для перевірки й оцінки товару. На зразку робиться напис: ”Безкоштовний зразок, продажу не підлягає”. Вартість зразка не повинна перевищувати 7% ціни продажу товару (за собівартістю).
Бізнес-сувеніри. Дають змогу точно спрямувати дію реклами на цільову аудиторію та досягти більшої тривалості її впливу. Для вручення бізнес-сувеніру використовують будь-який привід: ювілей, презентацію товару, виставку тощо. Факт подарунка сприяє формуванню позитивного позиціонування запропонованого товару та позитивного ставлення до того, хто дарує, тобто фірмі-рекламодавця. До бізнес-сувенірів належать різноманітні значки, ручки, календарі, брелки для ключів тощо, які містять у собі певний символ, логотип підприємства-рекламодавця. Обмежена кількість випуску таких сувенірів асоціюється в їх отримувачів з належністю до цієї знакової системи. Така асоціація пов’язана з тим, що людське суспільство є сукупністю різних верств та корпорацій. Кожен із членів такого суспільства інтуїтивно намагається віднести себе до певної його частини – корпорації, партії, клану тощо. Цього можна досягти через конкретний стиль одягу, наявність певних аксесуарів, поведінку, тобто через створення власного іміджу. Найпростішим способом створення такої належності є використання різних аксесуарів: шпильки для краватки, значки, блокнота тощо. Вони відразу впадають в око, й за ними можна віднести людину до певної частина суспільства.
Активна пропозиція. Це всі види стимулювання, що потребують активної та вибіркової участі споживача. Існують два узагальнені способи стимулювання, в основу яких покладено цей принцип,- конкурси та лотереї.
Конкурси. Потребують від споживача спостережливості або кмітливості. Спонукальним мотивом для участі в конкурсі є привабливість гри і дух змагання. Від усіх учасників вимагають зробити певне зусилля, і кожен йде на це, сподіваючись бути кращим, тобто виграти.
Конкрси можть бути найрізноманітнішими за формою й стимлювати різні людські якості: пім’ять, увагу, дедукцію, почуття гумору, кмітливість або знання. Розрізняють конкурси за їх організаторами.
Конкурси, ініціаторами яких є торговельні посередники. Наприклад, конкурс серед художників на найоригінальніше оформлення вітрини для створення атмосфери незвичайної події в певній торговельній точці.
Конкурси, організовані пресою, для залучення постійних читачів.
Конкурси, організовані виробниками. Існує три види таких конкурсів:
конкурси для дітей (наприклад, на кращий малюнок). Вирізняються простотою, призами здебільшого є іграшки;
технічні конкурси – проводяться серед фахівців у певній сфері, наприклад серед архітекторів на кращий проект будинку для головного офісу фірми;
сімейні конкурси – це значна частина конкурсів, організованих великими фірмами. До них часто вдаються виробники товарів широкого вжитку і підприємства сфери послуг. Принцип таких конкурсів простий: поставити нескладні запитання, щоб припвернути увагу домогосподарок, членів сім’ї (оскільки передбачається участь усієї родини), і зажадати певної кількості доказів купівлі, запропонувавши привабливі для усіх призи, які відіграють вирішальну роль в успіху конкурсу.
Лотереї та ігри. В них можна взяти участь, не купуючи товар, і вони повністю, або частково побудовані на грі випадку. У сучасному житті розрізняють три види ігор: лотереї, ігри, засновані на теорії ймовірності, стимулюючі ігри типу лото й похідні від них.
Лотереї. Цей вид гри застосовують фірми, що продають товари поштою і через значні торговельні центри.
Ігри, засновані на теорії ймовірності (миттєві лотереї). У цих стимулюючих іграх акцент робиться на розважальності, на отриманні публікою задоволення (наприклад, публіка одержує картки із зображенням певної кількості яких-небедь елементів, схованих під непрозорою плівкою, яку необхідно стерти, щоб виявилися виграшні елементи).
Лото. Основним його видом є дві взаємодоповнювальні частини одного послання, які необхідно з’єднати. Усі ігри, засновані на принципах лото, передбачають збирання ігрових бюлетенів. Їх часто проводять у два етапи: розіграш на місці значних призів, як за миттєвої лотереї, і розіграш інших призів шляхом збирання бюлетенів із метою відновлення малюнка або послання, лише частина якого міститься на кожному із запропонованих бюлетенів. До участі в розіграшах залучається багато людей, яким пропонують чудові виграші. Ігровий характер заходу є сильним інструментом впливу на кожну людину, а можливість одержання безплатного призу – потужним спонукальним мотивом для участі.
3.Сервіс. Великого значення у стимулюванні збуту набуває сервіс, який у своїй структурі має такі складові: гарантійне обслуговування; наявність сервісних центрів; доставлення товару споживачеві; фасування та пакування товару під замовлення.
Гарантійне обслуговування – безкоштовний ремон товару в разі його поломки протягом певного терміну, що називається гарантійним. Гарантійний термін визначається на кожній фірмі окремо, залежно від техніко-економічних характеристик товару. Такий термін передбачає період експлуатації товару, за якого він ще не може бути виведеним із ладу покупцем, але під впливом експлуатаційних навантажень через низьку якість товарного примірника. Для підтримання позитивного іміджу фірми слід ремонтувати, або заміняти такий товар без збитків для споживача.
Наявність сервісних центрів – спеціальних майстерень, або відділів у магазинах, де виконуються роботи з ремонту товару певної фірми. У такі центри фірми-виробники за пільговими цінами постачають запасні частини товару.
Доставлення товару споживачеві – доставка товару за призначенням за рахунок виробника чи посередника.
Фасування та пакування під замовлення – створення зручної для споживача упаковки товару.
Стимулювання торгової мережі
Виробники використовують певний набір засобів стимулювання торгівлі. Вони виділяють на це кошти, маючи на меті:
1) переконати оптових і роздрібних продавців зарахувати певний товар до асортименту торговельної точки;
2) спонукати оптових і роздрібних продавців до закупівлі значних партій товару;
3) заохотити роздрібних продавців використовувати рекламу, демонстрації та зниження цін для просування товарної марки;
4) заохотити роздрібних продавців та їхніх торговельних агентів просувати товар на ринок.
Операції зі стимулювання, започатковані з метою впливу на збутові підрозділи підприємства, значно поширилися останніми роками і призвели до зворотного ефекту в деяких сферах діяльності: продавці очікують стимулювання, щоб завершити