ОПзв і ОПб - відповідно операційний прибуток в звітному і базовому роках, грн.

Якщо операційний леверідж більший від 1, це означає, що підприємство працює нормально, є зростання операційного дохо-ду при зростанні обсягів виробництва за рахунок економії умов-но-постійних витрат.

Універсальним показником фінансового ризику є фінансовий леверідж - відношення процентної зміни чистого прибутку (при-буток, який може бути розподілений між власниками простих акцій або замовниками) порівняно з попереднім роком до процентної зміни ЕВІТ порівняно з попереднім роком (ЕВІТ - дохід до вира-хування податку на прибуток і обслуговування боргу).

; ; .

Де tрчп - темпи росту чистого прибутку, %; tрЕВІТ - темпи росту ЕВІТ, %;

ЧПзв і ЧПб - відповідно чистий прибуток у звітному і базово-му періодах;

ЕВІТзв і ЕВІТб - величина ЕВІТ в звітному і базовому періо-дах.

Величина ЕВІТ включає в себе операційний дохід плюс доходи від іншої реалізації і позареалізаційні доходи.

Нормальною можна вважати ситуацію, коли величина показ-ника Лф > 0,5, тобто боргові та податкові зобов'язання підприєм-ства не надто великі і спостерігається ріст чистого прибутку.

На завершення слід зазначити, що забезпечення задовільного фінансового стану підприємства потребує значних управлінських зусиль та оптимізації фінансово-економічних рішень.

Розділ 4. Оцінка резервів покращення фінансових показників підприємства.

Шебелинське відділення бурових робіт входить до складу Бурового Управління „Укрбургаз” і має незакінчений баланс , тому доходи та витрати від основноі діяльності підприємства не відображаються у фінансовій звітності підприємства , але мають не аби який вплив на кінцевий результат діяльності головної компанії , на її прибуток і рентабельність в цілому.

Резерви зростання прибутку - це кількісно вимірні можливості його збільшення за рахунок зростання об'єму реалізації продукції, зменшення витрат на її виробництво і реалізацію, недопущення зовні реалізаційних збитків, вдосконалення структури вироблюваної продукції. Резерви виявляються на стадії планування і в процесі виконання планів. Визначення резервів зростання прибутку базується на науково обґрунтованій методиці їх розрахунку, мобілізації і реалізації. Виділяють три етапи цієї роботи: аналітичний, організаційний і функціональний.

На першому етапі виділяють і кількісно оцінюють резерви; на другому розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, що забезпечують використання виявлених резервів; на третьому етапі практично реалізують заходи і ведуть контроль за їх виконанням.

Важливий напрям пошуку резервів зростання прибутку - є зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції, наприклад, сировини, матеріалів, палива, енергії, амортизації основних фондів та інших витрат.

Для виявлення і підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості може бути використаний метод порівняння. В цьому випадку для кількісної оцінки резервів дуже важливо правильно вибрати базу порівняння. Як така база можуть виступати рівні використовування окремих видів виробничих ресурсів: плановий і нормативний; досягнутий на передових підприємствах; базовий фактично досягнутий середній рівень в цілому по галузі; фактично досягнутий на передових підприємствах зарубіжних країн та ін.

Методичною базою економічної оцінки резервів зниження витрат упредметненої праці є система прогресивних техніко-економічних норм і нормативів по видах витрат сировини, матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів, нормативів використовування виробничих потужностей, питомих капітальних вкладень, норм і нормативів в устаткуванні і ін.

При порівняльному методі кількісного вимірювання резервів їх величина визначається шляхом порівняння досягнутого рівня витрат з їх потенційною величиною:

, (3.3)

де - резерв зниження собівартості продукції за рахунок і-го виду ресурсів;

- фактичний рівень використовування i-го виду виробничих ресурсів;

- потенційний рівень використання i-го виду виробничих ресурсів;

Узагальнююча кількісна оцінка загальної суми резерву зниження собівартості продукції проводиться шляхом підсумовування:

, (3.4)

де - загальна величина резерву зниження собівартості продукції, грн.;

- резерв зниження собівартості по i-му виду виробничих ресурсів, грн..

Якщо аналізу прибутку передує аналіз собівартості продукції і визначена загальна сума резерву її зниження, то розрахунок резерву зростання прибутку проводиться за формулою:

, (3.5)

де - резерв збільшення прибутку за рахунок зниження собівартості продукції, грн.;

- потенційно можливе зниження витрат на гривню реалізованої продукції;

- фактичний об'єм реалізованої продукції за період, що вивчається, грн.;

- можливе збільшення об'єму реалізації продукції, грн..

Дотримання технологічної дисципліни, контроль за роботою устаткування і своєчасна його наладка, умови зберігання і транспортування сировини є найважливішими чинниками підвищення якості виробництва.

Основними джерелами резервів підвищення рівня рентабельності продукції є збільшення суми прибутку від реалізації продукції, зниження собівартості продукції.

Щоб поліпшити фінансові результати компанії можливо застосування як в короткостроковому, так і в довгостроковому періоді наступних заходів:

розглянути і усунути причини виникнення перевитрат фінансових ресурсів на матеріальні та інші операційні витрати;

впровадити на підприємстві системи управлінського обліку витрат в розрізі центрів відповідальності та витрат по окремим групам товарної продукції;

підвищити у складі реалізації питому ваги дрібнооптової товарної продукції;

здійснити ефективну цінову політику, диференційовану по відношенню до окремих категорій покупців;

удосконалити рекламну діяльність, підвищувати ефективність окремих рекламних заходів;

надавати достатню увагу навчанню і підготовці кадрів, підвищенню їх кваліфікації;

розробити і ввести ефективну систему матеріального стимулювання персоналу, тісно пов'язану з основними результатами господарської діяльності підприємства і економією ресурсів;

використовувати системи депремування працівників при порушенні трудової або технологічної дисципліни;

розробити і здійснити заходи, направлені на поліпшення матеріального клімату в колективі, що зрештою відобразиться на підвищенні продуктивності праці;

здійснювати постійний контроль за умовами зберігання і транспортування товарної продукції.

Впровадження зазначених заходів дозволить реалізувати виявлені резерви та покращить загальну якість функціонування підприємства.

Висновки та пропозиції:

Фінансовий стан – найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства. Він відображає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює в якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів за фінансовими та іншими відносинами.

Без аналізу фінансового стану сьогодні стає неможливим функціонування будь-якого суб'єкта економічної діяльності, включаючи й тих, що з певних причин не переслідують мету