока і існує певний фінансовий ризик.
При kлз > 3 може виникнути сумнів у ефективності викорис-тання поточних активів.
Співвідношення 2:1 вважається нормальним, але для деяких сфер бізнесу воно може коливатись від 1.2 до 2.5.
Для нашого підприємства коефіцієнт загальної ліквідності дорівнює 0,2 що вказує на дуже низьку платоспроможність підприємства.
Коефіцієнт швидкої ліквідності ( Кл.шв ) - це відношення активів високої ліквідності (оборотні активи за мінусом виробничих за-пасів ( А ) до поточних зобов'язань (3 )
Коли Кл.шв < 1, то платоспроможність підприємства невисока.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кл.абс) характеризується відношенням грошових засобів та короткострокових цінних паперів (Г, Цп) до поточних зобов'язань
Значення цього коефіцієнта є достатнім, якщо він перевищує 0,2-0,25, але не в нашому випадку.
Рівень ліквідності підприємства залежить від його прибутко-вості, але однозначний зв'язок між цими показниками простежуєть-ся тільки в перспективному періоді. У перспективі висока прибут-ковість є передумовою належної ліквідності. У короткостроково-му періоді такого прямого зв'язку немає. Підприємство з непога-ною прибутковістю може мати низьку ліквідність внаслідок вели-ких виплат власникам, ненадійності дебіторів тощо. Отже, забез-печення задовільної ліквідності потребує певних управлінських зусиль та оптимізації фінансово-економічних рішень.
Фінансова стійкість підприємства характеризується різними показниками, але в основі, як правило, лежить співвідношення власного та залученого капіталу. З-поміж них найбільше пошире-ними є коефіцієнти автономії та забезпечення боргів.
Коефіцієнт автономії (ka) обчислюється діленням власного ка-піталу (ВК) на підсумок балансу підприємства (ВБ)
=
Якщо ka < 0,5, то зростає ризик несплати боргів, а відтак і зане-покоєння кредиторів. Збільшення значення коефіцієнта автономії зумовлює підвищення фінансової незалежності та зменшення ри-зику порушення фінансової стійкості підприємства.
На жаль, аналітична оцінка фінансового стану підприємства на базі таких коефіцієнтів не завжди є однозначною. Безумовно, змен-шення частки боргів у сукупному капіталі зміцнює фінансову не-залежність підприємства. Проте водночас звужуються джерела фі-нансування та можливості підвищення ефективності його діяль-ності.
Для поглибленої оцінки фінансової стійкості підприємства і інве-стиційної привабливості використовують показники, що характе-ризують ризик вкладення коштів у підприємство. Такими показ-никами є: коефіцієнт варіації чистого прибутку за декілька пері-одів; операційний леверідж; фінансовий леверідж.
Коефіцієнт варіації чистого прибутку RВАР визначається як стан-дартне відхилення чистого прибутку від середнього чистого при-бутку за декілька періодів
де: ЧП- чистий прибуток в і-тому періоді; ЧП - середня величина чистого прибутку; п - кількість періодів;
р - ймовірність отримання даної величини чистого прибутку в і-тому періоді.
Для розрахунку даного показника необхідно мати фінансову звітність за декілька періодів і можливість отримати необхідні показники в порівняних цінах.
Операційний леверідж визначається як відношення процентної зміни операційного прибутку до процентної зміни обсягу реалізації продукції
; ;
де: tрп - темпи росту операційного прибутку, %; tpq- темпи росту обсягу реалізації продукції, %; Qзв і Qб - відповідно обсяг реалізації продукції в звітному і