а) за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення суб'єктом підприємницької діяльності норм законодавства;

б) суб'єкт підприємницької діяльності не подав у встановлений строк документів обов'язкової звітності;

в) виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов'язкової звітності;

г) суб'єкт підприємницької діяльності подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами контролюючого органу під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки;

д) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з суб'єктом підприємницької діяльності, якщо останній не надасть пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту.

Про позапланові перевірки попереджати платників Пенсійний фонд (як до речі, й інші контролюючи органи) не зобов'язаний.

До планів перевірок фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності включають лише тих з них, які використовують працю найманих працівників. Стан розрахунків підприємців, які не мають найманих працівників, контролюють на підставі обліку, що ведуть органи Пенсійного фонду відповідно до Порядку проведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19. 01. 02 р. №2-4 (тобто шляхом так званих камеральних перевірок зо особовими рахунками платників).

Підприємствам, установам і організаціям всіх форм власності рекомендовано вести журнали відвідування їх та їхніх структурних підрозділів представниками контролюючих органів (за формою, затвердженою наказом Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10.08.98 р. №18). В них обов'язково фіксують строки та мету відвідування, посаду і прізвище представника, який має поставити свій підпис у цьому журналі. Відмова останнього від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки, а про факт відмови слід у триденний строк письмово повідомити контролюючий орган, в якому працює такий представник.

Інспектор, що перевіряє підприємство (установу, організацію), може попросити показати угоди на купівлю валюти; платіжні доручення на перерахування коштів на придбання валюти та на платежі збору до Пенсійного фонду України; меморіальний чи журнал-ордер за розрахунковими рахунками в банку; виписки банку по рахунках; первинні документи, що засвідчують здійснення операцій, пов'язаних з придбанням іноземної валюти; авансові звіти про придбання іноземної валюти працівниками підприємств, організацій та установ за готівку; Головну книгу, оборотні відомості та сальдові відомості, офіційну бухгалтерську та статистичну звітність щодо обсягів купівлі-продажу валют; Розрахунки зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У пунктах обміну іноземної валюти контролюють сплату збору за такими документами: реєстри купівлі іноземної валюти та реєстри збору, що належать сплатити до Пенсійного фонду України, та книги цих реєстрів у разі ведення їх вручну.

Перевірку сплати збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна на підприємствах, установах, організаціях здійснюють на підставі Головної книги; оборотних та сальдових відомостей, офіційної бухгалтерської та статистичної звітності; Розрахунків збору.

При перевірці збору з операцій продажу ювелірних виробів із золота, платини і дорогоцінного каміння можуть бути використанні: Головна книга; платіжні доручення, виписки банку; зведені відомості, в яких показано рух коштів за кожний день продажу ювелірних виробів; касові чеки за робочі дні, Розрахунки збору.

Правильність нарахування і сплати збору з витрат на оплату праці перевіряють за розрахунково-платіжною відомістю, касовими книгами та додатками до касових звітів, чековою книжкою, виписками банку та додатками до них, авансовими звітами, журналами-ордерами 5 або 5а, звітами до податкових та статистичних органів (зокрема, податковими довідками за ф. № 2, ф. № 8-ДР та статистичними місячними (ф. № 1-Пв) та річними (ф. № 2-ПВ) "Звіт з праці" тощо), Розрахунками збору. Також перевіряючи можуть додатково вимагати статут підприємства і накази про прийняття на роботу і звільнення, трудові книжки працівників та накази про надання відпусток ( таким чином, з'ясовуються факти не нарахування і невиплати зарплати).

Керівники і відповідні посадові особи під час перевірки зобов'язані давати письмові пояснення з питань, що перевіряються, виконувати вимоги Пенсійного фонду щодо усунення виявлених порушень. Результати перевірки оформлюють актом (одним незалежно від кількості виявлених порушень). Складають його у довільній формі у двох примірниках (один - для платника, другий - для контролюючого органу).

Примірники актів підписують, з одного боку, особа, яка проводила перевірку, з іншого - керівник і головний бухгалтер підприємства (вони під розписку одержують один з примірників). На підставі акта керівник управління, що проводило перевірку, приймає рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених Законом № 2181. Залежно від виявленого порушення. В результаті - платнику надсилають рішення і повідомлення.

Посадові особи мають підписатися під результатами перевірки, навіть коли вони не згодні з ними. В такому разі в акті ставлять запис "З результатами перевірки не згоден. Зауваження додаються" і зауваження в письмовій формі подають до органу Пенсійного фонду, який розглядає їх в порядку адміністративного оскарження. Його процедура чітко врегульована Законом № 2181 і нічим не відрізняється від тієї, яку застосовують при оскарженні рішень податкових органів.

Платник має право звернутися зі скаргою до Пенсійного фонду, якщо він вважає, що:

- орган Пенсійного фонду неправильно визначив суму зобов'язання;

- прийняте рішення суперечить законодавству з питань оподаткування;

- рішення виходить за межі компетенції контролюючого органу.

Скаргу про перегляд рішення подають у письмовій формі ( разом із документами, розрахунками та доказами, які платник вважає за потрібне надати) протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником повідомлення або іншого рішення Пенсійного фонду, що оскаржується. Цей строк дорівнює тридцяти календарним дням, якщо орган Пенсійного фонду самостійно визначає