покликана стати центром зосередження та пере-дачі інформації з питань дослідження ринку, тобто виконувати інфор-маційну функцію. Саме оптова ланка, використовуючи своє положення на перетині інформаційних потоків, здатна в повному обсязі забезпечи-ти збір, накопичення та обробку комерційної інформації і, проаналізу-вавши та узагальнивши її, передати контрагенту.
Вивчення ринку та подальша передача цієї інформації повинні містити:
характеристику ринкової ситуації, визначення місткості ринку;
визначення поточних і перспективних потреб покупців;
вивчення мотивації купівлі та закономірностей поведінки;
визначення споживчих характеристик, конкурентоспроможності товарів різних виробників;
розробку пропозицій щодо оновлення та удосконалення продук-ції, що випускається, з урахуванням вимог покупців тощо.
Досвід роботи іноземних оптових посередників вчить, що в бага-тьох випадках вибір каналу руху товарів залежить від того, наскільки організатор може сам кредитувати ринкові угоди зацікавлених сторін. На практиці оптові фірми часто фінансують виробника тим, що дають йому замовлення на певний товар з гарантією його реалізації і при цьому у вигляді авансу попередньо оплачують частину замовленої партії продукції. Фінансування роздрібних підприємств оптові фірми здійснюють, реалізуючи їм товари з відстрочкою платежу. Умови надання кредитів можуть бути різнобічними залежно від обсягу торговельної угоди, кредитоспроможності контрагента, якості товару, що реалізується, економічної кон’юнктури тощо.
Таким чином, стан оптової торгівлі в Україні як за кількісними, так і за якісними показниками не відповідає сучасним поглядам щодо по-будови та функціонування оптового ринку. Формування конкурентного середовища на ньому передбачає наявність певного рівня послуг, які надаються такими підприємствами. Фактично діючих сьогодні в Україні оптових структур замало і вони здебільшого орієнтуються на виживан-ня. Нестача власних фінансових ресурсів, неприйнятні умови кредиту-вання, недостатньо розвинена (а частіше просто відсутня) матеріально технічна база, нестабільні зовнішні умови та інші негативні фактори спричинили суттєве зниження ролі оптової ланки як складової товарно-го обігу. Оптових баз, які би здійснювали повний перелік функцій опто-вої торгівлі, сьогодні практично не лишилося.
Провідні вітчизняні вчені аргументовано стверджують, що втрата українськими товаровиробниками значної частки внутрішнього ринку - це результат руйнації саме оптової торгівлі. Без неї неможливо забез-печити узгодження сукупного попиту та сукупної пропозиції, налагодити стабільні господарські зв'язки, подолати регіональні бар'єри вільного пересування товарів, дієво захищати наших товаровиробників, здешев-лювати весь процес товарообігу. Особливо негативно згортання опто-вої торгівлі вплинуло на підприємства, які виготовляють товари сезон-ного попиту, у першу чергу, легкої промисловості.
Вивчення закордонного досвіду засвідчує, що чим вищий рівень розвитку виробництва й складніші господарські зв'язки в економіці, тим вища роль оптово-посередницьких структур і тим різноманітніші форми їхньої діяльності.
Останнім часом бурхливо розвиваються нові логістичні принципи організації товароруху. їхня суть полягає у впровадженні цільових сис-тем логістичного управління рухом товарів або в проектуванні та фор-муванні логістичних каналів розподілу товарів, які забезпечують опти-мальну взаємодію основних функціональних блоків управління поста-чанням, упаковкою, транспортуванням, складуванням, збутом, обслу-говуванням і реалізацією товарів. З розвитком логістичних функцій мо-жливі організаційні перетворення в системі комерційно-посередницьких структур, зміни в їхній спеціалізації. Здійснюється процес інтеграції у великі логістичні компанії та товаророзподільчі центри, які об'єднують оптові підприємства, транспортні термінали та склади підприємств, що обслуговуються. Це дозволяє раціоналізувати процес товароруху, за-безпечити економію загальносистемних витрат і отримати максималь-ний економічний ефект. У зв'язку з цим значно підвищується значення глобальної комп'ютерної мережі Інтернет, на відповідних серверах якої сконцентровано інформацію про місця знаходження та переміщення товарів.
З цієї причини серед інших нагальних проблем економічного зро-стання в Україні постає проблема розробки стратегії подальшого розвитку та структурної переорієнтації оптової торгівлі, яка об'єктивно мо-же стати фактором збалансування та насичення споживчого ринку. Особливої актуальності набуває вирішення таких питань
Необхідно уточнити сутність оптової торгівлі та законодавчо її закріпити, визначити термінологію цієї сфери, назви оптових посеред-ників та їхню класифікацію.
Зараз не існує єдиного визначення оптової торгівлі і в кожному нормативному документі, який регламентує організацію торгівлі тим чи іншим товаром, дається своє її тлумачення. При цьому оптова ланка й роздріб розмежуються досить умовно. Оптовою торгівлею вважається "перетворення" великої партії товару для подальшого продажу роздріб-ним торговцям і фактично містить усе, що не є роздрібною торгівлею. Нині розробляється державний стандарт України "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення", в якому цей термін визначається як вид економічної діяльності у сфері товарообігу, яка охоплює купівлю-продаж великих партій товарів і надання пов'язаних з цим послуг з ме-тою подальшого їх продажу кінцевому споживачу через роздрібну лан-ку або для безпосереднього виробничого споживання. Поняття "оптова (велика) партія товарів законодавчими та нормативно-правовими ак-тами на сьогодні не визначене.
Державний комітет статистики України за оптову торгівлю вважає закупівлю та продаж товарів підприємствами і організаціями, які від свого імені здійснюють закупівлю і продаж, без будь-яких змін (крім звичайних для торгівлі операцій), готових для реалізації товарів іншим споживачам, за винятком населення. При цьому окремо визначається поняття посередництва як діяльності тих, хто виступає посередником у придбанні або збуті товарів від чужого імені й за чужий рахунок. Обо-рот від посередницької діяльності включає тільки розмір комісійних, а не всю вартість товару.
Фахівці з маркетингу до оптової торгівлі відносять будь-яку діяль-ність, пов'язану з продажем товарів і послуг для їх наступного пере-продажу чи комерційного використання, відповідно включаючи до оп-тових комерційні оптові підприємства, а також брокерів і агентів, збуто-ві відділи та контори виробників. У перекладених джерелах скрізь па-ралельно зустрічаються терміни, які прийняті в різних країнах, але ви-значають, власне, ті самі явища або суб'єкти.
Потрібно створити Торговий кодекс або хоча б Закон України про торгівлю, який регламентував би відносини між суб'єктами споживчого ринку, організацію оптової та роздрібної торгівлі,