звітного періоду (місяць). Фінансу-вання за місяць розмежовується на виплату пенсій в загальному порядку і по одноразових дорученнях. З розпорядження - підкріплення, яке складається в ПФ по окремих підприємствах зв'язку, одного вузлу поштамту визначаємо суму підкріплень. Сюди не враховують суми поштових переказів. Таким чином, наприклад, за квартал або рік ми матимемо розгорнуту таблицю підкріплень:
1) по кожному поштовому відділенню за окремий місяць і загалом за рік;
2) по всіх відділеннях загальну суму підкріплення, фінансування коштів за один місяць.
Вертикальний і горизонтальний рядок загальних сум по відділеннях і по місяцях має співпадати. Знову ж таки, виплачені пенсії відділення поштамту відображають в щоденнику ф. 130. Залишок власних коштів на кінець звітного періоду вони можуть визначити за формулою:
[профінансовані пенсії (залишок коштів на початок + фінансування за місяць) + підкріплення - виплати]
Визначити, скільки коштів поштові відділення сплатили власних можна за формулою: [проведені виплати - підкріплення]. Поточними власними коштами для пошти будуть внесені населенням комунальні платежі. За наслідком такої перевірки складають акт перевірки використання коштів ПФ по окремому вузлу зв'язку. Він слугуватиме для проведення остаточних розрахунків між ПФ і підприємствами зв'язку. Такі перевірки нам мають особливих обов'язкових строків проведення. Вони здійснюються безпосередньо в ході поточної роботи рай(міськ)управління Пенсійного фонду.
Згідно з Інструкцією по бухгалтерському обліку та звітності в органах Пенсійного фонду України, щоквартально (на 1.04, 1.07, 1.10, 1.01 річна) складають баланс виконання бюджету Пенсійного фонду за формою 1- ПФ.
Розділ 3 Перспективи розвитку та пошук оптимальних шляхів удосконалення діяльності Пенсійного фонду України
в контексті світового досвіду.
Для проведення пенсійної реформи необхідно враховувати міжнародний досвід побудови і реформування пенсійних систем. В даному випадку побудову пенсійної системи можна трактувати як її архітектуру.
Солідарні пенсійні системи з встановленими розмірами пенсій почали досить обгрунтовано критикувати, зокрема, відзначалося, що вони [51,4]:
багато в чому соціально несправедливі;
з прискоренням тенденцій старіння населення не можуть забезпечити передбачуваний ними рівень пенсійного забезпечення;
забезпечують надзвичайно низький рівень збереження доходів для високооплачуваних працівників;
стимулюють ранній вихід на пенсію, що призводить до розтрати трудових ресурсів;
не стимулюють використання неформальних способів соціального захисту літніх людей та інвалідів (у рамках родини та інших досить вузьких спільнот людей);
державний характер їхнього управління неефективний.
Цілями реформування таких систем стало:
- забезпечення адекватної трудової пенсії по старості, справедливу з погляду відповідності тривалості сплати і розміру страхових внесків, тобто перетворення пенсійної системи, в систему засновану на внесках з індивідуальними рахунками;
перерозподіл коштів в середині пенсійної системи повинен відбуватися "прозоро". Матеріальна підтримка в старості пенсіонерів з низьким доходом та інші задачі перерозподілу, які б відповідали інтересам пенсіонерів по старості;
створення довгострокової фінансової стабільності, навіть з врахуванням надзвичайно несприятливих демографічних і/або економічних подій;
дати можливість виходити людині на пенсію в будь-якому віці вище встановленого законом мінімуму, реагуючи таким чином, автоматично на зміни в здоров'ї і тривалості життя, тобто на процеси старіння нації. Навіть якщо системи з встановленими (визначеними) розмірами пенсій можуть наблизитися до такого ж результату, вони, як правило, вимагають зміни пенсійного віку, щоб забезпечити фінансову стабільність. Зміни віку повинні розглядатися і законодавчо оформлятися завчасно, принаймні за десятиліття до введення нових вікових критеріїв, щоб люди могли пристосуватися до них. З іншого боку, потреба в такій зміні - результат тривалого процесу.
створення гнучких умов для працівників, які дозволяють, сполучити роботу з пенсією. Солідарний і накопичувальний компоненти можуть бути реалізовані цілком або частково після досягнення мінімального пенсійного віку. Вони легко можуть бути доповнені професійною пенсією і полегшити більш ранній вихід на пенсію (частковий або повний) для визначених професій, де це може бути необхідно. Для тих, хто хоче працювати частину або повний робочий день при виборі часткової (повної) пенсії, додаткові внески із заробітної плати збільшують розмір нагромадження на індивідуальному рахунку і, отже, після перерахунку, наступну величину пенсії. Перерахунок пенсії може бути зроблений у межах встановленого терміну. Гнучкість використовується також для можливості реалізації права на пенсію по умовно накопичувальній програмі і по чисто накопичу вальній системі в різний час [82,41].
Деякі аналітики та експерти і, зокрема, автори доповіді Всесвітнього банку Попередження кризи старіння населення (Політика захисту людей похилого віку і сприяння економічному зростанню) висловлювали сумніви щодо їхньої майбутньої життєздатності і пропонували відмовитися від розподільного принципу фінансування пенсій і перейти до накопичувального.
Розглянемо особливості та умови проведення реформ у Швеції, Угорщині та Польщі.
У Швеції пенсія складається з універсальної народної пенсії і пов'язаної із заробітком додаткової пенсії (трудова пенсія). Повна пенсія призначається в 65 років. Мінімальний вік виходу на пенсію для обох систем -61 рік. Трудові пенсії підкріплені гарантією відповідного мінімуму, величина якого визначається матеріальним становищем родини. Ця гарантія встановлена людям, які досягли 65 років
Швеція почала пенсійну реформу в 1995 році. Нова система є багаторівневою:
перший рівень, обов'язковий - розподільна система, заснована на принципі установленого внеску;
другий рівень, обов'язковий - накопичувальна система;
третій рівень, необов'язковий - професійні й індивідуальні пенсійні заощадження.
Табл. 3.1
Ставки внесків для пенсійних заощаджень, встановлені з 1999 року.
Ставка внеску: %
внесок в розподільну систему 16
в тому числі:
внесок в накопичувальну систему 2,5
всього 18,5
На першому рівні передбачається гарантований мінімум пенсії. Внески робляться як роботодавцями, так і працівниками. 16% направляються в розподільну систему. Внески фіксуються на умовних пенсійних рахунках і індексуються у відповідності із середнім ростом заробітної плати. У реформованій системі беруть участь усі працівники, починаючи з 1938 року народження. їхня пенсії будуть розраховані на основі формули, у якій