Рівень прибутковості в цьому фонді близький до ставок, пропонованим по державному боргу. Умови для участі фондів У системі можу брати участь всі інвестиційні фонди, що мають ліцензію на операції у Швеції, включаючи приналежні іноземцям і ті компанії Європейського союзу, що знаходяться під наглядом органів своїх країн. Крім наявності ліцензії, для участі в системі компанії повинні: - зареєструватися й укласти договір - за вимогою надавати інформацію окремим акціонерам (від загальної інформації про фонд і його регулярні звіти до індивідуальної про право підписатися); - згода не брати комісійних при виході з фонду; - надання докладного звіту про адміністративні витрати. Оскільки система другого рівня є обов'язкової, то виникає питання, як надходити з внесками тих облич, що не хочуть вибирати конкретний фонд. Для цього групи був організований окремий фонд зі змішаним портфелем облігацій і акцій як національних, так і закордонних компаній. Політика керування цим портфелем буде визначатися Радою директорів фонду при дотриманні загальних обмежень на частки окремих компонентів. Досвід з початку здійснення моделі показує: -4,4 млн. "пакетів для вибору" розіслано, 2,8 млн. повернулися з активним вибором (65%) - Половина тих, хто зробив "пасивний" вибір, будуть "вибирати пізніше" - 61% від початкових активів у розмірі 7 млрд. євро інвестовані у фонди акцій - це більше, ніж очікувалося [89,59].
Національна рада соціального страхування встановлює і реєструє внески, а також розсилає звіти. Це робиться на підставі інформації податкових органів і інших джерел інформації. Потім ця інформація передається в облікову систему клірингової палати Національної адміністрації внесків. Наприкінці року інформація про стан індивідуальних рахунків передається назад на рахунки Національної ради соціального страхування. Національна рада соціального страхування наприкінці року готує і розсилає звіти й інформацію з обох рівнів пенсійної системи. Звіти розсилаються в лютому-березні, і в цей момент учасники системи одержують формальну можливість підтвердити вибір чи фонду змінити його і відіслати заповнену форму в адміністрацію пенсійних внесків.
Таким чином, всі учасники системи роблять хоча б одну угоду в рік. Національна рада соціального страхування несе відповідальність за збір статистики по всій системі і моніторинг її діяльності. Адміністративні витрати по керуванню активами. Протягом першого року діяльності системи більш 500 фондів зареєструвалися для керування активами. їхнім єдиним клієнтом є Адміністрація пенсійних внесків (АПВ). В основному в нього одна угода в день з окремо узятим фондом і звичайно її розмір дуже невеликий у порівнянні з загальною сумою активів, керованих від його імені [38:70:89].
З іншої сторони на щорічній основі переводяться великі суми грошей. Це зв'язано з тим, що внески, що накопичуються протягом цілого року, надходять одноразово. У таких умовах витрати по керуванню активами дуже невеликі. АПВ використовує спеціальну формулу для того, щоб підтримувати витрати по керуванню активами на низькому рівні. її основна ідея зводиться до того, що керуючим компаніям дозволяється стягувати такі комісійні, котру вони стягують звичайно, але вони повинні визначену суму повертати АПВ, якщо їхні адміністративні витрати перевищать визначену величину. Загальні витрати переходу на нову систему (фінансування з бюджету періодів відходу за дітьми, непрацездатності, безробіття) оцінюються в 4.5% фонду оплати праці.
На початку 1999 року Польща здійснила найголовніші заходи з реформування своєї пенсійної програми. Девізом польської трирівневої пенсійної системи є: "Безпека через диверсифікацію", що означає прагнення диверсифікувати різні типи ризиків (демографічний, політичний, ринків праці та капіталу). До першочергових кроків у цьому напрямку відносяться:
Важливі зміни у формулі обчислення пенсії для солідарної системи. Пенсійні виплати з солідарної системи тепер встановлюються на основі залишку коштів на умовному рахунку, який утворюється з "внесків" до солідарної системи, що перераховуються за кожного учасника. На кошти цих умовних рахунків потім "нараховується" відсоток відповідно до формули. При виході на пенсію залишок на умовному рахунку перетворюється в довічну виплату шляхом ділення залишку коштів на середній показник очікуваної тривалості життя для чоловіків і жінок у відповідному віці. Так було задумано в першу чергу для того, щоб безпосередньо пов'язати між собою пенсійні виплати і внески.
Запровадження загальнообов'язкової накопичувальної системи з 1 квітня 1999 року. Від учасників вимагається сплачувати 7,3% їх заробітку до приватного пенсійного фонду, який вони самостійного обирають. Ці внески потім інвестуються, а накопичений залишок коштів на рахунку перетворюється при виході на пенсію в довічну ренту (щомісячні виплати). На відміну від солідарної системи ці рахунки є реальними.
Запровадження добровільної накопичувальної системи для осіб, які бажають заощадити додаткові кошти при виході на пенсію.
Створення нового регулятивного органу - UNFE - для регулювання всіх аспектів загальнообов'язкової накопичувальної системи.
Створення законодавчої і адміністративної інфраструктури для підтримки загальнообов'язкової накопичувальної системи. До неї відносяться управління пенсійними фондами і власне пенсійні фонди, три нових законодавчих акти, зміни до інших вже існуючих законів, а також адміністративні процедури для збору та інвестування пенсійних внесків.
Персоніфікація обліку внесків солідарної системи. Індивідуальний облік внесків і заробітної плати тепер здійснюється за допомогою закладу соціального страхування (ЗСС, скорочена абревіатура польською мовою ZUS). На ЗСС також покладена відповідальність за стягнення пенсійних внесків; перерахування частини внесків до приватних пенсійних фондів в загальнообов'язковій накопичувальній системі; обчислення розмірів пенсійних виплат та їх сплату.
Встановлення правил інвестування внесків до загальнообов'язкової накопичувальної системи [88,97].
Відповідно до польського законодавства в приватній пенсійній системі функціонують три юридичні особи. Першою з них є Компанія з управління Пенсійним фондом (КУПФ), яке діє як організація, що здійснює